Рассмотрены результаты промышленных испытаний и некоторые особенности новой технологии выемки руды заходками применительно к условиям марганцевых месторождений Украины. Приведена методика расчета элементов сопряжений выемочных штреков с очистными выработками.

Отмечено, что в связи с тем, что добыча руды связана с отработкой пластов в тяжелых условиях (повышенная влажность, наличие абразивной пыли, шум, вибрация и т.д.), актуальной является работа по повышению механизации выемочных штреков в условиях марганцевых шахт. Для повышения эффективности подземного способа работ необходимо упростить технологическую схему шахт, устранить ее дорогостоящие и сложные элементы, а также повысить надежность эксплуатируемого оборудования. Сравнительный анализ средств механизации и технологии добычи руды позволил изыскать методы повышения их эксплуатационных характеристик. В результате статистической обработки результатов эксплуатации оборудования выявлены причины внеплановых остановок оборудования. Снижается энергоемкость процесса добычи марганцевой руды за счет упрощения технологической цепочки. Рекомендовано для повышения производительности проходки выемочных штреков использовать щит проходческий ЩП-3,5 вместо щитового проходческого комплекса ЩПК или комбайнов КДР (КМШ), что позволит снизить себестоимость 1 т. руды на 5 - 8 %. Сформулирован критерий "плавности" коррекции положения проходческого щита в пространстве для реальных условий работы. Получена аналитическая зависимость для величины передвижки оболочки щита в зависимости от отклонения фактической (смещенной) оси выработки к теоретическому положению.

Індекс рубрикатора НБУВ: И141.31 + И332.401

Рубрики:

Кріплення анкерними (штанговими), шарнірними, вінцевими та щитовими кріпленнями

Підземна розробка родовищ марганцевих руд

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше встановлено закономірність змінювання міцності закріплення анкерів із арматурної сталі в твердопластичних глинах покрівлі рудного пласта залежно від їх довжини та діаметра, що дозволило розрахувати параметри анкерного кріплення й розробити нові паспорти проведення та кріплення виїмкових штреків. З'ясовано, що за довжини анкерів 2 - 3 м і щільності їх установлення 5 анкерів на 1 м² напруження в породах над сполученнями очисних виробок і швидкість їх зміщення знижуються, а періодичні вторинні осідання покрівлі не виявляються. Уперше визначено залежність висоти виїмкових штреків від довжини анкерів в твердопластичних глинах покрівлі та швидкості відпрацювання виїмкових марганцевих стовпів, що дозволяє керувати їх висотою та трудомісткістю допоміжних процесів на сполученнях виїмкових штреків з очисними виробками. З використанням методу Activity Basis Costing проведено порівнювальне оцінювання застосовуваних технологій.