Розроблено й апробовано за промислових умов технологію одержання вісмуту марки Bi1 з вісмутистих дросів, що утворюються в процесі рафінації свинцю. Успішні результати випробувань дали підставу для організації промислового виробництва цього важливого для виготовлення термоелектричних пристроїв матеріалу. Вакуумне переплавлення металу дозволяє одержувати вісмут марки Bi00.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.83 + Г534.511

Рубрики:

Металургія вісмуту

Системи метал-метал

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено зразки фериту вісмуту, одержані авторами за допомогою золь-гель технології. Для встановлення морфології одержаних зразків застосовувалися методи скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної спектроскопії. Вивчалися дані з рентгеноструктурного аналізу та термодинамічні властивості зразків фериту вісмуту. Було показано, що зразки, відпалені за різних температур, мають зернисту структуру з розмірами гранул від 20 до 100 нм. Однак у масштабі понад 200 нм усі зразки морфологічно не відрізняються. Дослідження дифракції рентгенівських променів виявило кристалічність фериту вісмуту на рівні масштабу менше одного нанометра. Розміри нанокристаліків фериту вісмуту та загальна структурна неоднорідність зменшуються зі збільшенням температури відпалу. Термодинамічний аналіз виявив значне зменшення теплоємності, ентальпії, ентропії та модуля енергії Гіббса досліджуваних зразків із підвищенням температури відпалу. Це свідчить про поліпшення структури за рахунок зменшення тепловтрат на структурні дефекти. Встановлено пряму кореляцію між рівнем розсіювання рентгенівських променів на досліджуваних зразках та термодинамічними властивостями феритів вісмуту. Є підстави вважати, що, вибравши відповідну температуру відпалу, можна регулювати нанокристалічність і, отже, інші фізичні властивості фериту вісмуту.