Сегодняшние достижения в области внепечной обработки доменных чугунов и возможность при этом за счет различных модифицирующих, графитизирующих и прочих добавок и технологических приемов управлять качественными свойствами, сохраняемыми в жидких расплавах при вторичных переплавах и готовых отливках, позволяют расширить понятие о доменных чугунах как шихтовой составляющей до конструкционного материала с заложенным "генетическим кодом" структурных, физико-механических и других свойств чугуна. Приведены данные о промышленных испытаниях новых чугунов на машиностроительных предприятиях.

Освещено современное состояние внепечной металлургии чугуна. Рассмотрены технологические и конструктивные параметры процесса обработки расплава с целью десульфурации, модифицирования и легирования предельного и литейного чугунов. Показаны преимущества новых процессов внепечного рафинирования и модифицирования чугуна. Значительное внимание уделено теоретическим основам и технологии обработки чугуна порошковыми проволоками. Раскрыты основные термодинамические зависимости и кинетические факторы взаимодействия высокоактивных элементов наполнителя с компонентами металлургических расплавов. Освещены особенности получения высокопрочного чугуна и чугуна для производства изложниц. Выполнена сравнительная оценка технико-экономической эффективности различных вариантов внепечной обработки чугуна.

Изложен опыт доменного цеха комбината "Криворожсталь" по применению пассивированного магния для внедоменной десульфурации чугуна.

Приведены технические характеристики, особенности конструктивного исполнения современного оборудования, описание системы автоматического контроля и управления работой оборудования комплекса, а также результаты его практического использования.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень технології комплексної десиліконізації, десульфурації та дефосфорації чавуну Na-вмісними шлаками. Одержано нові розрахункові та експериментальні дані, що підтверджують перебіг процесу десульфурації чавуну магнієм за механізмом розчинення магнію в чавуні й подальшої взаємодії розчинених сірки та магнію. Викладено результати досліджень, які стосуються поведінки азоту в чавуні в процесі виплавки, випуску та транспортування чавуну та його позапічної десульфурації різними реагентами.

  Скачати повний текст

Розроблено енергоощадні технології рафінування чавуну в заливальному ковші з одночасним видаленням кремнію та сірки з компенсацією теплової втрати під час обробки. Запропоновано способи комплексної обробки чавуну (Si = 0,7 - 0,9 %; S = 0,05 - 0,06 %) у двокамерному та звичайному заливальних ковшах за допомогою проявки паливно-кисневими та газо-порошковими струменями з метою одержання після закінчення рафінування вмісту кремнію 0,05 - 0Б27 % та сірки 0,003 - 0,010 % і 0,008 - 0,015 % з використанням десульфураторів магнію та суміші вапна з алюмінієм (90 % CaO + 10 % Al). Досліджено гідрогазодинамічні особливості поведінки чавуну в двокамерному ковші в процесі одно- та двосторонньої продувки зі встановленням характеру та швидкості замкнених циркуляційних потоків у об'ємі розплаву та часу повного усереднення складу останнього, особливостей макрофізичних явищ на поверхні ванни в кожній з камер і в межах реакційних зон взаємодії занурених киснево-паливних і газо-порошкових струменів з розплавом. Розроблено фізико-хімічні моделі рафінування чавуну в двокамерному та звичайному заливальних ковшах.

Розкрито механізм високої ефективності використання алюмінію як відновника магнію у процесі десульфурації чавуну у глибині металевого розплаву, що обумовлено термодинамічними перевагами алюмінію у порівнянні з традиційними відновниками. Вперше теоретично обгрунтовано доцільність використання глинозему у складі струмопідвідного електрода, який відіграє роль окиснювача та дозволяє синхронізувати швидкості витрачання основних елементів відновлювальних блоків. Доведено та встановлено залежність між швидкістю витрачання графітового електрода, витратами електричної енергії та вмістом у складі електрода оксиду алюмінію, який бере участь в окисненні вуглецю. Вперше одержано залежність об'єму пари магнію, яка витрачається на десульфурацію повністю за час спливання її з заданої глибини, від початкової об'ємної концентрації сірки, яка дозволяє визначити необхідну інтенсивність виділення пари магнію в реакційній зоні дугового відновлювального блоку. Науково обгрунтовано вплив на склад та конструкцію відновлювальних блоків початкової та кінцевої концентрації сірки, електричних параметрів обробки, об'єму металу, який обробляється, та рівня занурення реакційної зони.

  Скачати повний текст

Розроблено комплекс методик, розрахункових моделей та лабораторних установок для аналітичного й експериментального дослідження процесів інжекційного рафінування чавуну магнієм. Досліджено закономірності формування та витікання магнійвмісних потоків у розплав, на підставі яких розроблено основні наукові положення та складові нового технологічного процесу вдування зернистого магнію в рідкий чавун з великою глибиною рафінованої ванни у великовантажних ковшах без застосування пасивувальних домішок до магнію та без випарювання магнію безпосередньо перед введенням у рідкий чавун. Визначено умови та параметри сталого (без заметалювання каналу фурми) вдування відкритого (без пасивації) магнійвмісного потоку у розплав чавуну. Наведено базові параметри раціональної технології та апаратурно-технологічної схеми процесу рафінування. Проведено промислове випробування нового технологічного процесу за різних умов на металургійних комбінатах.

Освещены вопросы создания новых технологических и технических решений по внепечной десульфурации чугуна ведущих научных и инженерных центров европейских, азиатских и американских государств в современных условиях металлургического производства. Приведены результаты исследований и основные положения тепло- и массообменных процессов в системе жидкий чугун - реагент - ковшевой шлак - газовая атмосфера при ковшевом рафинировании чугуна магнием. Определены параметры технологии и новый способ ввода магния в большегрузные ковши, параметры вдувания и показатели процесса, характеристики шлаков и их изменения, а также физико-химические свойства пылегазовых выбросов из ковша при десульфурации чугуна.

Представлены результаты исследований по уменьшению содержания серы в чугуне при внедоменной десульфурации. Оценены и сопоставлены различные способы десульфурации. Обоснованы преимущества вдувания магния без добавок.

Рассмотрена история внедоменной десульфурации чугуна и использование магния в качестве реагента.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.105.06

Рубрики:

Витримка і обробка чавуну у ковші

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты эксперимента и численного моделирования ковшевой десульфурации чугуна диспергированным магнием, вдуваемым в расплав через погружную вращающуюся фурму.

Изложены результаты высокотемпературного моделирования ковшевой обработки чугуна с организацией обособленных реакционных зон удаления кремния и серы из расплава.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-141 + К323.105.06

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Витримка і обробка чавуну у ковші

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена сравнительная оценка эффективности внепечной доводки доменного передельного чугуна и чугуна процесса жидкофазного восстановления в печах с жидкой шлаковой ванной. Предложены новые подходы к рафинированию и легированию чугуна, получаемого процессом "РОМЕЛТ".

Сопоставлены удельные затраты на внедоменную десульфурацию чугуна по различным технологиям.

Приведены результаты десульфурации чугуна продувкой флюидизированной известью (ФДИ) в 300-т заливочных ковшах кислородно-конвертерного цеха. Анализ результатов исследования показывает, что при глубокой десульфурации чугуна с исходным содержанием серы 0,020 - 0,030 % смесью гранулированного магния и ФДИ вдуваемая вместе с магнием в металл известь не оказывает существенного влияния на результаты обработки.