Розглянуто проблеми використання низькопотенційного тепла відпрацьованої пари для потреб теплозабезпечення з використанням парокомпресійного теплового насосу типу "пара - вода".

Отмечено, что использование теплоты конденсата направлено на усовершенствование системы коммунально-бытового и технологического теплоснабжения предприятия. Оценена энергетическая эффективность утилизации теплоты конденсата отработавшего в технологии пара применительно к шинному производству. Результаты расчета показали высокую энергетическую эффективность утилизации теплоты конденсата как для коммунально-бытовых, так и для технологических нужд. Представленные результаты расчета дают количественную характеристику энергетической эффективности и позволяют подобрать оборудование для компоновки утилизационных систем при их проектировании.

Рассмотрены методы получения пресной воды из атмосферного воздуха в автономных установках с использованием солнечной энергии и тепловой энергии разного происхождения. Предложены схемы опытных образцов автономных генераторов пресной воды.

Обгрунтовано й узагальнено фізичну (концептуальну) модель системи паропостачання промислового підприємства з глибокою утилізацією вторинних енергетичних ресурсів і супутнім виробленням електричної енергії та оцінено вплив вхідних факторів на енергетичну та ексергетичну ефективність системи. Одержано термодинамічні характеристики й обгрунтовано новітні схеми енергоефективних систем паропостачання промислових підприємств з утилізацією вторинних енергетичних ресурсів і виробленням електричної енергії, що дозволяє досягати підвищення сксергетичної ефективності системи на 4 - 6 %, енергетичної на 2 - 4 %. Оцінено вплив основних вхідних факторів на відносний внутрішній к.к.д та фактичний теплоперепад відцентрової одноступеневої газової турбіни під час роботи насиченою та перегрітою водяною парою в діапазоні параметрів, характерних для систем паропостачання промислових підприємств. Одержано результати експериментальних досліджень відцентрового сепараційного пристрою з подвійним відведенням рідкої фази, які дозволили встановити емпіричні залежності його ефективності від впливу вхідних факторів.