Викладено результати порівняльного аналізу методів розрахунку властивостей супутнього нафтового газу. Обгрунтовано область застосування окремих методів розрахунку.

Розглянуто питання оцінки поточного стану та проаналізовано тенденції до зміни запасів газу в основних газовидобувних регіонах світу. Проведено оцінювання ресурсного потенціалу і технологічної інфраструктури окремих країн, що є потенційними постачальниками газу в Україну з використанням LNG- та CNG-технологій.

  Скачати повний текст

Представлена методика базується на основі даних детальної розвідки з використанням сучасних математичних методів, що дозволяють врахувати не тільки особливості розподілу корисного компоненту на даному родовищі, покладі, рудному тілі або дільниці корисних копалин але і методику проведення геометризації для уточнення балансових запасів. Математична модель є базовим елементом методу оцінки кондицій і підрахунку балансових запасів, тому що на її основі виконується геометризація балансових і промислових запасів, знаходиться оптимальне положення контурів кар'єру або "сліпих рудних покладів" на глибоких горизонтах шахт, проводиться (з урахуванням коефіцієнта рудоносності) підрахунок запасів при різних бортових вмістах. Цей розподіл залежить від геолого-геохімічних особливостей процесу рудоутворення, властивості структури вміщуючих порід, а також від геометрії проб, за допомогою яких ведеться вивчення зазначеного об'єму. Алгоритм побудови математичної моделі складається з ланцюга процедур, кожна з яких представляється самостійним завданням, причому рішення окремих з них відрізняється істотною математичною новизною. До основних процедур відносяться: побудова границі зони мінералізації; вибір параметрів моделі; згладжування результатів первинного опробування; крайгінг гістограм; реалізація оператора переходу до нової системи опробування. При побудові математичної моделі передбачається, що поле концентрацій корисного компоненту займає локальний об'єм балансових запасів надр, обмежена тією областю простору, у якій відбувався процес мінералоутворення. Побудована таким чином модель родовища, покладу, рудного тіла або дільниці корисних копалин використовується для підрахунку його запасів, оптимального проектування гірничо-добувного підприємства, а також поточного і перспективного планування гірничих робіт на уже діючому підприємстві.

Досліджено досвід інвестиційної діяльності в надрокористуванні, проаналізовано сучасний стан інвестиційного середовища України, окреслено організаційно-економічні форми залучення інвестицій в освоєння вуглеводневих ресурсів і твердих корисних копалин. Охарактеризовано механізми інвестиційної діяльності та попередню програму переходу до ринкових відносин і механізм їх реалізації. Визначено напрями вдосконалення інвестиційно-правової бази, шляхи мінімізації інвестиційних ризиків з урахуванням світового досвіду та напрями, на яких можливе збільшення інвестиційних потоків. Надано конкретні пропозиції як для потенційного інвестора, так і для органів державного регулювання, в компетенції яких знаходяться питання надрокористування.