Рассмотрены связь структурного состояния материала с его износостойкостью, а также приспосабливаемость структуры к условиям эксплуатации при трении.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.28

Рубрики:

Зносостійкість металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено методику визначення зношування дослідних сплавів під час одночасного випробування еталонних і дослідних сплавів у разі рівномірного наростання зношування у часі.

Исследована износостойкость сплавов жидкофазной восстановительной плавки в условиях сухого трения и трения в среде кислот. Установлено, что выплавленные сплавы обладают высокой износостойкостью в условиях сухого трения и в среде кислот. Отмечено, что их износостойкость выше или соизмерима с износостойкостью бронз, при этом износостойкость сплавов коррелируется с твердостью его матрицы.

Проаналізовано метод визначення кореляційних залежностей фізико-механічних властивостей та структурно-фазового стану щодо зносостійкості сталей і сплавів за умов абразивного зношування. Розглянуто проблемні аспекти, які не дозволяють отримувати однозначну оцінку здатності матеріалу опиратися абразивній руйнації. Запропоновано новий комплексний метод дослідження трибосистем на підставі багатокритеріального параметричного опису, початкової факторної диференціації та кінцевої критеріальної інтеграції.

Показано неможливість встановлення універсального механізму зношування. Наведено різні трактування природи утворення часток зношення, переважно з позиції розвитку дислокаційних процесів. Розглянуто роль напруженого стану в шарі тертя.

Концептуально розглянуто особливості самоорганізації поверхні конструкційних матеріалів у процесі зношування та корозії. Охарактеризовано спільні риси та відмінності цих явищ залежно від характеру зовнішніх чинників та феноменологічних уявлень.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.28 + К413.15

Рубрики:

Зносостійкість металів і сплавів

Сухе та напівсухе тертя

Шифр НБУВ: Ж24432 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив залишкового аустеніту в сталі X12 та його дифузійного насичення азотом на її зносостійкість і довговічність за умов тертя кочення. Розроблено рекомендації щодо підвищення даних якостей сталі X12. Виявлено, що наявність залишкового аустеніту в її структурі суттєво впливає на його контактну витривалість за умов дії циклічних навантажень. Встановлено оптимальне значення процентного вмісту залишкового аустеніту 30-ти об'ємних відсотків у структурі матеріалу, що забезпечує найбільшу його контактну витривалість залежно від умов експлуатації. Виявлено, що насичення залишкового аустеніту азотом з використанням запропонованої технології нітрогартування за оптимальним режимом підвищує у 4,5 раза довговічність сталі X12 на контактну витривалість у процесі тертя кочення у порівнянні з її значенням для цього ж матеріалу без насичення азотом за оптимального вмісту залишкового аустеніту. Встановлено, що збільшення початкових значень здатності матеріалів до релаксації мікронапружень і коефіцієнта розсіювання енергії сприяє підвищенню довговічності зразків у процесі тертя кочення. Експериментально доведено, що зі збільшенням кількості залишкового аустеніту, який в результаті пластичної деформації перетворився у мартенсит, зростає мікротвердість на поверхні зразка під час тертя кочення. Для максимального збільшення довговічності конструктивних елементів під час тертя кочення рекомендовано використовувати технологію нітрогартування, яка включає нанесення дифузійних покриттів максимальної товщини методом іонного азотування, подальше гартування від температури,

Розглянуто загальні фізико-механічні процеси, що відбуваються на поверхнях тертя та зношування деталей машин і робочих органів шляхо-будівельної техніки, що експлуатуються за інтенсивних умов абразивного руйнування. Описано методики випробування матеріалів на здатність до руйнування за умов тертя та зношування. Висвітлено вплив структурно-фазового складу сплавів на механізм руйнування матеріалу. Увагу приділено проблемним питанням матеріалознавства, наплавлення, ремонту, відновлення та підвищення зносостійкості та строку служби деталей машин.

Рассмотрены общие физико-механические процессы, происходящие на поверхностях трения и износа деталей машин и рабочих органов дорожно-строительной техники, эксплуатируемых в интенсивных условиях абразивого разрушения. Описаны методики испытания материалов на способность к разрушению в условиях трения и износа. Освещено влияние структурно-фазового состава сплавов на механизм разрушения материала. Уделено внимание проблемным вопросам материаловедения, наплавки металлов, ремонта, восстановления и повышения износостойкости и срока службы деталей машин.

Розглянуто реологічні процеси, що протікають в контакті абразивного зерна з поверхневими шарами металів у процесі зношування, пов'язаних із накопиченням деформацій, що призводить до скорочення періоду припрацювання.

Розглянуто питання руйнування мікронерівностей поверхні під час мікроударів виступів шорсткості під дією розповсюдження пружних хвиль у металі за тертя контактуючих поверхонь.

Рассмотрено влияние концентрации твердых частиц на износостойкость композиционных сплавов. Показана избирательность износа композиционных сплавов. Проведен расчет износостойкости композиционного сплава по правилу аддитивности и получены сравнительные данные этого же сплава опытным путем.

Проаналізовано літературу, присвячену впливові водню на трибологічну поведінку металевих матеріалів. Подано особливості тертя і зношування металів, які не утворюють гідридів (залізо, мідь та деякі сплави на їх основі) та гідридотвірних металів (ніобій, цирконій, титан) у газових водневовмісних середовищах та під час електролітичного наводнювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.28 + К208

Рубрики:

Зносостійкість металів і сплавів

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості металів і сплавів. Теорія легування. Леговані сплави

Шифр НБУВ: Ж24340 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована износостойкость азотсодержащих (0,12 - 0,25 mass% N) сплавов мартенситного класса Х17Н2А0,12, Х14А0,12, Х15Г4А0,25 и стали 20Х13 (0,19 mass% C) при трении скольжения и абразивном воздействии. Установлено, что азотистый мартенсит обладает меньшим сопротивлением различным видам изнашивания (адгезионному, абразивному, окислительному, тепловому), а также более низкой твердостью и способностью к деформационному упрочнению при трении по сравнению с углеродистым мартенситом стали 20Х13.

Представлено результати експериментальних досліджень, спрямованих на доповнення та розвиток реолого-кінетичної концепції підвищення абразивної зносостійкісті металів, що містять у собі мікроскопічні дефекти різних видів: пори, межі зетен, неметалеві включення. Підтверджено доцільність вказаного підходу для керування впливом макродефектів на зносостійкість металів.

Представлено результати експериментальних досліджень, спрямованих на доповнення та розвиток реолого-кінетичної концепції підвищення абразивної зносостійкісті стосовно до чавунів. Підтверджено доцільність вказаного підходу для металів даної групи.

Розглянуто особливості розвитку трибологічних процесів і зношування матеріалів за умов високотемпературного фретинга. Надано еволюційну модель трибосистеми, яка відображає зміну їх стану на різних стадіях розвитку високотемпературного фретинга. Визначено принципи забезпечення високотемпературної фретингостійкості матеріалів.

Обгрунтовано методику і установку для проведення електрохімічних випробувань і оцінки кавітаційно-ерозійної зносостійкості поверхонь металів і покриттів в корозійно-активних середовищах-електролітах. Розглянуто також питання впливу температури на інтенсивність зношування та конструкцію вузла охолодження установки для виключення температурного фактора зношування.