Рассмотрено влияние продолжительности электронно-лучевой обработки на литейные свойства, плотность и твердость литого титанового сплава ВТ1-0 в условиях электронно-лучевой плавки с электромагнитным перемешиванием расплава. Установлено, что увеличение продолжительности обработки существенно влияет на рост жидкотекучести, а также на плотность литого металла. С другой стороны, увеличение продолжительности обработки не оказывает влияния на линейную усадку и глубину проникновения усадочной раковины в сплаве ВТ1-0.

Узагальнено та проаналізовано особливості запропонованих останнім часом нетрадиційних методів одержання і рафінування легкоплавких кольорових і рідкісних металів (Bi, Pb, Sn, In, Ga, та ін.) у розплавлених електролітах. Описано нові конструкції високотемпературних електрохімічних реакторів, зокрема, для реалізації процесів електропереносу металів з катоду на анод, тонкошарового електролізу, електролітичної переплавки, електрофільтрації.

Ключ. слова: монокристалл, тугоплавкий металл, оптимальное легирование, концентрационное переохлаждение, функция неустойчивости
Індекс рубрикатора НБУВ: К235.102 + К334.18

Рубрики:

Кристалічна будова тугоплавких металів і сплавів

Електронно-променева металургія кольорових металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований о получении высокочистых металлов и металлоидов, содержащих 99,99995 - 99,999999999 % основного вещества (цинка, кадмия, ртути, алюминия, таллия, индия, олова, свинца, висмута, серебра, золота, палладия, железа, скандия, иттрия, лантана, селена, теллура, мышьяка, германия, кремния). Освещена роль высокочистых металлов и металлоидов в науке, новой технике, промышленности и техническом прогрессе. Приведены химические методы глубокой очистки металлов и металлоидов и их химических соединений (гибридных и металлоорганических соединений, гидрохимических и галогенидных процессов), а также электрохимические методы одно- и многостадийного электролиза с твердыми и жидкими электродами и физико-химические методы (дистилляционные, ректификационные и кристаллофизические). Обобщены данные о достижениях в области анализа следов сопутствующих примесей в высокочистых материалах.

Обобщены результаты исследований по получению высокочистых металлов и металлоидов, содержащих 99,99995 - 99,99999999 % основного вещества (цинка, кадмия, ртути, железа, скандия, иттрия, лантана, селена, теллура, мышьяка, германия, кремния). Рассмотрена роль данных веществ в науке, новой технике, промышленности и техническом прогрессе. Описаны химические методы глубокой очистки металлов, металлоидов и их химических соединений (гибридных и металлоорганических соединений, гидрохимических и галогенидных процессов), а также электрохимические методы одно- и многостадийного электролиза с твердыми и жидкими электродами.

Предложен метод удаления ЭДТА (этилендиаминтетраацетат) в виде нерастворимого соединения из комплексных растворов тяжелых металлов Ni (II), Zn (II), Co (II), Cd (II), Ca (II), Mg (II). Образование нерастворимого осадка Cu2ЭДTA·4H2O происходит в интервале рН от 3 до 5,5. После растворения осадка в воде, кислоте или щелочи медь из образующихся суспензий можно легко удалить при помощи электролиза.

The method of removal of EDTA in form of insoluble Cu2EDTA·4H2O from complex solutions containing such heavy metals as Ni(II), Zn(II), Co(II), Cd(II), Ca(II), Mg(II) has been proposed. The formation of insoluble Cu2EDTA·4H2O compound proceeds in pH range from 3 to 5,5. In more acidic solutions the precipitate dissolves and in more alkaline it hydrolyzes forming Cu(OH)2 precipitate. The degree of EDTA removal from solution depends on concentrations of Cu(II), EDTA, the ratio between them and pH. Aftertreatment of Cu2EDTA·4H2O formed with water, acidic or alkaline solutions copper from the suspensions formed can be removed by means of electrolysis. In acidic solutions the insoluble H4EDTA is formed, while in alkaline solutions - the soluble Na2EDTA, which can be removed from solution by evaporation and crystallization.

Рассмотрены особенности металлуригического производства слитков ниобия, тантала, циркония, титана и урана методом электронно-лучевой плавки. Подробно исследованы механизмы и закономерности поведения примесей, неметаллических включений и легирующих элементов в процессе электронно-лучевой плавки этих металлов. С учетом выявленных зависимостей предложены оптимальные технологические режимы выплавки тугоплавких и высокореакционных металлов, которые обеспечивают высокие качественные и технико-экономические показатели данного металлургического передела. Приведены качественные характеристики получаемых слитков, включая их химический состав, микро- и макроструктуру, а также некоторые механические характеристики металла в литом и деформированном состоянии. Дано описание технологических схем плавки и оплавления поверхности слитков, раскрыты особенности конструкции электронно-лучевых установок.

Методом стаціонарної вольтамперометрії та дослідженням кількісного складу одержуваного сплаву Cu - Sn установлено, що з цитратних електролітів за pH 6,5 осаджуються осади із вмістом олова 30 - 50 %, тобто білі бронзи. Вміст олова в осаді пропорційний його концентрації в розчині та залежить від щільності струму. Зниження концентрації олова призводить до зменшення його виходу по струму й відповідно збільшується частка струму, що витрачається на виділення водню.

Разработан комбинированный переплав отходов жаропрочных сплавов, используемых при производстве лопаток газотурбинных двигателей. Определены теплофизические условия затвердевания расплава после переплава, которые обеспечивают формирование в шихтовой заготовке равноосной мелкозернистой структуры, что способствует повышению высокотемпературной пластичности сплавов при сохранении высокого уровня прочности.

Індекс рубрикатора НБУВ: К334.4-1 + Г576.75

Рубрики:

Електролітичний спосіб одержання кольорових металів

Анодне розчинення металів та сплавів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати багаторічних досліджень щодо розробки теоретичних основ технологій одержання та рафінування металів до високої чистоти у розплавах і у водних розчинах. Розроблено фізико-хімічні основи процесів вилучення, одержання та рафінування металів і металоїдів з рудної і вторинної сировини та чорнових технічних матеріалів.

Изучено электрохимическое поведение никеля и кобальта в вольфраматном расплаве и влияние условий электролиза на состав и структуру осадков никель (кобальт)-молибденовых (вольфрамовых) сплавов и интерметаллидов в оксидных вольфраматных расплавах. Показано, что при увеличении концентрации молибдена (вольфрама) и уменьшении содержания никеля (кобальта) в расплаве фазовый состав катодных осадков представляет собой никель, кобальт, сплавы и нитерметаллиды никеля и кобальта с молибденом и вольфрамом, молиблен, вольфрам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.63 + К334

Рубрики:

Електроосадження металів. Електрокристалізація металів

Електрометалургія кольорових металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К334.103-5-03 + Л424.42

Рубрики:

Плавка кольорових металів в електричних печах

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана технология для переработки печатных плат из радиоэлектронного лома, а также технология по извлечению драгоценного металла из концентрата от дробления плат электрохимическим способом в растворе борфтористоводородной кислоты.

  Скачати повний текст

Визначено кінетичні закономірності видалення домішок і випаровування легуючих елементів під час електронно-променевої плавки (ЕПП) високореакційних і тугоплавких металів та розроблено оптимізовані режими плавки. Одержано кінетичні рівняння десорбції водню, азоту, кисню та вуглецю з рідких металів у вакуумі, які описують процеси видалення газів з мінливою під час рафінування ланкою, що лімітує швидкість реакції. Встановлено залежність швидкості розчинення включень нітриду титану в рідкому титані від їх розмірів, вмісту азоту та температури розплаву за умов ЕПП. Побудовано математичні моделі процесів видалення газів з тугоплавких металів, а також десорбції водню й алюмінію з титану та його сплавів під час ЕПП, які визначають концентрацію домішкових і легуючих елементів у злитках залежно від технологічних режимів плавки. Встановлено числові значення кінетичних констант десорбції азоту з розплавів тугоплавких металів, а також водню й алюмінію з розплаву титану. Розроблено оптимізовані технологічні режими ЕПП тугоплавких металів, титану та сплавів на його основі, які забезпечують у разі одержання високоякісних злитків високу економічну ефективність процесу ЕПП.

Установлено изменение формы осадков электроосаждаемых металлов под влиянием центробежной силы, включающее прирост длины и толщины осадков в направлении действия силы с изменением их конфигурации в зависимости от величины перегрузки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.45 + К334.42

Рубрики:

Електроліз розплавлених середовищ

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования некоторых свойств и работоспособности сплавов на кобальтовой, никелевой, железной основах. Изучена возможность плазменной плавки кобальтовых и никелевых сплавов на детали из алюминиевой бронзы. Показана эффективность применения плазменно-порошковой наплавки в судовом машиностроении.