Керамічні сопла застосовують у різних типах розпилювачів рідин і суспензій, зокрема у технологічному обладнанні для нанесення покрить, у сільськогосподарських машинах для внесення рідких мінеральних добрив та отрутохімікатів. Керамічні сопла виготовляють методом лиття зі шлікера з подальшим спіканням. У процесі спікання відбувається усадка виробу до 20 %. У зв'язку із цим виникає необхідність у контролі параметрів виробу, зокрема геометричних і у даному випадку - контроль витрат рідини через отвір сопла. Наведено порівняльну характеристику прямих і непрямих методів контролю витрат рідини через сопла розпилювачів з погляду точності вимірювання витрат і можливості автоматизації процесу контролю. Найприйнятнішими за точністю, яка забезпечується, і можливості автоматизації є методи ротаметричного та манометричного контролю як по воді, так і по повітрю. Запропоновано пневматичний манометричний метод контролю витрат рідини через сопла розпилювачів, що забезпечує можливість автоматизації процесу за мінімальних затрат часу і високої продуктивності контролю. Цей метод значною мірою відповідає економічним та екологічним вимогам. Для досліджень вибрано диференціальну пневмовимірювальну систему, за якою є меншою відносна похибка вимірювання і яка надає можливість використання багатограничних пневмоелектроконтактних перетворювачів (ПЕКП), які повністю відповідають вимогам поставленої задачі - автоматизації процесу контролю і сортування сопел. У результаті проведених досліджень рекомендовано оптимальне значення робочого тиску пневмовимірювальної системи (ПВС), який становить 0,15 мПа. Діаметри вхідних дроселів ПЕКП визначали за умовою отримання максимальної крутизни статичної характеристики ПВС. Визначено значення діаметрів вхідних дроселів ПЕКП, що застосовуються у пневмовимірювальних манометричних системах автоматичного контролю сопел розпилювачів, а також передавальні відношення цих систем. Рекомендовано значення діаметрів вхідних дроселів для різних типорозмірів сопел.

Розроблено спосіб і технологічні схеми формування зносостійких покриттів зі сталей феритного та мартенситного класів шляхом комбінації методів газополуменевого / електродугового напилення й електроконтактної обробки з використанням вуглецевовмісних наповнювачів (ВВН) і без них. Встановлено, що дротяні сталі мартенситного класу доцільно розпилювати методом газополуменевого напилення, а дротяні сталі феритного класу - методом електродугового напилення. Шляхом дослідження структурно-фазових перетворень у напилених покриттях зі сталей феритного та мартенситного класів показано, що їх електроконтактна обробка дозволяє шляхом температурно-силового впливу реалізувати деформаційні γ → α (гама - альфа) перетворення в матеріалі покриттів і тим самим підвищити їх твердість і зносостійкість і керувати ними. Електроконтактна обробка активує процес дифузії ВВН у покритті. ВВН підвищують зносостійкість і можуть виконувати роль твердого мастила. Електроконтактна обробка активує процес дифузії ВВН у покриття та зменшує пористість напилених покриттів до 1 ... 3 %. Підвищена мікротвердість покриття зі сталі мартенситного класу після електроконтактної обробки обумовлена наявністю у складі покриття більшої ніж у феритній сталі кількості вуглецю. Плавне зменшення мікротвердості по товщині покриттів і на межі "покриття - основа" після їх електроконтактної обробки забезпечує високу адгезійну міцність покриттів і мінімізує ймовірність їх відшарування.

Керамічні сопла застосовують у різних типах розпилювачів рідин і суспензій, зокрема у технологічному обладнанні для нанесення покрить, у сільськогосподарських машинах для внесення рідких мінеральних добрив та отрутохімікатів. Керамічні сопла виготовляють методом лиття зі шлікера з подальшим спіканням. У процесі спікання відбувається усадка виробу до 20 %. У зв'язку із цим виникає необхідність у контролі параметрів виробу, зокрема геометричних і у даному випадку - контроль витрат рідини через отвір сопла. Наведено порівняльну характеристику прямих і непрямих методів контролю витрат рідини через сопла розпилювачів з погляду точності вимірювання витрат і можливості автоматизації процесу контролю. Найприйнятнішими за точністю, яка забезпечується, і можливості автоматизації є методи ротаметричного та манометричного контролю як по воді, так і по повітрю. Запропоновано пневматичний манометричний метод контролю витрат рідини через сопла розпилювачів, що забезпечує можливість автоматизації процесу за мінімальних затрат часу і високої продуктивності контролю. Цей метод значною мірою відповідає економічним та екологічним вимогам. Для досліджень вибрано диференціальну пневмовимірювальну систему, за якою є меншою відносна похибка вимірювання і яка надає можливість використання багатограничних пневмоелектроконтактних перетворювачів (ПЕКП), які повністю відповідають вимогам поставленої задачі - автоматизації процесу контролю і сортування сопел. У результаті проведених досліджень рекомендовано оптимальне значення робочого тиску пневмовимірювальної системи (ПВС), який становить 0,15 мПа. Діаметри вхідних дроселів ПЕКП визначали за умовою отримання максимальної крутизни статичної характеристики ПВС. Визначено значення діаметрів вхідних дроселів ПЕКП, що застосовуються у пневмовимірювальних манометричних системах автоматичного контролю сопел розпилювачів, а також передавальні відношення цих систем. Рекомендовано значення діаметрів вхідних дроселів для різних типорозмірів сопел.