Досліджено процес плазма-МІГ наплавлення порошковим дротом з метою розробки устаткування наплавних матеріалів та технології нанесення покрить на вироби, що працюють за термоциклічних навантажень у контакті з хімічно агресивними речовинами. Особливістю процесу є співіснування двох дуг: полоциліндричної, що горить з неплавкового кільцевого електрода, та внутрішньої, що горить з плавкого порошкового дроту. Відзначено, що додатковий нагрів порошкового дроту дозволяє досягти переносу краплями середніх розмірів за зменшеного струму, а це сприяє зменшенню глибини проплавлення та повному розплавленню компонентів шихти. Стабільність процесу підвищується у разі зменшення видимого вильоту плавкого електрода та спадання напруги у стовпі плазмової дуги. Визначено статичні вольт-амперні характеристики обох дуг та умови виникнення шунтування.

Мета роботи - підвищення зносо- та теплостійкості вториннотвердіючих наплавочних сталей через удосконалення складу легуючих порошкових дротів внаслідок оптимізації змісту титану, молібдену й хрому. Визначено, що підвищення теплостійкості сплавів системи Cr - Mn - Ti на основі заліза сприяє збільшенню вмісту карбідної фази [TiC]; введення [Mo] стабілізує значення твердості за підвищених температур, підвищує теплостійкість і твердість у процесі дисперсійного твердіння. Високі показники тепло- та зносостійкості сталі 20Х3Г9М5Т2С досягнуто внаслідок додаткового дифузійного утворення карбідної фази під час старіння, підвищення контактної міцності, значної кількості й рівномірного розподілу в об'ємі наплавленого металу карбідної фази.