Вивчено закономірності процесу зневоднення суспензії, утвореної внаслідок взаємного знешкодження сірководеньвмісних газів цинковмісними стоками. Встановлено, що ефективним методом зневоднення цієї суспензії є осаджувальне центрифугування. Досліджено вплив тривалості центрифугування та коефіцієнта розділення на основні показники процесу (степінь проясненості, вміст рідкої фази в осаді та концентрації зважених частинок у центрифугаті). Згідно з експериментальними даними розраховано індекс центрифугування.

Висвітлено проблеми забруднення навколишнього атмосферного повітря промисловими викидами підприємств теплоенергетичного комплексу та можливості застосування різних методів сіркоочищення для зниження викидів оксидів сірки в атмосферу. Наведено характеристику основних джерел забруднення атмосфери оксидами сірки. Здійснено порівняльний аналіз різних технологій сірковловлювання в різних країнах, стану та перспектив удосконалення адсорбційних методів. Розроблено теоретичні основи створення високоефективних систем очищення газів від сірчистого ангідриду. Визначено раціональні параметри реалізації в них процесів газоочищення. Оцінено рівень технологічності та ефективності їх роботи.

Излагаются методы расчета и интенсификации процессов перемешивания жидких смесей, получившие наибольшее распространение в различных отраслях промышленности. Рассмотрены различные типы и конструкции мешалок, методы их расчета, приведены алгоритмы и программы выбора типа мешалки, оптимизации ее параметров и расчета процессов в ней. Предпринято моделирование процесса перемешивания на основе более совершенных математических моделей и произведена реализация математической модели аналитическими методами, в результате чего получены формулы для инженерных расчетов процесса, приведены алгоритмы и программы расчетов на ЭВМ. Рассмотрены методы интенсификации процесса перемешивания с использованием гидродинамической кавитации, различные типы перемешивающих устройств и методы их моделирования. Описаны разработанные на основе проведенных исследований кавитационно-пульсационные мешалки, испытанные на мартыновском спиртзаводе. Приведены результаты экспериментальных исследований кавитирующих крыльчаток, методы их оптимизации по параметру Лагранжа и методы расчета с примерами численных расчетов, блок-схемами и программами.

Наведено класифікацію перспективного виду масообмінного обладнання - прямоточних апаратів з регулярною рухомою насадкою (ПАРРН). Описано фізичну картину взаємодії фаз з урахуванням взаємодії вихорів, які виникають під час обтікання елементів насадки. Наведено залежності для розрахунку швидкості газу, яка відповідає стійкій роботі апаратів, гідравлічного опору, коефіцієнтів масовіддачі в газовій і рідкій фазах.

Наведено математичну модель процесу пиловловлення у відцентрово-інерційному пиловловлювачі з жалюзійним відокремлювачем з накладанням акустичного поля. У даній задачі для врахування вказаних взаємозв'язків використано поліномінальну залежність, коефіцієнт якої визначається на основі технологічної статистики, отриманої на фізичній моделі.

Методом інтегральних перетворень побудовано розв'язок задачі, яка описує процес барофільтрації та відтиску дисперсних середовищ у гвинтово-конічних фільтрувальних апаратах, у випадку апроксимації внутрішньої гвинтово-конічної поверхні кусково-однорідною циліндричною.

Предложены новые методы обезвреживания кислородсодержащих углеводородов и диоксида серы, основанные на электрофизическом воздействии на очищаемый газ. Изложены результаты анализа эффективности различного вида газовых разрядов для разложения токсичных веществ. Установлено, что наиболее приемлемым для этого является стримерный разряд. Представлены результаты испытаний метода нейтрализации диоксида серы с одновременным получением серы в промышленных условиях.

Розглянуто основні особливості процесу первапораційного розділення рідких систем. Обгрунтовано необхідність розробки первапораційних апаратів трубчастого типу. Запропоновано нові конструкції апаратів, що пройшли апробацію на виробництві в процесі виділення поліконденсаційних полімерів з розчину, очищення промислових стічних вод від органічних домішок, розділення азеотропних рідких сумішей і виділення твердих речовин із розчинів.

Вивчено процес знешкодження газових викидів на оксидних і паладієвих каталізаторах від органічних сполук та аміаку в разі сумісного їх знахождення.

Запропоновано під час знепилювання в електрофільтрах відхідних газів знешкоджувати також шкідливі газоподібні компоненти газових викидів. Пропонується розміщувати додаткові електродні системи з незалежним імпульсним живленням. Розглянуто фізичну суть процесів, що відбуваються під час проходження газів через электричне поле високої напруженості.

Наведено стислий опис розроблених нових способів і пристроїв очищення газових викидів від високодисперсних твердих частинок. Обгрунтовано застосування в цих пристроях зернистої насадки на основі полімерів вторинної переробки.

Наведено результати дослідження теплофізичних властивостей емульсійних середовищ, які залежать від різноманітних технологічних впливів і структурних параметрів емульсій. Встановлено, що ступінь впливу емульгатора, а отже стійкість до розшарування та теплофізичні властивості обумовлюються рівнем зниження поверхневого натягу в примежових прошарках емульсій. Запропоновано комплексну модель процесу випаровування, що дозволяє прогнозувати інтенсивність масовіддачі. Встановлено, що інтенсифікувати його можна не тільки підвищенням температури, але й зміною структурних характеристик дисперсій.

Досліджено процеси подрібнення частинок дисперсної фази високов'язкої емульсії при її обробці в роторно-імпульсному апараті. Експериментальні дані співставлено з критеріями Вебера та Бонда. Отримано задовільне узгодження.

Найбільш ефективним методом знешкоджування газових викидів є каталітичні методи окиснення та відновлення. У ДНДПІ "Хімтехнологія" виконано дослідження з відновлення азоту з його оксидів окиснення аміаку до молекулярного азоту, повне окиснення органічних сполук. Високий рівень окиснення сумішей пальне - повітря дав змогу використати відхідні гази як теплоносій, що подається прямо у помешкання.

Досліджено вплив умов приготування поглинального розчину для очищення газів від сірководню на хемосорбційні властивості абсорбентів відносно сірководню. Показано, що активність абсорбенту є значно вищою, якщо замість хінгідрону як окисника хемосорбованого сірководню використовувати продукт його олігомеризації, вихід якого залежить від співвідношення хінгідрон : луг, а також наявності кисню в реакційній системі.

Описано електромагнітні фільтри, створені на базі коливальних контурів з розподіленими параметрами. Розглянуто дві схеми, які дозволяють формувати в робочому обсязі імпульсні схрещені електромагнітні поля квазісінусоїдальної форми. На підставі рівнянь проведено аналіз електромагнітних процесів у схемі електроживлення пиловловлювача.

Ключ. слова: діоксид сiрки, абсорбцiйна система, газоочистка
Індекс рубрикатора НБУВ: Л111.58

Рубрики:

Очищення газів від окремих речовин

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хемосорбція, розчин гідроксиду натрію, сірколужний розчин
Індекс рубрикатора НБУВ: Л111.58

Рубрики:

Очищення газів від окремих речовин

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены теоретические основы хемосорбционных процессов. Приведены методики проведения лабораторных опытов и первичной обработки экспериментальных результатов. Рассмотрены новые подходы к проектированию процессов абсорбционной очистки газов от аммиака, сероводорода и диоксида серы применительно к условиям содового производства. Особое внимание уделено интеграции очистки газов с основным производством путем использования щелочных поглотителей, имеющихся в технологическом цикле производства соды. Рассмотрены процесы очистки газа, совмещенные с утилизацией теплоты в аппаратах прямого контакта. Разработана методика математического моделирования процесса очистки газа от диоксида серы, приведены результаты промышленных испытаний опытной установки.

Представлены оригинальные способы и охарактеризованы оборудование для получения эмульсий. Предложены результаты исследований теплофизических процессов в контактных аппаратах для дезинтеграции и разложения водных эмульсионных сред, использующихся в разных технологиях. Описаны методы количественной оценки параметров гидродинамики и тепломассопереноса.