Вивчено склад і властивості відходів, які утворюються на нафтопереробних підприємствах Кременчуцького регіону. Запроповано способи переробки нафтових відходів у паливні матеріали, органічні в'яжучі матеріали, гідроізоляційні мастики, асфальтобетони. Вивчено властивості продуктів переробки. Показано економічну доцільність переробки нафтових відходів.

Розглянуто застосування відходів виробництва у протикорозійному захисті. Як сировина для створення високоефективних інгібуючих композицій використовуються відходи коксо- та нафтохімії, виробництва жирних карбонових кислот, амідопірину, алкілбромідів, стиролу, оловоорганічних сполук, аміаку, капролактаму, каучуку, а також харчової промисловості та целюлозно-паперового виробництва. Некондиційні та заборонені до застосування у сільському господарстві пестициди також є сировиною для одержання багатофункціональних інгібіторів корозії і можуть суттєво поширити сировинну базу для їх виробництва.

Розглянуто та проаналізовано можливі способи знешкодження непридатних пестицидів, з урахуванням накопичених у літературі даних відносно релевантної проблеми знешкодження хлорорганічних відходів. Наведено порівняльну характеристику відомих способів утилізації пестицидів; обмірковано можливості та межі застосовності кожного із способів. Показано, що найбільш прийнятним засобом утилізації слід вважати спалювання пестицидів в промислових печах для випалювання цементу або вапняку. Просліджено вплив факторів, що визначають ефективність процесу спалювання пестицидів. Особливу увагу приділено впливу температури робочої зони та часу перебування газів у цій зоні. В результаті аналізу літературних даних визначені оптимальні режими спалювання.

Розроблено екологічно чисту технологію багатоконтурного піролізу високомолекулярних органічних відходів. Наведено результати досліджень термічної деструкції чотирьох типів відходів та їх суміші. Проаналізовано процес отримання рідкого палива легких фракцій і визначено якісний та кількісний його склад.

Доведено перевагу модульного принципу побудови технологічних комплексів для переробки небезпечних відходів, що відкривають нові можливості для підвищення екологічної ефективності без збільшення капітальних витрат. Конфігурація установки визначається за результатами оптимізації технологічних параметрів для кожної стадії термохімічної переробки відходів, спрямованої на досягнення високого ступеня газифікації, деструкції та нейтралізації та зменшення кількості вторинних токсичних сполук.

Розглянуто послідовність сукупності процесів за технологією багатоконтурного циркуляційного піролізу. Наведено характеристики й опис усіх стадій під час термічної утилізації органічних відходів. Розроблено схему розподілу складових продуктів розкладу суміші відходів на всіх етапах утилізації, під час селективного відбору важких смол на кожному контурі циркуляційної системи залежно від їх молекулярної маси. Наведено діаграми матеріального балансу термічного розкладу модельної суміші полімерів за різних температур і часу обробки.

Запропоновано простий та ефективний спосіб сорбційного очищення поверхні води від органічних сполук, нафти, нафтопродуктів. З цією метою використовують порошкоподібні сорбенти, одержані на основі відходів виробництва. Спосіб очищення дає змогу протягом 10 - 30 с скоротити площу нафтової плями на 50 - 95 % та зібрати агломерат, що утворився, з поверхні води.

Розглянуто перспективні напрямки переробки та використання тетрафториду кремнію - високотоксичного побічного продукту деяких хімічних виробництв. Ефективне вловлювання та утилізація його дозволяють вирішити актуальні екологічні, санітарно-гігієнічні та економічні завдання.

Розглянуто традиційні та альтернативні технології видалення накопичених стійких органічних забруднювачів: деяких хлорорганічних пестицидів, поліхлорбіфенилу та діоксинів. Приділено увагу екологічним і економічним аспектам різних технологій.

Розглянуто питання вивчення утилізації хлорорганічних відходів виробництва 1,2-дихлоретану (1,2-ДХЕ), зокрема підбору умов обробки кубових залишків. На сьогодні всі кубові залишки виробництва 1,2-ДХЕ спалюються, або захороняються в могильнику гексахлорбензолу. Проведено роботу щодо переробки кубових відходів у вінілхлорид і вініліденхлорид лужним гідролізом 1,2-ДХЕ та 1,1,2-трихлоретану відповідно, що входять до складу кубових відходів.

Розроблено та впроваджено нову технологічну схему утилізації відходів на біохімічних спорудах ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", яка дозволяє проводити економічно та екологічно більш стабілізовану переробку відходів підприємства та міських стічних вод. Впровадження нової схеми дозволяє виключити залпові викиди азотної кислоти та термічне знешкодження стоків виробництва адипінової кислоти. Очікуваний економічний ефект складе 240 000 грн./рік.

Наведено результати науково-дослідних і дослідно-промислових робіт щодо сумісного процесу знешкодження (спалювання) небезпечних відходів у клінкерній та випалювальній печах. Одержано у двох дослідах 13,5 та 72 т алінітового клінкеру з повною утилізацією органічно зв'язаних хлору й азоту. Показано високу ефективність способу за мінімальних капітальних витрат.

Розглянуто можливість використання твердих целюлозовмісних відходів харчової та переробної промисловості для одержання сорбційних матеріалів. Досліджено методи хімічного модифікування відходів. Показано доцільність їх використання для очистки забруднених природних та стічних вод від іонів токсичних важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л100.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод хімічних підприємств

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л100.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод хімічних підприємств

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л100.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод хімічних підприємств

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано критичний аналіз існуючих і перспективних методів вилучення мангану з бідних руд, морських конкрецій, манганвмісних відходів металургійних і хімічних виробництв. Оцінено переваги і недоліки амонійних, нітратно-, хлоридно-, сульфітно-, сульфатнокислотних та мікробіологічних способів вилуження мангану з цих об'єктів. Доведено, що для регенерації мангану з відходів хімічних виробництв найприйнятнішим є сульфатнокислотний метод, який, однак, потребує корегування із врахуванням наявності токсичних органічних домішок у таких відходах.

Предложена математическая модель многоконтурного циркуляционного пиролиза, используемая для определения минимального реакционного объема потоков внутри реактора и многоконтурной циркуляционной системы. Теоретически рассчитаны и практически подтверждены оптимальные значения общей степени деструкции на контурах при минимальном объеме рециркулирующих потоков. Расчет количества и температуры контуров для получения задаваемых характеристик целевого выходного продукта показывает независимость от соотношения составляющих начальной смеси утилизируемых отходов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л100.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод хімічних підприємств

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л100.94-1с

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод хімічних підприємств

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ