Проведен обзор существующих способов, устройств и систем для борьбы с гололедом на проводах линий электропередач (ЛЭП). Предложены новые способы и устройства для боробы с гололедом на ЛЭП. Раскрыт инновационный характер развития современных экономических систем. Описаны современные технологии развития кадрового потенциала. Рассмотрены особенности женского и мужского руководства.

Розглянуто кліматичні фактори, які впливають на навантажувальні втрати електроенергії в повітряних лініях електропередач (ЛЕП); розроблено математичну модель теплових процесів в проводах ЛЕП, розглянуто основні складові моделі; вперше досліджено, розраховано і запропоновано включити в основне рівняння теплового балансу, що встановився для проводів ЛЕП, коефіцієнти тепловіддачі, які враховують вплив атмосферних опадів (дощ, сніг); запропоновано вираз для визначення навантажувальних втрат електроенергії в повітряних ЛЕП з урахуванням кліматичних факторів; перевірено адекватність одержаної математичної моделі.

Рассмотрены аспекты оценки неопределенности результатов экспериментальных исследований процесса электрического пробоя длинного воздушного промежутка. Рассмотрены три варианта формы стержневого молниеприемника. Показано определяющее влияние времени запаздывания на результаты аттестации молниеприемников ESE типа. Преложено оценивать качество молниеприемников ESE типа с учетом сравнения с вольт-секундной характеристикой эталонного стержневого молниеприемника для воздушных одинаковых промежутков.

Розглянуто чинні вітчизняні та європейські нормативи з улаштування блискавкозахисту. Проведено порівняльний аналіз особливостей застосування програм автоматизованого проектування блискавкозахисту. Наведено послідовність 3D-моделювання систем блискавкозахисту об'єктів електричних мереж. Мета дослідження - підвищення надійності експлуатації об'єктів електричних мереж за рахунок впровадження ефективних систем блискавкозахисту. Методика реалізації: запровадження новітніх алгоритмів та програм автоматизованого 3D-моделювання систем блискавкозахисту об'єктів електричних мереж, зокрема знижувальних підстанцій. Результати дослідження: проаналізовано основні положення чинних українських та європейських нормативів з улаштування блискавкозахисту; проведено порівняльний огляд сучасних систем автоматизованого проектування систем блискавкозахисту; досліджено перспективи впровадження 3D-моделювання систем блискавкозахисту об'єктів електричних мереж.

Запропоновано метод розрахунку наведеного струму та втрат потужності, що виникають у грозозахисних тросах із вбудованим оптоволоконним кабелем, які останнім часом використовуються для захисту повітряних ЛЕП від прямих ударів блискавки. На прикладі ЛЕП напругою 330 кВ з грозозахисним тросом зазначеного типу показано, що втрати у тросі можуть бути значними і призводять до зменшення ефективності передачі електроенергії кінцевому споживачу. Ця проблема є актуальною як при реконструкції існуючих ЛЕП, так і на етапі проектування нових.

Існуючі системи діагностування обледеніння (у вигляді утворення ожеледних і паморозних відкладень на проводах повітряних ліній розподільних електромереж використовують недосконалі алгоритми діагностування та сенсори обледеніння. Обгрунтовано структурну схему вимірювального перетворювача (ВП) для діагностування явища обледеніння та конструкцію його сенсора на базі неізольованих проводів повітряних ліній електропередачі типів А, АС. Конструктивно сенсор є основним електродом у вигляді ізольованої дротини, скрученої навколо центральної, та допоміжним електродом у вигляді сусідньої дротини. Для зменшення довжини сенсора можна збільшити кількість основних електродів. Розраховано порогові значення омічного опору сенсора (провід АС-50) для двох видів ожеледно-паморозевих відкладень (ОПВ): паморозі та ожеледі. Показано, що довжина сенсора, за незмінної точності вимірювань, залежить від кількості допоміжних електродів, за рівності центральних кутів між ними. Застосування запропонованого ВП у складі системи технічного діагностування надає змогу прогнозувати та фіксувати утворення ОПВ на ранній стадії і таким чином підвищити ефективність проведення плавки ожеледі.

Розглянуто основні моделі та засоби грозозахисту повітряних ліній електропересилання з проводами з захисним покриттям у мережах, напруга яких становить 6 - 35 кВ. Наведено особливості проводів із захисним покриттям у порівнянні з неізольованими проводами. Описано принцип роботи, основні конструктивні елементи та відображено можливі варіанти встановлення засобів грозозахисту. Проаналізовано ефективність наявних засобів та основні вимоги до засобів захисту відповідно до нормативних документів.

Розглянуто питання удосконалення процедури побудови моделі коливань проводів повітряних ліній електропередачі за різних режимів вітрових та ожеледних навантажень. Наголошено на необхідності підвищення експлуатаційної надійності повітряних ліній електропередачі як одного з основних елементів системи передачі електричної енергії. Обгрунтовано доцільність додаткових поглиблених досліджень виникнення складних коливань проводів з різною частотою та амплітудою, які виникають у разі налипання ожеледі, форма якої досить часто не є ідеально циліндричною і суттєво вливає на зміну коливального процесу. Наведено послідовність моделювання обтікання проводу марки АС 70/11 потоком повітря без урахування та з урахуванням налипання ожеледі різної форми. Запропоновано результати моделювання, які підтверджують доцільність урахування сили та вектору вітрового потоку, а також форми ожеледі, що є визначальними факторами під час визначення амплітуди та частоти коливань. Показано, що використання результатів моделювання надасть змогу суттєво підвищити експлуатаційну надійність повітряних ліній електропередачі, особливо напругою від 6 до 35 кВ, розташованих в районах зі значними ожеледно-вітровими навантаженнями.

Обгрунтовано параметри, від яких залежить прогнозування ожеледе-паморозевих відкладень на повітряних лініях електропередавання.

Розглянуто питання оптимізації режимів плавлення ожеледі на повітряних лініях електропередавання 6 -10 кВ, застосування методів і засобів плавлення ожеледі. Проаналізовано автоматизовані системи моніторингу за утворенням ожеледі на повітряних лініях в контексті концепції Smart Grid.