Визначено статистичні характеристики збурень, можливий діапазон обмінних коливань активної потужності на основі експериментальних даних, одержаних на реальних газодизель-генераторних агрегатах. Розроблено математичну модель такого агрегата з урахуванням його нелінійності для визначення величин провалів напруги генератора та обертів газодизеля за зміни навантаження. Запропоновано спрощені математичні моделі синхронного генератора та газодизеля з метою вирішення завдань упереджуючого керування. Створено апаратно-програмний комплекс моделювання процесів у автономних електроенергетичних системах з метою дослідження ефективності розроблених алгоритмів. Проаналізовано раніше розроблені регулятори та синтезовано на їх основі нові типи регуляторів обертів газодизеля з використанням апарата нечіткої логіки, а також адаптивних регуляторів. З'ясовано ефективну структуру системи розподілу активної та реактивної потужності при паралельній роботі генераторів для зменшення коливань активної та реактивної потужності, а також стабілізації коефіцієнта потужності, мінімізації витрат палива та підвищення к. к. д. Наведено алгоритм прогнозування загального навантаження з використанням нейронних мереж з метою прогнозування навантаження. Здійснено математичне моделювання процесів у автономній електростанції з газодизель-генераторними установками, в тому числі з напівпровідниковими перетворювачами електроенергії. Побудовано стохастичну модель керованого випрямляча для визначення у вихідному сигналі завад, обумовлених нестабільністю живлячої напруги та нелінійністю перетворювача. Вивчено статичні та динамічні характеристики керованого випрямляча з метою визначення впливу коливань частоти на якість випрямленої напруги для різних типів систем фазового керування. Проведено синтез замкнених систем керування для компенсації коливань частоти напруги швидкодіючими зворотними зв'язками в багатоконтурних структурах силових перетворювачів.

Удосконалено математичну модель та розрахунковий алгоритм процесу газифікації. Вперше проведено експериментальні дослідження процесу газифікації біомаси з можливістю відокремленого пофакторного аналізу впливу значної кількості параметрів роботи газогенераторів на функцію оптимізації - термодинамічну ефективність їх роботи, одержано рівняння регресії з кількісною оцінкою впливу кожного із факторів. Вперше виконано оптимізацію процесу газифікації біомаси шляхом визначення режимів роботи газогенераторів з максимальною термодинамічною ефективністю. Досліджено вплив основних параметрів газифікації а також можливості рециркуляції енергії на ефективність процесу газифікації. Удосконалено математичну модель процесу газифікації, яка надає можливість з високою достовірністю одержати основні характеристики процесу, вихід і склад генераторного газу залежно від широкого спектра параметрів роботи установки та факторів, які впливають на ефективність процесу, в тому числі рециркуляція синтез-газу та продуктів його згорання. Одержало подальший розвиток дослідження ефективності роботи установок з газифікації біомаси залежно від параметрів процесу та фізико-хімічних властивостей сировини.

Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу - скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями. Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі. Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора. Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету. Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт-год за встановленої норми 251 кВт-год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 та 493,2 кВт-год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу. Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера. Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки. Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності.