Вивчено фазовий склад та магнітні властивості високодисперсних порошків заліза, отриманих методом електроіскрового диспергування у воді, - в початковому стані, після витримки у воді та в повітрі протягом тривалого часу, а також після термічної обробки в інтервалі температур 200 - 600 °С.

Исследованы зависимости удельного электрического сопротивления водопроводной воды, дистиллята, бидистиллята, искроэрозионных золей Cu, Ag, Al, а также насыщенных растворов, полученных электрохимическим растворением Cu в дистилляте, от их температуры и напряженности внешнего электрического поля в технологическом аппарате искроэрозионного диспергирования металлических гранул.

Проведено теоретическое исследование нестационарного трехмерного процесса эрозии электропроводящих материалов в электроразрядном реакторе с учетом перемещения пятна подвода энергии разряда на поверхности электродов. Получена зависимость показателей дисперсных продуктов эрозии от плотности подводимого потока тепла, устанавливающая наличие оптимальных характеристик, связывающих их между собой. Экспериментально подтверждено, что интегральная величина сорбции микрочастиц возрастает с увеличением дисперсности продуктов эрозии.

Выполнены компьютерное моделирование и анализ связанных между собой электрических, тепловых процессов и термомеханических напряжений в материале гранул при их электроискровой обработке. Учтены нелинейные свойства материала гранул и фазовый переход при достижении температуры плавления. Выявлена зависимость размера зон и объема расплавленного и испарившегося материала, а также максимальных значений температуры и эквивалентного напряжения на контакте двух гранул от длительности воздействия теплового потока. Учтены два источника нагрева - задаваемый поверхностный тепловой поток, обусловленный протеканием разрядного тока, и определяемая по результатам решения электрической задачи объемная плотность выделения энергии вследствие джоулевых потерь. Проведено моделирование охлаждения материала гранул после прохождения импульса тока. Реализован подход к определению оптимального значения длительности токового импульса, начиная с которого ожидается наибольшая производительность образования порошковых частиц из разрушенного объема гранул c учетом технологических условий электрообработки.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.133

Рубрики:

Електроерозійний спосіб виробництва металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено умови і методику отримання одномодальних розподілів за розмірами іскроерозійних частинок алюмінію. Розраховано статистичні параметри розподілів за розмірами іскроерозійних частинок алюмінію і лунок на поверхні його гранул, отриманих за субмілісекундній тривалості розрядних імпульсів. Проведено порівняльний аналіз об'ємів металу ерозійних лунок і частинок. Перевірено узгодженість отриманих на практиці розподілів за діаметрами іскроерозійних частинок і лунок з наступними теоретичними розподілами безперервної випадкової величини: Гауса, Вейбулла, інтеграла функції Розіна-Раммлера та з логарифмічно нормальним. При цьому параметри теоретичних розподілів розраховувались як за статистичними параметрами отриманих на практиці розподілів, так і за критерієм мінімально можливого значення середнього модуля відносного відхилення теоретичного і практичного розподілів. Показано, що за значень параметрів теоретичних розподілів, які відповідають статистичним параметрам практичних розподілів, розподіл ерозійних частинок за діаметром найкраще узгоджується з розподілом Гауса, а лунок - з розподілом інтеграла функції Розіна-Раммлера.

Виявлено залежності вихідних динамічних характеристик напівпровідникових електророзрядних установок (ЕРУ) з накопичувальними конденсаторами від особливостей змінення величини їхньої ємності. Зокрема обгрунтовано, що за фіксованій тривалості розряду, меншій від тривалості досягнення максимального розрядного струму, збільшення ємності таких накопичувачів викликає збільшення величини кінцевого розрядного струму як у разі формування аперіодичних, так і коливальних розрядів у лінійному опорі технологічного навантаження. Ємність розрядних конденсаторів у таких досліджуваннях змінювалася в широких межах. Досліджено змінення величини розрядного струму в навантаженні за його примусового переривання в певний момент часу. Базуючись на отриманих закономірностях, авторами запропоновано використовувати ємність конденсатора ЕРУ більшу, ніж потрібно задля реалізації у навантаженні максимального значення розрядного струму. Використовуючи в розрядному контурі ЕРУ конденсатор більшої ємності та повністю керований напівпровідниковий ключ, можна отримати необхідне максимальне значення струму за меншій тривалості розрядного процесу. Таким чином, зміненням величини ємності розрядного конденсатора ЕРУ можна регулювати основні динамічні параметри імпульсних струмів у навантаженні - швидкість їхнього наростання та/або їхню тривалість. Такий підхід є доцільним задля підвищення продуктивності ЕРУ, орієнтованих на виробництво дисперсних іскроерозійних порошків металів і сплавів.