Висвітлено основні закономірності формування поверхневого шару деталей машин засобами комбінованого зміцнювально-вигладжувального оброблення з точки зору механіки деформованого середовища. Одержано фізико-статистичні моделі формування характеристик поперечної шорсткості, діаграми стратифікації факторів, а також інтервали та надійність їх забезпечення комбінованим вигладжуванням після чистих операцій різання. Розроблено алгоритм і програму проектування технологічної операції вигладжування зовнішніх робочих поверхонь обертання для умов переналагоджувального виробництва з одержанням основних показників режиму вигладжування, на основі яких розроблено інженерну методику керування якістю оброблення. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень напружено-деформованого стану осередку деформації, ступеня деформаційного зміцнення та залишкових напружень.

Мета роботи - підвищення зносостійкості циліндричної поверхні алмазним вигладжуванням.