Изучена возможность получения литейных чугунов из железорудного концентрата и чугунного лома методом жидкофазной восстановительной плавки. Показано, что при содержании в шихте железорудного концентрата от 34 до 53 % степень восстановления железа составляет 85,0 - 97,3 %.

За допомогою методів кристалоквазіхімії зроблено аналіз механізмів легування домішкою галію кристалічної структури телуриду свинцю. Проаналізовано два можливі механізми легувального впливу: вкорінення галію у тетраедричні порожнини та заміщення свинцю в октаедричних порожнинах щільної упаковки атомів телуру.

Изложены результаты исследования особенностей технологии выплавки легированных чугунов методом жидкофазной восстановительной плавки в плазменной печи. Показано, что использование в шихте хромового концентрата, никелевой руды и шлама позволяет выплавлять легированные чугуны заданного химического состава.

Изучена возможность выплавки чугуна из металлургического шлама, образующегося при производстве металлопродукции в металлургии. Показано, что при жидкофазной восстановительной плавке металлургических шламов достигается высокая степень восстановления железа. Технологию можна использовать в условиях машиностроительных предприятий.

Получены количественные зависимости удельных энергозатрат и производительности плавки от потребляемой мощности и температуры перегрева расплава, необходимые для энергосберегающей оптимизации и повышения производительности технологических процессов выплавки металла в индукционных тигельных печах. Экспериментально, на оснащенных непрерывным световодным термоконтролем промышленных печах ИЧТ-10, доказано сильное влияние мощности и температуры соответственно на производительность и энергозатраты. Установлено незначительное, по сравнению с другими факторами, влияние на энергозатраты и производительность плавки содержания стали в шихте и очередности загрузки карбюризатора и графитизирующего модификатора (FeSi).

Разработаны, основанные на непрерывном световодном термоконтроле, технологические алгоритмы управления процессами индукционной плавкой, миксерования и разливкой металла. Алгоритмы управления обеспечивают максимальные технико-экономические показатели в составе АСУТП на предприятиях автомобиле- и тракторостроения, использующих непрерывные дуплекс- и триплекс-процессы для получения, обработки и разливки жидкого чугуна. Непрерывный термоконтроль и оптимальное управление позволяют снизить энергозатраты (30 - 70 %), брак "при температуре" (40 - 30 %), а также повысить срок службы футеровки (50 - 140 %) и производительность печей (20 - 30 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.403-1

Рубрики:

Плавка чавуну в електричних печах

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.403-141

Рубрики:

Плавка чавуну в електричних печах

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформулирована задача оптимального управления процессом электродуговой плавки чугуна, отличительной особенностью которой является возможность использования получаемых при ее решении результатов для синтеза систем управления электродуговой плавкой на основании управления металлургическими процессами в печи.

Описаны результаты исследований в области математического моделирования динамики химического состава расплава чугуна на этапе термовременной обработки в процессе электродуговой плавки. Предложен адаптивный подход к оцениванию параметров математических моделей - кинетических уравнений, которые можно использовать в качестве математического описания управляемых физико-химических процессов на этапе термовременной обработки сплава.

Проанализировано влияние химического состава рудно-восстановительных смесей на основе силикомарганцевого шлака на степень извлечения марганца и кремния в железоуглеродистые расплавы при обработке их методом дугового глубинного восстановления. Даны рекомендации по оптимизации состава смесей с точки зрения их основности, содержания восстановителя, восстанавливаемых и сопутствующих оксидов

Реалізовано можливість посилення ефективності регулювання вмісту хімічних елементів у чавуні, що виплавляється в індукційних тигельних печах, шляхом врахування нестабільності хімічного складу компонентів шихти. Сформульовано ідеологію і алгоритм визначення маси компонентів шихти для виплавлення чавуну, які засновані на врахуванні ймовірнісних оцінок розподілу хімічних елементів у складі компонентів і застосуванні методу Монте - Карло для врахування нестабільності вмісту хімічних елементів у шихті. Розглянуто проблеми, пов'язані з постачанням металобрухту та іншої металевої сировини на ливарні підприємства і використанням їх при виплавленні чавуну. Наведено результати дослідження розподілу хімічних елементів у складі феромарганцю і феросиліцію, які використовують в шихті при виплавленні чавуну, призначеного для виготовлення гальмових колодок та "клину Ханіна" залізничного транспорту. Розвинуто методику врахування в ймовірнісному аспекті нестабільності хімічного складу металобрухту, феросплавів, інших компонентів шихти при визначенні їх кількості. Розроблено підходи до оптимізації процесу коригування хімічного складу чавуну при його виплавленні, які передбачають застосування "коефіцієнтів вагомості" вмісту кожного хімічного елемента у складі чавуну і надають змогу враховувати їх вплив на якість литва і на техніко-економічні показники його виробництва. Запропоновано при виплавленні чавуну, призначеного для виготовлення зазначених ливарних виробів, надавати найбільші коефіцієнти вагомості кремнію і марганцю. Рекомендовано ступінь угару елементів у процесі плавки чавуну прогнозувати і враховувати ще на стадії формування шихти. Визначено орієнтовний склад шихти для виплавлення сірого чавуну відповідного призначення і порядок завантаження шихтових матеріалів в індукційні тигельні печі. Головні цілі й завдання на нинішньому етапі розвитку ливарного виробництва в частині удосконалення технології, порядку, процедури, алгоритму регулювання хімічного складу чавуну при його виплавленні полягають у зменшенні собівартості литва. Зокрема й за рахунок впровадження на практиці методів коригування вмісту хімічних елементів у розплаві чавуну та врахування у ймовірнісному аспекті нестабільності якості компонентів шихти, насамперед феросплавів і металобрухту.