Індекс рубрикатора НБУВ: К222.308.2

Рубрики:

Чавун з домішкою одного елемента

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати досліджень щодо впливу нікелю, міді та кремнію на формування структури та зміну абразивної та ударно-абразивної зносостійкості хромового чавуну.

Изучены основные технологические характеристики порошков высокохромистых чугунов, полученных распылением расплава газом и водой. Исследован процесс спекания заготовок из них. Показано, что порошковые сплавы системы Fe - Сr - Мо - Сr могут сочетать в себе относительно высокую твердость и термическую стабильность. Это позволяет рассматривать сплавы данной системы как перспективные материалы для производства деталей, работающих в условиях повышенного износа, в том числе при повышенных температурах.

Вивчено потенційні можливості формування фізико-механічних властивостей середньомідистих чавунів як нового класу литих композитних трибоматеріалів. Встановлено, що в чавунах з компактним графітом, які містять 6,0...8,0 % мас. міді, утворення високомідистої epsilon-фази відбувається у вигляді оболонки навколо кристалів графіту. Показано, що у разі холодної пластичної деформації за умов всебічного нерівномірного стиснення, середньомідисті чавуни такого складу характеризуються високим запасом пластичності та здатністю до механічного зміцнення. Розроблено механізм холодної пластичної деформації середньомідистих чавунів, в основу якого покладено особливості взаємодії структурних складових із різними механічними параметрами (металічна матриця (легована система Fe - C) + C(графіт) + epsilon-фаза). Основним ефектом такої взаємодії є виключення явища істотного графітного шарування чавуну.

Рассмотрены процессы структурообразования фосфористых чугунов (ФЧ) с разной формой графита. Проанализировано влияние легирующих элементов и сечения отливок на структуру и свойства ФЧ при комнатной и повышенной температурах, описан механизм их разрушения. Предложена комплексная система управления свойствами чугунов, приведены аналитическое определение требуемых характеристик структурных составляющих и технология их получения. Освещены способы и технологии плавки, легирования, модифицирования, термической обработки, структурного упрочнения и контроля качества ФЧ.

Обобщены результаты исследований, в которых показана эффективность повышения износостойкости высокохромистых чугунов за счет получения в их структуре на ряду с другими составляющими (мартенситом, карбидами и др.) метастабильного аустенита, превращающегося при нагружении в мартенсит (эффект самозакалки при нагружении). При этом необходимо с учетом химического, фазового состава сплавов, а также условий изнашивания регулировать соотношение структурных составляющих, развитие мартенситных превращений при изнашивании, а также использовать различные механизмы упрочнения и сопротивления разрушению сплавов.

Представлен анализ влияния режимов импульсно-плазменной обработки на особенности формирования микроструктуры и твердость поверхности чугуна с высоким содержанием хрома. Рассмотрена возможность применения различных материалов в качестве катода, систематизированы полученные экспериментальные данные, показана перспективность использования данной технологии, указаны ее недостатки.

Розглянуто вплив структурного стану білого високохромистого чавуну на його здатність до електрохімічної корозії. Встановлено, що попередній високотемпературний вплив, який включав високотемпературну витримку та термоциклування, негативно позначається на корозійній стійкості високохромистого чавуну як у вихідному, так і у зношеному стані. Найбільша активізація процесу анодного розчинення, характерна для зразків, підданих термоциклуванню, пов'язана з утворенням на їх поверхні макро- та мікротріщин термічної втоми, що підтверджується дослідженнями її шорсткості. Зношена поверхня зразків демонструє інтенсифікацію анодного розчинення порівняно з вихідним станом після деякого його уповільнення на початку поляризації. Рекомендовано враховувати здатність високохромистого чавуну до електрохімічної корозії як додатковий чинник оцінювання якості робочого шару прокатних валків гарячої прокатки з огляду на складні умови їх експлуатації.