Подано методики корозійного моніторингу на базі вимірювання електрохімічних шумів на поверхнях конструкційних сталей за різних експлуатаційних умов: напруження, наявності гальванопар, під захисними покриттями, розпилення розчинів солей різної концентрації, зміни температури. У ході спостереження таким способом можна розрізнити види корозії та механізм її поширення в процесі руйнування металевих поверхонь, а також підвищити чутливість визначення процесу до рівня наноамперів і скоротити тривалість випробування.

Впервые обобщены результаты исследований по влиянию электромагнитных полей и высокоскоростного однонаправленного трения скольжения на триботехнические свойства поверхностных и глубинных слоев сталей. Показано, что при определенных режимах трения в поверхностных слоях сталей возникают вторичные структуры типа белых слоев, существенно улучшающие эксплуатационные свойства рабочих поверхностей, что может быть использовано при разработке упрочняющих технологий, позволяющих в несколько раз повысить износостойкость поверхностей трения при обычных условиях эксплуатации с повышением нагрузочных способностей и прочих свойств.

Рассмотрены физико-механические изменения служебных свойств конструкционных сталей после длительной работы в водородосодержащих средах в связи с развитием слоистых трещин. На основании результатов механических испытаний, методов механики разрушения, а также металлографического, масс-спектрального, рентгеноспектрального и рентгеноструктурного анализов сделаны выводы об основных особенностях повреждений сосудов, эксплуатирующихся в нефтеперерабатывающей промышленности. Отмечены некоторые противоречия между существующими и наблюдаемыми условиями обезуглероживания стали, а также подчеркнута существенная роль кристаллографической текстуры в развитии слоисто-водородного растрескивания. Оценены условия образования пузырей и развития расслоений.

Розглянуто основні закономірності прояву корозійного чинника в умовах кавітації конструкційних сталей різного структурного стану відповідно до природи та складу рідких середовищ, а також розроблено на даній основі методи оцінки агресивності корозійних середовищ та підвищення опору корозійно-ерозійному руйнуванню (КЕР). На підставі електрохімічних досліджень поверхні, деформованої у процесі кавітації, а також порівняльної оцінки опору сталей КЕР у корозійно інертних та агресивних середовищах, розкрито важливу роль корозійного чинника в процесах руйнування. Наведено експериментальну методику порівняльної оцінки ефективності інгібування КЕР та визначено перспективи інгібіторного захисту сталей від КЕР із домінуючим впливом корозійного чинника.