Проанализированы существующие схемы соединения слитков первого переплава в монолитную расходуемую заготовку для повторного переплава в вакуумно-дуговой печи - внепечная сварка неплавящимся вольфрамовым электродом и внутрипечная сварка, отмечены достоинства и недостатки каждого технологического процесса. Описаны схема установки и технология электронно-лучевой сварки слитков первого переплава диаметрами 100 и 220 мм, полученных соответственно плазменно-дуговой и индукционной плавкой в секционном кристаллизаторе. Отмечены высокое качество сварных швов и перспективность применения метода электронно-лучевой сварки слитков первого переплава в монолитную заготовку.

На основі аналізу робіт, присвячених проблемі рафінування тугоплавких металів від елементів проникнення, запропоновано спосіб їх обробки та вивчено вплив технологічних параметрів на глибину виведення із Mo і W цих домішок.

В процесі вирощування кремнію методом безтигельної зонної плавки використовуються різні види індукційних систем. Описано умови стійкого і відтворюваного процесу вирощування монокристалів кремнію у середовищі аргону. Розглянуто основні параметри, що характеризують процес індукційної безтигельної зонної плавки. Показано значний вплив форми та конструкції індуктора на відтворюваність вирощування монокристалів. Наведені найбільш оптимальні конструкції індукційних систем, що забезпечують відтворюваність вирощування у середовищі аргону монокристалів кремнію діаметром 100 мм і більше.

Наведено огляд результатів, одержаних під час теоретичних та експериментальних досліджень процесів механічної обробки напівпровідникових матеріалів. Оцінено механічну міцність пластин після різних видів обробки. Зроблено математичне моделювання напружено-деформованого стану у процесі виготовлення багатошарових пластин.

Описано технологію одержання губчастого титану з вмістом до 0,52 мас хлору по скороченому технологічному циклу, що включає відновлення титану з чотирихлористого титану рідким магнієм і вакуумну сепарацію. Випробувано технологію індукційної плавки в секційному кристалізаторі губчастого титану з підвищеним вмістом хлору. Показано, що при оптимальних електричних параметрах можливе стабільне проведення процесу плавки. Наведено результати дослідження якості одержаних зливків, відмічено, що вміст заліза та азоту у зливку практично не змінився, а вміст кисню у 2-3 рази знизився у порівнянні з вихідною шихтою.

Дан анализ методов переплава отходов титана с применением независимых источников нагрева. Акцент сделан на использовании плазменно-дугового переплава и индукционной плавки в секционном кристаллизаторе. Приведены технические характеристики плазменно-дуговой печи УП-100 и индукционной печи с секционным кристаллизатором ОП-117, а также химический состав титановых слитков, полученных из отходов на этих установках. Показана перспективность применения последних для утилизации отходов титана и его сплавов.

Представлены кинетические зависимости поглощения азота из газовой фазы жидкими цирконием и титаном. Изучение реакций взаимодействия проводилось методом плавки во взвешенном состоянии в широком интервале температур и парциальных давлений азота. Показано, что реакции идут до образования нитридов данных металлов, концентрация газа в металле описывается уравнением второго порядка, а лимитирующей стадией процесса является химико-адсорбционное звено.

Проведен термодинамический анализ возможности легирования титана редкоземельными металлами (скандием, церием). Получены зависимости содержания скандия и церия в титане от содержания их в шлаке и массы наплавляемого слитка. Выплавлены опытные слитки титана, легированного скандием и церием. Показана принципиальная возможность получения легированных редкоземельными металлами титановых сплавов методом электрошлакового переплава.

Построена математическая модель процесса растворения неметаллических включений нитрида титана в расплаве титановых сплавов, устанавливающая зависимость скорости растворения частицы от температуры расплава. Применительно к условиям электронно-лучевой плавки (ЭЛП) определено время растворения азотсодержащих включений различных химического состава и начальных размеров.

Показано, що під час вплавлення евтектичних плівок AuGe у (100) GaAs, нашарування Ge та Au магнетронним методом у вакуумі у порівнянні з термічним методом розпилення зі сплаву AuGe, поліпшує однорідність легування германієм напівпровідника.

На основі результатів досліджень взаємодії компонентів твердих сплавів з воднем та метановодневим середовищем розроблено нові оригінальні високопродуктивні та екологічно чисті процеси без використання традиційної сажі, які дозволяють одержувати порошки карбіду вольфраму різної зернистості, тверді сплави з регульованим вмістом вуглецю та спеціальними властивостями, а також регенеровані тверді сплави WC - Co з властивостями не нижче властивостей стандартних сплавів.

Розглянуто процес вібраційного розмелу твердого сплаву ВК6, визначено вплив розмірів і маси подрібнювальних тіл на продуктивність та інтенсивність розмелу.

Рассмотрена возможность измельчения структуры литого титана и его сплавов путем ее модифицирования частицами нитрида титана. Обоснован выбор технологии плавки и материала модификатора. Показано растворение сферической частицы нитрида титана в титановом расплаве при конвективном граничном условии. Определена живучесть предложенного модификатора в расплаве в зависимости от размера его частиц. Выработаны рекомендации, которые могут быть использованы при проведении экспериментальных работ по разработке технологии ультрадисперсного модифицирования титановых сплавов в условиях электронно-лучевой плавки с электромагнитным перемешиванием расплава.

Індекс рубрикатора НБУВ: К345.16-4(4Укр)

Рубрики:

Металургія титану

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны научно-исследовательские работы ГИЦТС "Светкермет" в области производства тугоплавких металлов. Дана оценка обеспечения подотрасли вольфрамовым сырьем. Приведены описание и анализ способов переработки техногенных отходов, содержащих молибден, вольфрам и кобальт.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований процесса образования усадочной раковины в слитках титанового сплава Ti - 6Al - 4V при электронно-лучевой плавке с промежуточной емкостью. Получены поля температур в слитках при квазистационарном режиме плавки и при кристаллизации последней зоны твердожидкой фазы. Определены глубина локализации и размеры усадочных раковин в слитках круглого сечения диаметрами 200, 300 и 400 мм при мгновенном отключении источника нагрева и постепенном снижении мощности.

Изложены особенности технологического процесса выплавки титановых сплавов из литейных отходов в плазменно-вакуумных печах, в которых расплавление металла производится магнитоуправляемой дугой. Показано, что за счет интенсивного перемешивания жидкого металла в ванне происходит интенсивное удаление растворимых примесей, определяющих глубину рафинирования сплава.

Наведено результати досліджень очищення стрижнів силіцію методом безтигельної зонної плавки. Доведено можливість установлення необхідних режимів плавлення для отримання заданого значення питомого електричного опору кристалів кремнію. Виконано розрахунки, що дозволили визначити вимоги до вихідного матеріалу та прогнозувати характеристики кристалів силіцію після очищення.

Рассмотрены перспективы применения металлического кальция, РЗМ и их соединений при выплавке стальных и титановых слитков ЭШП и ДШП. Показано, что один из ключевых вопросов, от решения которого зависит эффективность благотворного влияния кальция и РЗМ на показатели качества стали и титана, - это выбор способа их ввода при ЭШП. Наиболее перспективным является использование при ЭШП нового технологического процесса, основанного на применении токоведущего кристаллизатора в сочетании с активными шлаками, содержащими металлический кальций. Реализация этого технологического процесса ЭШП может быть осуществлена только в камерной печи с контролируемой атмосферой.

Представлен краткий обзор технологии получения высокочистых монокристаллов кремния методом бестигельной зонной плавки. Показана возможность управления электрофизическими параметрами и структурным совершенством бездислокационных монокристаллов кремния. Предложен механизм образования микродефектов в бездислокационных монокристаллах.