Проаналізовано процес відділення та подачі листового матеріалу за допомогою струменево-фрикційних живильників різних конструкцій, в основу роботи яких покладено принцип виникнення аеродинамічного ефекту притягання у разі витікання із сопла струменя повітря. Визначено основні конструктивні і технологічні параметри, які визначають оптимальні режими роботи живильників для забезпечення потрібної продуктивності подачі листових заготовок.

Рассмотрены статические упругопластические задачи и соответствующие математические модели, их преимущества и недостатки, а также подходы различных авторов к выбору моделей и их реализации на вычислительной технике. Приведены рекомендации технологу по выбору необходимой модели и метода вычислений.

Проведено теоретичні дослідження статичних характеристик пристроїв подачі листового матеріалу за допомогою струменево-фрикційних елементів, в основу роботи яких покладено принцип аеродинамічного ефекту притягання, створеного витічним із сопла струменем повітря. Визначено силові параметри, які встановлюють оптимальні режими роботи та конструктивні параметри струменево-фрикційних живильників.

Проанализировано влияние последовательного применения дорнования с натягом и барьерного обжатия полосы с отверстием на характеристики локального напряженно-деформированного состояния при ее растяжении. Установлено, что последовательное применение дорнования и барьерного обжатия приводит к изменению формы и размеров отверстия. Показано, что для пластины с отверстием последовательное применение дорнования стенок отверстия и обжатия способствуют уменьшению максимальных главных растягивающих напряжений эквивалентного отнулевого цикла в 1,48 - 2,97 раза по сравнению с максимальными главными напряжениями в полосе со свободным отверстием.

Показано, что контур заготовки на всех стадиях сверхпластической формовки может быть описан универсальными формулами, известными как "суперформула" Гелиса и "суперэллипс" Ляме. Определены диапазоны значений коэффициентов, входящих в эти формулы. Проведена аппроксимация предложенными формулами контура оболочек, изготовленных сверхпластической формовкой различными авторами. Показано, что контуры оболочек могут иметь параболообразный и эллипсоидный вид.

Цель работы - экспериментальное определение характеристик поперечного распределения плотности импульсных токов разной частоты на поверхности листового немагнитного металла между точечными контактами источника мощности при различной геометрии их подключения. Методика. Измерения проводились с помощью методов, основанных на известных положениях электромагнетизма. Использовалось модельное низковольтное оборудование, а также высоковольтные источники мощности с высоким уровнем запасаемой энергии. Численная обработка результатов измерений проводилась с помощью стандартных программ из пакета "Wolfram Mathematica". Результаты. Получены и проанализированы пространственно-временные формы поперечного распределения плотности импульсного тока на поверхности листовой заготовки. Научная новизна. Впервые получены численные оценки степени поперечной концентрации тока и установлена зависимость данного параметра от временных характеристик тока, а также от способа подключения контактов источника мощности. Практическое значение. Результаты исследований позволяют создавать новые более эффективные линейные инструменты магнитно-импульсного притяжения листовых металлов, основанные на силовом взаимодействии проводников с однонаправленными токами.

Цель работы - экспериментальное определение характеристик поперечного распределения плотности импульсных токов разной частоты на поверхности листового немагнитного металла между точечными контактами источника мощности при различной геометрии их подключения. Методика. Измерения проводились с помощью методов, основанных на известных положениях электромагнетизма. Использовалось модельное низковольтное оборудование, а также высоковольтные источники мощности с высоким уровнем запасаемой энергии. Численная обработка результатов измерений проводилась с помощью стандартных программ из пакета "Wolfram Mathematica". Результаты. Получены и проанализированы пространственно-временные формы поперечного распределения плотности импульсного тока на поверхности листовой заготовки. Научная новизна. Впервые получены численные оценки степени поперечной концентрации тока и установлена зависимость данного параметра от временных характеристик тока, а также от способа подключения контактов источника мощности. Практическое значение. Результаты исследований позволяют создавать новые более эффективные линейные инструменты магнитно-импульсного притяжения листовых металлов, основанные на силовом взаимодействии проводников с однонаправленными токами.

Відмінна риса цієї роботи полягає в тому, що вона об'єднує теоретичні та експериментальні дослідження електродинамічних процесів в інструменті для оброблення листових металевих матеріалів. Запропоновано використання явища магнітно-імпульсного притягання під час прямого підключення оброблюваного листового металу до джерела електричного струму. Досліджуваний інструмент розглядається в умовах, близьких до відповідної реальної виробничої експлуатації. У більш ранніх наукових публікаціях такий інструмент називався інструментом з "прямим пропусканням струму" через оброблюваний об'єкт. Одержано аналітичні вирази для збуджених струмів і сил притягання за допомогою розв'язання граничної електродинамічної задачі, що містить інтегрування рівнянь Максвелла. Переваги низькочастотного режиму за інтенсивного проникнення полів крізь провідні компоненти досліджуваної системи проілюстровані під час чисельних аналізувань, зокрема з'ясовано, що зменшення ширини основного провідника-індуктора дозволяє істотно підвищити енергетичні характеристики системи. За отриманими співвідношеннями для струмів і сил притягання розраховані відповідні характеристики та спроектована конструкція експериментальної моделі магнітно-імпульсного пристрою притягання листового металу з "прямим пропусканням струму" крізь оброблювану поверхню. Продемонстровано, що дозований магнітно-імпульсний силовий вплив дозволяє контролювати деформацію листового металу в зоні оброблення. Практично доведено, що запропонована методика може бути досить ефективною під час конструювання технологічного устаткування, яке застосовується для усунення деформацій як на об'єктах зі сталі, так і на алюмінієвих об'єктах. Успішна практична апробація запропонованого інструменту була здійснена в умовах, близьких до реального виробництва.