Висвітлено досвід ліквідації сірчаних кар'єрів та перетворення їх в озера для рекреації. Запропоновано методику розрахунку терміну затоплення виїмок, якості озерної води, берегових процесів. Наведено результати спостережень і їх порівняння з прогнозами.

Під час дослідження промислових розробок Передкарпатських родовищ сірки виявлено значні екологічні наслідки на навколишнє середовище, які обумовлені вилученням значних площ сільськогосподарських угідь під кар'єри та відвали, погіршення структури грунтового покриву. Запропоновано спрямувати увагу на покращання екологічного стану за рахунок рекультивації порушених земель.

Розроблено методику наукового обгрунтування заходів з оптимізації техноприродних геосистем на стадії їх функціонування та ліквідації, досліджено сучасний стан геологічного середовища у межах Львівщини. Встановлено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів, розроблено систему їх регіонального моніторингу. Вперше оцінено ризик розвитку небезпечних геологічних процесів на регіональному та локальному рівнях. Розраховано ризик розвитку екологічних ситуацій за умов гірничодобувних техноприродних екосистем. Запропоновано заходи з оптимізації екологічної безпеки та залучення інвестицій для трансформування Язівського сірчаного кар'єру у рекреаційну зону. Доведено економічну й екологічну доцільність спорудження Стрийського гідроенергетичного комплексу.

Разработана методика научного обоснования средств по оптимизации техноприродных геосистем на стадии их функционирования и ликвидации, исследовано современное состояние геологической среды в пределах Львовской области. Установлены закономерности развития опасных геологических процессов, разработаана система их регионального мониторинга. Впервые проведено оценивание риска развития экологических ситуаций в условиях горнодобывающих техноприродных экосистем. Предложены средства оптимизации экологичесокй безопасности и привлечения инвестиций с целью трансформации Язовского серного карьера в рекреационную зону. Доказана экономическая и экологическая целесообразность сооружения Стрыйского гидроэнергетического комплекса.

Розглянуто проблеми виснаження в надрокористуванні на прикладі вітчизняних родовищ самородної сірки. Проаналізовано геолого-економічні й технологічні чинники їх освоєння. Встановлено, що головною особливістю розвитку мінерально-сировинної бази сірки є не ресурсне обмеження, а висока собівартість виробництва сировини за відкритого видобутку й підземного виплавляння сірки як наслідків впливу технологічних та екологічних чинників.

Проаналізовано схеми технології розроблення корисних копалин відкритим способом на території гірничорудних підприємств України та зарубіжних країн. Розкрито особливості відкритих розробок Передкарпатських родовищ сірки та формування відвалів розкривних порід з урахуванням місцевих природних умов і наявності гірничо-видобувної техніки. Зазначено про необхідність рекультивації на відпрацьованих відвалах розкривних порід.

Проаналізовано останні дослідження, які стосуються створення сучасних ландшафтів на місці порушених земель під час відкритих розробок корисних копалин. Обгрунтовано передумови та можливість створення природно-антропогенних ландшафтів на території відпрацьованих родовищ самородної сірки Передкарпатського басейну.

На основании мониторинга выявлены сложные геолого-гидрологические условия Передкарпатского сероносного бассейна. Среди них особое значение имеют обводненность и закарстованность территории бассейна, разная глубина и мощность рудного пласта. Поэтому возникла необходимость в использовании системы, комплекса и способов разработки отдельных месторождений серы.

Проанализированы условия возникновения и развития мониторинга как комплексного научно-информационной системы наблюдения за различными природными и антропогенными объектами и явлениями. Предложена методика осуществления эколого-ландшафтного мониторинга нарушенных земель в процессе открытых промышленных разработок месторождений самородной серы.

Розглянуто питання оцінки небезпеки розвитку карстових проваль для карстонебезпечної території у зоні впливу розробки Яворівського родовища сірки. Обрана територія характеризується складними геологічними умовами, значним техногенним впливом та високою щільністю ураженості карстопроявами. Небезпека просторового розвитку карстових процесів оцінюється за розробленим алгоритмом, який передбачає врахування комплексного впливу різних чинників (геологічних, гідрогеологічних, геоморфологічних, тектонічних, геофізичних, техногенних), які ініціюють розвиток карстових проваль. Наголошено на важливості використання геоінформаційних технологій для створення просторових прогностичних моделей. Кількісні характеристики чинників визначено зі створених картографічних шарів із використанням методів просторового аналізу у геоінформаційних системах. З метою оцінки значущості та вибору оптимальної кількості чинників виконано їх статистичний аналіз, а саме, визначення статистичних законів розподілу чинників, матриць парних коефіцієнтів кореляції, кластерний та чинниковий аналіз та розраховано інтегральний показник розвитку карстопровальних процесів на досліджуваній території. На основі інтегрального показника виконано розрахунок ймовірності розвитку карстових процесів для усієї досліджуваної території. Результат проведених досліджень - карта ймовірності розвитку провально-просадкових проявів сульфатно-карбонатного карсту, створена у середовищі геоінформаційної системи. На карті відображено диференціацію ймовірності розвитку карсту з визначенням небезпечних ділянок, на яких рекомендуються детальні геофізичні дослідження, якщо такі ділянки пов'язані з ризиком для народно-господарських об'єктів і життєдіяльності людей.