На прикладі дисперсного нікелю опрацьовано методику дослідження порошків металів за допомогою методу електронної оже-спектроскопії. Експериментально підтверджено високу чутливість методу до зміни елементного складу поверхні частинок у результаті процесів адсорбції-десорбції та зменшення неоднорідності хімічного складу частинок під час переходу від їх поверхні в глибину речовини.

Метод інтерференційної електронної мікроскопії застосовано для вимірювання коерцитивної сили, магнітного насичення та залишкової намагніченості ізольованих нікелевих частинок. Нікелеві частинки правильної сферичної форми радіусом від 10 до 100 мм одержували безпосередньо в інтерференційному електронному мікроскопі шляхом вибуху дротинки, який викликано проходженням через неї імпульсу струму. У разі зменшення розмірів ізольованих частинок автори спостерігають зменшення магнітного насичення і зростання коерцитивної сили. За наявності поблизу інших частинок, із зменшенням віддалі до них, величина коерцитивної сили має більш плавну залежність від розмірів і менше абсолютне значення. Це спостереження вказує на внесок міжчастинкової взаємодії.

Выполнен анализ экспериментальных данных по количеству gamma'-фазы и 100-часовой длительной прочности для 32 известных литейных жаропрочных никелевых сплавов с различным уровнем легирования. Для этих же сплавов представлены результаты расчетов количества gamma'-фазы и 100-часовой длительной прочности при разных температурах, полученные методом CALPHAD. Получены оптимальные аппроксимирующие математические модели, обеспечивающие высокую достоверность прогнозирования уровня прочностных характеристик для широкой номенклатуры литейных жаропрочных никелевых сплава.