Решена задача определения области значений коэффициента использования машин (механизмов) по времени, при которых обеспечивается превышение выгоды от их использования в собственной производственной деятельности организации над альтернативной формой дохода, отражающей рыночную оценку полезности активов.

Изложен формализованный метод моделирования неопределенности числовых исходных данных, используемый при расчетах технико-экономических параметров научно-технического проекта и реализация этих моделей в виде компьютерных программ. Предложен метод формального описания (моделирования) неопределенности исходных данных. Описаны основные положения, лежащие в основе моделирования неопределенности числовых данных. Представлена логическая схема алгоритма построения функции принадлежности. Построение формализованной модели неопределенности нечетких чисел, входящих в аналитические выражения для расчета показателей эффективности научно-технических проектов по созданию ракетно-космических систем, дает возможность существенно снизить трудоемкость подготовки исходных данных при использовании компьютерного имитационного моделирования для количественной оценки уровня риска реализации проектов и повысить качество результатов технико-экономического обоснования.

Метою дисертаційного дослідження є зниження енергоємності гідроаеродинамічного процесу в системах, що проектуються, за рахунок розробки моделей та методів структурно-параметричного синтезу для автоматизованого проектування енергозберігальних гідроаеродинамічних систем у спеціалізованому АРМ. Одержали подальший розвиток структурно-параметричні моделі генеруючої та мережевої частин гідроаеродинамічної системи, який полягає в одночасному врахуванні правил компоновки та параметрів енергетично активного й енергетично пасивних елементів системи, що дозволило формалізувати розробку технічних пропозицій у спеціалізованому АРМ. Вперше розроблено логіко-числову модель генерації технічних пропозицій у вигляді знакового зваженого орграфа, що дозволило врахувати взаємний вплив параметрів удосконалених структурно-параметричних моделей генеруючої і мережевої частин гідроаеродинамічної системи для обгрунтування доцільності використання запропонованого показника енергоємності гідроаеродинамічного процесу як характеристики енергозбереження. Одержав подальший розвиток метод структурно-параметричного синтезу енергозберігальних гідроаеродинамічних систем, який полягає у використанні запропонованого показника енергоємності гідроаеродинамічного процесу як характеристики енергозбереження, що на основі розроблених моделей дозволило автоматизувати раціональний вибір енергозберігального проектного рішення у спеціалізованому АРМ. Одержав подальший розвиток метод структурно-параметричного синтезу енергозберігальних фізичних прототипів допоміжних елементів гідроаеродинамічної системи, який полягає у врахуванні оцінок стану гідродинамічних потоків у цих прототипах, що дозволило розробити проектні рішення щодо зниження гідравлічних опорів в допоміжних елементах, які проектуються, і автоматизувати створення бази енергозберігальних допоміжних елементів у спеціалізованому АРМ.