Досліджено особливості ефекту зворотної залишкової деформації у відпущеній за різних температурно-часових умов сталі 45Х3Н2М2ФА. Встановлено, що даний ефект виникає в інтервалі напружень 150 - 550 МПа, а його величина контролюється ступенем відпуску сталі.

Досліджено вплив структурного стану матеріалу та водню на формування його трибологічних характеристик. Установлено та науково обгрунтовано закономірності та механізми процесів під час тертя та зношування пружної сталі 60С2 з різним структурним станом та методами зміцнення поверхні, визначено вплив на них водню. Проаналізовано залежність трибологічних характеристик матеріалу від фізико-хіміко-механічної ситуації в зоні тертя, параметрів конструктивної, поверхневої міцності та мікропластичності, а також з урахуванням ефекту наводнювання. Запропоновано прогнозування знозостійкості незміцнених матеріалів та після їх зміцнення за характеристиками конструктивної міцності, особливо, тріщиностійкості. На підставі одержаних результатів рекомендовано структурний стан деталей зі сталі 60С2 та технологічні методи їх зміцнення, залежно від умов експлуатації, з оптимальним сполученням надійності, довговічності та матеріалоємності в повітрі та за умов наводнювання.

Экспериментальными исследованиями показана высокая эффективность применения операции гидропрессования для измельчения зерна, повышения комплекса механических свойств и эксплуатационных характеристик деталей из рессорно-пружинных сталей.

Досліджено втомну довговічність пружин з марганцевистої сталі (0,66 % C; 1,02 % Mn) після чотирьох режим термічної обробки, які забезпечили трооститну, мартенситно-бейнітну і бейнітно-мартенситну структуру. Пружини випробувано за умов жорсткого циклічного навантаження, які близькі до експлуатаційних у виробах спеціального призначення. Встановлено, що оптимальну витривалість пружин забезпечує мішана структура нижнього бейніту і мартенситу, одержана після ізотермічного гартування і спеціального відпуску, який виконують, перериваючи охолодження після гартування в інтервалі між точками початку і кінця мартенситного перетворення. Витривалість пружин пов'язана з кількісними параметрами фазового складу і дислокаційної структури та мікромеханізмом руйнування пружинної сталі.