Изложены технологические схемы тампонажа закрепного пространства горных выработок, результаты исследований составов твердеющих смесей на основе фосфогипсовых вяжущих и совершенствования конструкции тампонажной оболочки. Приведен графический метод расчета параметров тампонажа закрепного пространства, исследования напряженно-деформированного состояния многослойной крепи с переменными деформационными параметрами материала слоев, а также метод расчета такой анизотропной крепи горных выработок.

Рассмотрены методические аспекты обеспечения надежности крепления буровых скважин на примере месторождений Украины, находящихся на поздней стадии разработки. Показана необходимость учета работ по интенсификации притока пластовых флюидов использованием методов влияния на призабойную зону пласта (ПЗП). Изучена динамика работ по ПЗП в буровых скважинах ОAT "Укрнефть". Рассмотрены направления обеспечения необходимого уровня показателей надежности как на этапе формирования, так и дальнейшего поддержания надежности крепления буровой скважины.

Наведено результати досліджень стійкості капітальних виробок, закріплених металевим кріпленням за умов агресивних мінералізованих вод вугільних шахт Державної холдінгової кампанії (ДХК) "Добропіллявугілля", ДКХ "Павлоградвугілля". На базі прискорених корозійних випробувань одержано залежності зміни корозії від наявності окалини, мінералізації шахтних вод, напружень, що виникають у кріпленні. Розроблено склад сумішей набризкбетону з використанням золи виносу як зміни частини цементу та проаналізовано захисну дію даних покрить стосовно металу кріплення. На основі одержаних залежностей побудовано номограму визначення товщини набризкбетонного покриття залежно від умов експлуатації, способу підвищення несучої здатності металевого кріплення у разі агресивних шахтних вод.

Отмечено, что крепь капитальных выработок может обладать высоким запасом прочности и в обычных условиях не требует демонтажа. Более того, она может в любой момент усиливаться всеми доступными средствами. Во временной выработке характеристики крепи, прежде всего, должны соответствовать правилу технологического баланса. Наличие агрессивных сред, локальные вывалы или вспучивания породы часто приводят к повреждению или разрушению отдельных элементов крепи, в результате чего крепь полностью или частично теряет свою конструктивную прочность. Цель работы - описание методологии использования нетрадиционных видов крепи при поддержании пластовых выработок в сложных горно-геологических условиях. Благодаря своим конструктивным особенностям резиновоздушную армированную крепь (РВАК) можно монтировать как ручным, так и механизированным способами. При проходке выработки в реальных условиях достаточно сложно выдерживать заданный проектировщиками профиль поперечного сечения. При возведении крепи выработки с применением модулей РВАК это уже не составляет проблему. Высокая скорость возведения и нетребовательность к соблюдению точной формы контура выработки - это основное достоинство данного типа крепи. Фактически, при установке крепи шахтеры могут возводить ее прямо за плоскостью выработки, не давая времени породам горного массива перемещаться внутрь выработки. При ручном монтаже вес модуля РВАК является сдерживающим фактором по скорости возведения крепи выработки. При установке модуля в ручном режиме возможны его повреждения, которые могут привести к необходимости его внеочередной замены. РВАК позволяет решать комплексно широкий спектр проблем,

возникающих при эксплуатации горных выработок на шахтах Западного Донбасса.

Определены основные направления повышения устойчивости капитальных горных выработок для условий шахт Западного Донбасса. Рассмотрены проблемные моменты технологии тампонажа закрепного пространства. На основании натурных наблюдений предложены две технологические схемы производства тампонажа. Рекомендации и технические решения 1-й схемы, прошли опытно-промышленное внедрение, показав хорошие результаты и качество работ. Для реализации 2-й схемы разработана методика численного моделирования, на основании которой определена зависимость влияния числа установленных в кровле анкеров и расстояния от забоя, на величину пучения пород почвы.

На основі вперше встановлених закономірностей реологічних і структурно-механічних процесів у твердіючих сумішах на основі вуглевміщуючих порід Західного Донбасу вирішено актуальну науково-технічну задачу з обгрунтування раціональних рецептур твердіючих сумішей як елемента комбінованого гірничого кріплення. На основі експериментальних досліджень доведено, що механічна міцність готового цементного каменю на основі вуглевміщуючих порід є достатньою для забезпечення технологічних і експлуатаційних потреб комбінованого кріплення, яке використовують для підтримання стійкості капітальних виробок шахт Західного Донбасу. Розроблено методику проектування параметрів твердіючих сумішей для комбінованих кріплень з тампонажем закріпного простору та кріплення типу АСН-А ("арка - сітка - набризк - анкер"). Проведено дослідно-промислові роботи зі зведення комбінованого кріплення із використанням розроблених твердіючих сумішей, доведено економічну ефективність їх використання.

Поставлено та вирішено актуальну науково-технічну задачу обґрунтування раціональних параметрів конструкції комбінованого кріплення і технології його зведення з метою тривалого підтримання виробок з мінімальними витратами на ремонтні роботи для умов шахт Західного Донбасу. Вперше встановлено факт підвищення інтенсивності деформацій навколо виробок, що проводяться в умовах діючого горизонту внаслідок активізації геотехнічних факторів, що призвело для шахти імені Героїв космосу за останні 30 років до зростання зміщення контуру виробок в 1,32 раза і зменшення протяжності активного періоду деформування приконтурних порід в 2...2,5 раза. Встановлено закономірності деформування приконтурних порід залежно від конструктивних і технологічних параметрів комбінованого кріплення, що дозволило зменшити зміщення порід підошви і забезпечити безпечне виконання гірничопрохідницьких робіт з підвищенням стійкості капітальної виробки в складних геомеханічних умовах.