Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.6

Рубрики:

Твердість заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены факторы, влияющие на погрешность измерения микротвердости аустенита стали 12Х18Н10Т на приборе ПМТ-3 в интервале нагрузок 0,049 - 1,962 Н. Уточнены рекомендации ГОСТ 9450-76.

Приведены результаты исследования влияния геометрии индентора на величину и характер изменения универсальной твердости мягкой и твердой стали в зависимости от прилагаемой нагрузки. Выявлены условия для реализации размерного эффекта.

Проанализировано влияние плотности энергии лазерного облучения, среды облучения, шероховатости поверхности и предварительной термической обработки на структуру и свойства изделий из среднеуглеродистой стали после лазерной закалки. Рекомендованы оптимальные параметры лазерной обработки, обеспечивающие максимальную твердость и повышение износостойкости рабочей поверхности.

Рассмотрены факторы, влияющие на погрешность измерения микротвердости феррита армко-железа на приборе ПМТ-3 в интервале нагрузок 0,049 - 1,962 Н. Уточнены рекомендации для пересмотра ГОСТ 9450.

Розроблено високоефективну експрес-нанотехнологію визначення кількісних характеристик поверхневої енергії - твердості сталевих деталей, що дозволяє миттєво визначити якість термічної обробки, зварювання за рахунок чіткої зміни забарвлення надтонкого поверхневого шару спеціальної речовини.

Единственным способом оценивания свойств материалов в нанообъёмах является метод кинетического индентирования. Проведено сравнение различных методов анализа кривых индентирования стали 9ХС: Оливера и Фарра, среднего контактного давления и "поверхностной нанотвёрдости". Наименьшую величину имеет "поверхностная нанотвёрдость", так как её расчёт осуществляется по глубине внедрения индентора и учитывается как упругая, так и пластическая составляющие деформации. "Поверхностную нанотвёрдость" в отличие от нанотвёрдости, определяемой по методике Оливера и Фарра, можно рассчитывать для любых материалов на всём интервале нагружения индентора Берковича.

Рассмотрены факторы, влияющие на уровень твердости и коэрцитивной силы, на основании оценки вклада механизмов торможения дислокаций в упрочнение стали 60Х2Н4ГМФ.

Рассмотрены достоинства и недостатки применения портативного твердомера в производственных условиях. Исследовано изменения твердости материала (сталь 09Г2С) в лабораторных условиях при деформационных растяжениях. Представлены результаты экспериментов по определению зависимости коэрцитивной силы от твердости по разным шкалам.

Традиційними та найбільш поширеними методами контролю результатів термічної обробки сталевих сплавів є визначення твердості шляхом вимірювання параметрів відбитка після вдавлювання індентора та кількісна і стереометрична металографія. Ці методи потребують багато часу на здійснення операцій контролю, які виконуються за спеціальною методологією, за якою проводиться візуальне порівняння результатів дослідження зі стандартними шкалами з подальшою статистичною екстраполяцією на всю партію або площину виробу. У цьому випадку якість виконання таких операцій значною мірою залежить від кваліфікації персоналу, що їх виконує. Наведено застосування автоматизованої розімкненої системи програмного управління багаточастотного вихрострумового неруйнівного контролю як альтернативи до традиційних методів контролю результатів термічної обробки сталевих сплавів. Показано, що за певних параметрів програмування операцій вимірювання спостерігається відповідність між фазовими характеристиками сигналу відгуку 5-ї гармоніки та типом термічної обробки, твердістю, будовою мікроструктури зразків зі сталі марки 40Х.