Розглянуто перспективи використання лампи зворотної хвилі з нахиленим електронним пучком (клінотрона) як джерела електромагнітного випромінювання терагерцевого діапазону частот. Для вивчення пускових умов та стаціонарних коливань клінотрона розроблено самоузгоджену теорію колективної взаємодії електронів з хвилею. Доведено можливість розробки перспективних ламп для терагерцевого діапазону частот і проведено оптимізацію геометрії клінотронів імпульсної та безперервної дії з частотою генерації 1 ТГц.

The tunnel resistance of highly stable, mechanically controlled break junctions of Al, Au, Cu, Pb, Ni, Pt, and Pt -Ir, have been recorded as a function of the electrode spacing over 6-7 decades. Clear deviations from the expected exponential behavior have been observed. Comparison with previous experimental and theoretical studies indicate that the discussed deviations in some cases are most probably due to the shape of, rather than to interactions between, the two electrodes.

Явище електрохемілюмінесценції (ЕХЛ) успішно використовується в електрохемілюмінесцентних випромінювальних приладах для фізико-хімічного аналізу в задачах екології, хімії, біології, медицини та імунного аналізу. Кванти ЕХЛ є продуктами утворення електронно-збуджених часток у процесі гомогенних хімічних реакцій переносу електрона. Кінетика та механізми цих реакцій залежать від складу ЕХЛ-композиції, електроліту та розчинників, конфігурації ЕХЛ-комірки (об'ємна або тонкошарова), а також від прикладеного потенціалу (імпульсний або струм/напруга) тощо. Наведено математичне та числове моделювання для розв'язання задачі масоперенесення в тонкошарових безелектролітних комірках.

Явление электрохемилюминесценции (ЭХЛ) представляет собой излучение света, которое возникает в процессе электролиза сложных органических соединений и успешно применяется в ЭХЛ-излучательных устройствах. ЭХЛ применяется при физико-химическом анализе в задачах экологии, химии, биологии, медицины, в иммунном анализе. Кванты ЭХЛ являются продуктами образования электронно-возбужденных частиц в результате гомогенных химических реакций переноса электрона. Кинетика и механизм этих реакций зависят не только от состава ЭХЛ-композиции, элекролита и растворителей, но и в значительной степени от конфигурации ЭХЛ-ячейки (объемная или тонкослойная), а также от приложенного потенциала (импульсный или ток/напряжение) и т.п. Представлено математическое и численное моделирование для решения задачи переноса заряда в тонкослойных безэлектролитных ячейках.

The electrogenerated chemiluminescence (ECL) is a light-emitting phenomenon that arises during electrolysis of many organic compounds solutions and it has successful utilisation in the ECL emitting devices. On the other hand the ECL has applications in the physical and chemical analysis in ecology, chemistry, biology, medicine, immunoassays. ECL quanta are emitted by electronically excited molecules of pointed compounds products of homogeneous solution chemical electron-transfer reactions. Those reactions kinetic and mechanism depend strongly not only over ECL composition nature, electrolyte and solvents, but in great extent over ECL cell (volumetric or thin-layer) configuration, electrolysis mode (pulsed or direct current/voltage) etc. The mathematical modeling and digital simulation to solve a mass-transfer problems in thin-layer electrolyte-free cells are presented.

На основі чисельного розрахунку самоузгодженої системи рівнянь безперервності амбіполярних струмів та рівняння Пуассона проведено аналіз впливу двохкомпонентного іонізованого газу на розподіл статичного потенціалу в нееквіпотенціальному каналі. Аналіз показав, що нееквіпотенціальність простору може бути додатковою причиною розсмоктування природної іонної пастки у мікрохвильових електронних приладах О-типу.

Розглянуто результати експериментального дослідження часу деіонізації в електронних газорозрядних гарматах із порожнистим анодом після проходження імпульсного високовольтного жевріючого розряду в гелії для діапазону тиску 13,3 symbol Ш 1330 Па, прискорюючої напруги 20 кВ, тривалості імпульсу напруги 10 мкс. Час деіонізації знаходився в діапазоні 34000 symbol Ш 340 мкс відповідно до тиску. Для зниження цього часу запропоновано додавати до гелію 5 % водню. Завдяки запропонованому методу був знижений час деіонізації в електронній гарматі майже на один порядок.

Проведено дослідження, що підтверджують можливість нагромадження хмари просторового заряду за 1,5-2 нс і генерації електронного пучка в магнетронній гарматі з вторинноемісійним катодом за напруги на катоді 5-8 кВ. Отримано трубчасті пучки електронів зі струмом 1-2 А з внутрішнім діаметром 2 мм і зовнішнім - 3-3,5 мм, за цих умов магнітне поле досягало 0,19-0,3 Т. Наведені результати демонструють, що магнетронні гармати можна використовувати в потужних НВЧ приладах лише за умов величини магнітного поля порядку 1000-2500 Е.

Проведены исследования, показавшие возможность накопления облака пространственного заряда за время 1,2...2 нс и генерации электронного пучка в магнетронной пушке с вторичноэмиссионным катодом при напряжении на катоде 5...8 кВ. Получены трубчатые пучки электронов с током 1...2 А с внутренним диаметром 2 мм и наружным - 3...3,5 мм, при этом магнитное поле составляло 0,19...0,3 Т. Приведенные результаты показывают, что магнетронные пушки могут быть использованы в мощных СВЧ приборах, причем величина магнитного поля должна быть порядка 1000...2500 Э.

The investigation were performed having shown that accumulation of the spatial charge cloud for 1,5...2 ns and the electron beam generation in the magnetron gun with a secondary emissive cathode, voltage on the cathode being equal to 5...8 kV. The tubular electron beams with a current of 1...2 a were obtained, their inside diameter being equal to 2 mm and outside diameter - 3...3,5 mm and the magnetic field was 0,19...0,3 T. The cited results show that the magnetron guns can be used in powerful microwave devices and the magnetic field value should be of the order of 1000...2500 E.

Викладено методику розрахунку електростатичних аксиально-симетричних полів і траєкторій заряджених частинок на сучасних ПЕОМ. Методику можна застосовувати для розрахунку та дослідження окремих електронних лінз різних конфігурацій і багатолінзових електронно-оптичних систем (ЕОС), що використовуються в електронно-променевих трубках (ЕПТ), а також для розрахунку полів і траєкторій під час розв'язання задач математичної фізики. Наведено етапи роботи з програмою на прикладі дослідження ЕОС серійної ЕПТ.

Изложена методика расчета электростатических аксиально-симметричных полей и траекторий заряженных частиц на современных ПЭВМ. Методика применима для расчета и исследования отдельных электронных линз различных конфигураций и многолинзовых электронно-оптических систем (ЭОС), используемых в электронно-лучевых трубках (ЭЛТ), а также для расчета полей и траекторий при решении задач математической физики. Приведены этапы работы с программой на примере исследования ЭОС серийной ЭЛТ.

The techniques of computer - based calculation of the electrostatic axial - symmetrical fields and the charged particles trajectories are set forth. The techniques are applicable to calculation and research both of separate electronic lenses of various configurations and multi lens electron - optical systems (EOS) used in electron - beam tubes (EBT) as well as to calculations of the fields and trajectories when solving mathematical physics problems. The stages of the work with the program are exemplified by the EOS research with the EBT.

Наведено результати розробки лампи біжучої хвилі (ЛБХ) міліметрового діапазону середньої потужності з подвійною сходинковою сповільнюючою системою у хрестоподібному хвилеводі.

Рассматривается метод нахождения характеристической функции порождающего процесса для линейного процесса авторегрессии. Используются свойства пуассоновских спектров скачков для решения такой задачи.

Предложена математическая модель системы газодинамического управления током газоразрядной электронной пушки. Исследовано влияние параметров пушки, систем откачки и напуска рабочего газа на характеристики процесса автоматического управления током пушки.

Запропоновано фізико-математичну модель процесу транспортування електронного пучка з області низького до області високого вакууму, яка враховує функцію розподілу тиску вздовж довжини променепроводу, вплив магнітного поля лінзи для фокусування, іонне фокусування та пінч-ефект, розсіювання електронів на молекулах залишкового газу та втрати струму пучка за рахунок струмоосідання на стінках променепроводу. Модель використано для проектування реальних систем транспортування електронних пучків у газорозрядних електронно-променевих випарниках.

Встановлено, що зміна конфігурації поверхні торців котушки Гельмгольца з плоскої на еліпсоїдальну призводить до підвищення індукції магнітного поля та степеня його однорідності у робочому проміжку системи. Для розрахунку полів запропоновано модифікацію методу ниткоподібних струмів. Проведено аналіз структури полів у різноманітних варіантах котушок Гельмгольца.

Розглянуто одну з можливостей зниження впливу іонного бомбардування на роботу катода в електровакуумних приладах за рахунок зміни геометрії емітувальної поверхні катода електронної гармати. Наведено результати експериментальних досліджень електровакуумних приладів з тривалою взаємодією міліметрового та субміліметрового діапазонів довжин хвиль, що використовують стрічкові електронні потоки, - клінотрони, які підтверджують можливість поліпшення вихідних характеристик приладів у разі використання таких катодів.

Визначено аналітичне зображення для очікуваного залишкового напрацювання та випадку DN-розподілу напрацювання на відмови. Показано адекватність отриманої оцінки.

Теоретично досліджені спектрально-часові характеристики випромінювання імпульсних ксенонових ламп при потужних нестаціонарних розрядах мікросекундної тривалості. Показано, що в цих умовах на них одночасно впливають два фактори: теплова інерція газорозрядного проміжку та обмежена полоса прозорості оболонки лампи.

Предложен и экспериментально реализован метод регистрации нестационарной интерференционной картины, образуемой от двух полей с отличающимися оптическими частотами, позволяющий получить количественную и качественную оценку параметров интерферограммы при предельно низких уровнях интенсивности.

На основі числового аналізу двопрольотного ЛПД міліметрового діапазону одержано амплітудні характеристики діода у двочастотному режимі для різних профілей легування та взаємних положень зон генерації (лавинопрольотної та паразитної частот). Базуючись на побудованих характеристиках, порівняно стійкості генераторів на ЛПД у двочастотному режимі для зазначених варіантів, а також зроблено висновки про чутливість двочастотних амплітудних характеристик до варіацій розглянутих параметрів системи.

Запропоновано методику коректування вихідних даних щодо надійності елементів для використання в уточненому розрахунку надійності електронних пристроїв на базі DN-розподілу напрацювання до відмов.

Досліджено вплив на рівень пульсацій стрічкових електронних пучків, які формуються діодними гарматами, поперечних складових електричного поля на ділянці катода, обумовлених конструкцією катодних вузлів. Проведено експериментальні дослідження залежності амплітуди пульсацій пучків від відстані між катодом та анодом, індукції магнітного поля. На підставі отриманої інформації наведено практичні рекомендації щодо поліпшення структури пучків у пролітному просторі генераторів міліметрового діапазону.

Наведено результати експериментального дослідження структури стрічкових електронних пучків, що формуються діодними електронними гарматами з плоскою геометрією електродів. Вимірювання параметрів пучків виконано фотометодом. Розглянуто питання практичного використання цього методу під час дослідження структури пучка. Виконано побудову розподілу густини струму в поперечному розтині пучка вздовж електродинамічної системи, який показує реальні умови взаємодії високочастотних полів з електронами пучка.