Рассмотрены биологические и экологические аспекты образования биопомех на водозаборах ТЭС и АЭС, имеющих водоемы-охладители; приведен обзор существующих методов борьбы с биопомехами, а также рекомендуются методы борьбы с биопомехами в условиях Змиевской ГРЭС и определены основные направления дальнейших исследований данной проблемы.

Розглянуто причини аварійності електропривода підняття затвору зливної греблі з урахуванням поздовжніх деформацій підіймальних канатів. Розроблено математичну модель механічної частини електропривода механізму підняття затвору зливної греблі з урахуванням зазорів у зубцевих передачах. Реалізовано лабораторний комплекс для дослідження режимів роботи взаємопов'язаних частотно-регульованих електроприводів фізичної моделі затвору зливної греблі з використанням сучасних засобів автоматизації.

Разработана модель расчета потоков солнечной энергии на над- и подводные части гидротехнических сооружений. Входные параметры: дата, широта места, ориентация поверхности по азимуту и наклону к горизонту, которые могут быть любыми. Учитано преломление и отражение солнечных лучей на границе воздух - вода, ослабление потока в атмосфере с учетом ее прозрачности, а также облачность.

Під час геодезичних замірів зафіксовано зміщення напірного трубопроводу та порталу водоприймача, які безпосередньо прилягають до дериваційного тунелю, а у ході геологічних спостережень встановлено, що деформації тунелю відбуваються у результаті заповнення підземними водами кліважних тріщин в осьових частинах складчастих структур, які раніше не виділялись.

Досліджено гідрологічні та гідроекологічні умови реконструкції Сутиської, Брацлавської та Чернятської малих ГЕС на р. Південний Буг, яка полягає у зміні рівневого режиму їх водосховищ. Проаналізовано стан малої гідроенергетики, висвітлено соціально-економічні аспекти відновлення малих ГЕС, вивчено наслідки їх впливу на навколишнє середовище. Розглянуто процес освоєння гідроенергетичного потенціалу р. Південний Буг у межах Вінницької області та її природні умови у зонах впливу водосховищ. Висвілено гідрографічні особливості території дослідження, охарактеризовано основні особливості гідрологічного режиму об’єктів дослідження. Здійснено оцінку впливу водогосподарської діяльності на водні ресурси за кількісними та якісними показниками. Проаналізовано процес водогосподарського використання водосховищ, проведено екологічне оцінювання якості води, досліджено санітарно-гігієнічний стан водосховищ. Здійснено оцінку прогнозованого впливу водосховищ у разі зміни їх рівневого режиму, зокрема на: формування водного режиму р. Південний Буг, переформування берегів, формування рівня грунтових вод, якість поверхневих вод. Запропоновано заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику внаслідок дії вод за умов підвищення їх рівня у водосховищах. Наведено результати еколого-економічного оцінювання природних ресурсів за зміни рівневого режиму водосховища.

Одержано аналітичні залежності у безрозмірних величинах для пофазного визначення величини проскоку гідравлічного удару та витрати води, що втікає в зрівнювальний резервуар, з урахуванням регулювання запірного пристрою. Створено модель і вперше розроблено метод аналітичного розрахунку гідравлічного удару в системах з короткими турбінними водоводами з розосередженим струменем втікання у зрівнювальний резервуар. Одержано залежність для визначення оптимального коефіцієнта опору вузла з'єднання резервуару та водоводу за умови рівності максимального гідродинамічного тиску на вході в резервуар і гідростатичного тиску за максимального рівня в резервуарі. Удосконалений метод розрахунку проскоку гідравлічного удару в напірних системах зі зрівнювальними резервуарами дозволяє визначити гідродинамічні параметри потоку, що в свою чергу, дозволяє більш точно прийняти гідравлічний опір вузла з'єднання резервуару та водоводу. Зазначені в роботі положення і висновки можуть бути використані під час проектування, експлуатації та реконструкції зрівнювальних резервуарів, що дозволить підвищити надійність таких споруд. Запропонована методика спрощує алгоритм розрахунку і зменшує затрати на моделювання перехідних процесів і в цілому на проектування установок.

Стаття є першою частиною комплексної роботи, присвяченої моделюванню і прогнозуванню гіпотетичних аварій, з оцінюванням ймовірностей їх виникнення, на гідроспорудах, що формують напірний фронт Дністровського гідровузла. В цій частині обгрунтовано актуальність проблеми, розглянуто загальну постановку задачі досліджень, викладено методологію досліджень та сформульовано їх мету, окреслено прийняті гіпотези і припущення, дано коротку характеристику моделей, методів і підходів, що використовувалися при вирішенні поставленої задачі.

На основе составляющих водных балансов и постепенного их учета проведено исследование внешнего водообмена для полного и полезного объемов на шести Днепровских водохранилищах в проектных или современных их параметрах за период эксплуатации до 2016 г. с учетом водности года. Определены показатели внешнего водообмена по каждому месяцу года, месяцы с максимальной и минимальной интенсивностью внешнего водообмена во временных единицах и степень влияния различных факторов на него. Проведено сравнение интенсивности внешнего водообмена для полных и полезных объемов водохранилищ Днепровского каскада в проектных и современных параметрах и по годам водности. Результаты исследований могут быть полезны для обеспечения экономико-экологических эксплуатационных режимов водохранилищ в условиях меняющегося климата.

На основі досліджень рівнинних водосховищ малих ГЕС наведено основні підходи до розроблення правил їх експлуатації у частині виконання природоохоронних вимог. Заходи щодо мінімізації впливу водосховищ МГЕС мають розроблятися за такими напрямами: збалансоване водогосподарювання (перегляд об'ємів та режиму експлуатації водних ресурсів водосховищ з метою приведення їх до норм екологічно збалансованого водогосподарювання); дотримання водоохоронного режиму прибережних територій (реальне відведення водоохоронних зон (ВЗ) та прибережних захисних смуг (ПЗС); відновлення природної ландшафтної структури на порушених ділянках ВЗ та ПЗС); заходи щодо оптимізації ландшафтної структури водозбірних територій: оцінка сучасного стану освоєння земель у басейні річки; відновлення та підтримання природного стану водозбірних територій верхніх ділянок басейну річки, де формується основний річковий стік; розширення природоохоронних територій об'єктів природно-заповідного фонду в басейні річки; розбудова регіональної екологічної мережі.

Роботу присвячено вирішенню актуального завдання розробки моделей, методів та інформаційної технології, що дозволяє управляти системою надання ІТ-сервісів з максимально можливим задоволенням функціональних вимог кінцевих користувачів. Вперше розроблено категорно-функторну модель зв'язку ІТ-сервісів із запитами на зміну функціональних вимог. Отримали подальший розвиток модель процесу управління системою надання ІТ-сервісів і метод вибору ІТ-сервісу відповідно до функціональних вимог кінцевих користувачів інформаційної системи. Удосконалено метод оцінювання інфраструктури підприємства, який дає змогу комплексно оцінити вплив нового ІТ-сервісу на інфраструктуру підприємства. Отримані теоретичні результати є основою для розробки інформаційної технології управління системою надання ІТ-сервісів. Наведено результати апробації основних режимів роботи запропонованої інформаційної технологи.

Вперше досліджено випадковий характер природно-кліматичних явищ, а саме: щорічних максимальних бальностей землетрусів, щорічних максимально низьких середньомісячних температур, щорічних максимальних амплітуд середньомісячних температур, щорічних максимальних швидкостей вітру, щорічної максимальної товщини льоду та здійснено підбір функцій розподілів зазначених природно-кліматичних явищ, визначено їх параметри для географічних місць розташування гідровузлів Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Вперше досліджено кореляційні зв'язки між природно-кліматичними явищами: кореляційні зв'язки між щорічними максимальними паводковими витратами у створах гідровузлів Дніпровського каскаду, кореляційні зв'язки між щорічною максимальною товщиною льоду у водосховищах гідровузлів Дніпровського каскаду, кореляційні зв'язки між щорічними максимально низькими середньомісячними температурами, а також кореляційні зв'язки між щорічними максимальними амплітудами середньомісячних температур у створах гідровузлів Дніпровського каскаду на підставі аналізу й опрацювання статистичних даних. Набула подальшого розвитку методика імовірнісної оцінки надійності загальних і спеціальних водопідпірних гідротехнічних споруд гідровузлів Дніпровського каскаду гідроелектростанцій в рамках параметричної теорії надійності. Вперше побудовано та застосовано узагальнене дерево відмов і несправностей Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Вперше розроблено та застосовано алгоритм імовірнісної оцінки надійності гідротехнічних споруд каскаду гідроелектростанцій в рамках системної теорії надійності з урахуванням кореляційних зв'язків між природними факторами. Вперше одержано чисельне значення ризику виникнення надзвичайного стану на Дніпровському каскаді гідроелектростанцій.