Проаналізовано існуючі способи та засоби запобігання загазуванню, спалахам і вибухам метану в тупиковій частині вентиляційної виробки, що погашається, і на її сполученні з лавою. Визначено їх ефективність. Показано, що формування місцевих і шарових скупчень метану у тупику погашення такої виробки та на її сполученні з лавою зумовлюється швидкостями руху повітря, величиною витоків повітря через вироблений простір і газовиділення у ньому. Показано, що формувння місцевих і шарових скупчень метану в тупику погашення вентиляційної виробки та на її сполученні з лавою визначається швидкостями руху повітря в тупику та його довжиною, величиною витоків повітря через вироблений простір і газовиділенням у ньому. Розроблено дискретну імітаційну модель для дослідження закономірностей формування вибухонебезпечних об'ємів газового середовища, розподілу концентрації метану за перерізом і довжиною тупикової частини вентиляційної виробки та на її сполученні з очисним вибоєм. Установлено, що витоки повітря з виробленого простору біля межі з бічною поверхнею тупикової частини виробки, що погашається, розшаровуються за рівнем концентрації метану та спрямовано надходять у тупик, що погашається, у вигляді струминного витікання за параболічною траєкторією. Розроблено програму "Газовий режим тупика" та керівництво користувача. Обгрунтовано спосіб дегазації тупикової частини вентиляційної виробки за рахунок низьконапірної ежекції. Розроблено та випробувано експериментальний зразок вентилятор-ежекторної установки, визначено його раціональні аеродинамічні параметри та сферу застосування.

Обгрунтовано просторову комп'ютерну геомеханічну модель виїмкової ділянки з покроковим переміщенням очисного вибою за довжиною виїмкового стовпа, з урахуванням впливу всієї товщі шаруватого трансверсально-ізотропного масиву гірських порід, силових характеристик кріплення очисної та підготовчої виробок, що надає можливість наблизити модель до реальних гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов і підвищити точність розрахунків параметрів НДС до 30 - 40 %. Розглянуто уявлення стосовно закономірностей формування напружено-деформованого стану в масиві гірських порід навколо очисної виробки з урахуванням періодичності прояву гірського тиску, а саме: уточнено крок і послідовність обвалення гірських порід покрівлі у вироблений простір. Визначено геометричні параметри області граничного стану гірського масиву навколо очисної виробки залежно від положення лави за довжиною виїмкового стовпа та межа, вище за яку відбувається плавний прогин шарів гірських порід без порушення суцільності. Визначено зону сумісного впливу очисної та підготовчої виробок і встановлено закономірність розподілу напружень в даній зоні. Встановлено залежності зміни конвергенції гірських порід у підготовчій виробці як попереду очисного вибою, так і після проходу лави.

Встановлено закономірності обвалення порід покрівлі від швидкості посування очисного вибою. Встановлено, що крок первинного й усталеного обвалення порід основної покрівлі прямо пропорційний швидкості посування вибою лави та зворотньо пропорційний комплексному показнику умов розробки. Досліджено напружено-деформований стан геомеханічної системи "виробка - цілик - лава". Обгрунтовано, що максимальна стійкість підготовчих виробок забезпечується у разі ширини запобіжного цілика, що дорівнює 10 м. Виявлено, що у тілі цілика формується у процесі деформування жорстке ядро ущільнення, яке є концентратором напружень і впливає на стійкість підготовчих виробок. Обгрунтовано перехід від стовпової до суцільної системи розробки з рекомендованими параметрами ціликів. Зазначено, що економічний ефект у разі довжини виїмкового стопа 1200 м складає 13,9 млн. грн, а втрати вугілля у ціликах знижено з 19 до 9 %.

One of outputs of the research project of the Czech Mining Office "Protection of Employees against Consequences of Rock and Gas Outbursts" was the application of yet not used methods of coal mining in the conditions of the Czech Republic. The aim of these methods is an increase in the recovery of coal reserves blocked in residual pillars left. For the conditions of Paskov Mine (Ostrava-Karvina Mines company), the method of mining by means of long large diameter boreholes was chosen. The contribution provides information on the application of this mining method abroad and in the Czech Republic in the Paskov Mine.

Предложено решение важной для угледобывающей отрасли задачи по обоснованию технологических параметров отработки выемочных столбов на базе результатов моделирования пошагового перемещения очистного забоя в пространственной геомеханической модели выемочного участка, расположенного в слоистом трансверсально-изотропном массиве горных пород. Изложены общие закономерности проявления горного давления в очистных выработках. Проведен анализ опыта исследования проявлений горного давления вокруг движущегося очистного забоя. Обосновано применение программного комплекса на базе метода конечных элементов.

Исследованы транспортно-технологические проблемы подготовки запасов угля при интенсификации горных работ. Раскрыты особенности выбора технологических схем транспорта для подготовки запасов угля в условиях шахт Западного Донбасса. Изучен характер взаимодействия массива горных пород с крепью подготовительных выработок, оснащенных монорельсовой дорогой. Рассмотрены проблемы адаптации подвесных монорельсовых дорог при подготовке выемочных столбов в условиях шахт Западного Донбасса.