Скачати повний текст

Вперше розроблено безводний метод механохімічної модифікації лігнінованої сировини, який дозволяє значно збільшити сорбційну й іонообмінну ємності, визначено оптимальні параметри його здійснення, запропоновано структурну схему молекули лігніну після модифікації. Розроблено технологію одержання сорбенту ФОЛІОКС-КМП (кісточковий модифікований порошковий). Вперше запропоновано математичну модель процесу очистки рідких радіоактивних відходів сорбентом ФОЛІОКС-КМП.

Розглянуто задачу оптимального керування переносом суміші радіоізотопів. Знайдено умови існування оптимального керування, а також побудовано алгоритм розв'язку відповідної задачі ідентифікації точкових джерел.

Исследованы особенности процессов отстаивания и фильтрования осадков ферроцианидов железа при их отделении от жидкой фазы. Определены основные параметры фильтрования и отстаивания, влияние рН и концентрации твердой фазы на процесс. Рассмотрена возможность и преимущества использования капиллярного фильтрования для разделения фаз.

The process of extraction of cesium ions from water solutions is investigated by the sorption on copper (nickel) ferrocyanide fine particles and by separation of the last from water by flocculation and micro flotation, which allows one to reduce the quantity of radioactive waste by 8 - 10 times and to reduce the time of sorption processing till 20 - 40 sec in comparison to traditional filters. It is established that ferrocyanide sorbent synthesized directly in a processable solution is more effective than a previously prepared one approximately by 1,5 times.

Охарактеризовано високопоруваті сорбційно-відновлювальні залізовмісні матеріали у складі проникних реакційних бар'єрів для підвищення ступеня захисту підземних вод від імовірного забруднення сполуками урану в місцях зберігання відходів гідрометалургійної переробки уранових руд. Встановлено характер та ступінь впливу рН водного середовища, складу залізовмісних матеріалів, техногенних та природних комплексоутворювачів на процес сорбційно-відновлювального вилучення урану (VI) з водних розчинів. Розглянуто нові залізовмісні сорбційно-відновлювальні матеріали з використанням високопоруватих інертних носіїв та запропоновано технологічну схему їх виготовлення з використанням відходів виробництва піноскла. Показано можливість коригування структурно-механічних властивостей високопоруватих склокристалічних носіїв, які можуть бути одержані методом дублювання структури полімерної матриці, на основі дослідження впливу поверхнево-активної речовини полівінілового спирту на реологічні властивості скловмісних дисперсій монтморилоніту. Викладено питання оптимізації процесу синтезу високопоруватого склокристалічного носія, який може бути одержано за методом спінення, та запропоновано модель, яка оптимально описує процес. Встановлено, що використання високопоруватих склокристалічних матеріалів як інертних носіїв сорбційно-відновлювального залізовмісного покриття дозволяє суттєво збільшити тривалість захисної дії завантаження проникних реакційних бар'єрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.092.202

Шифр НБУВ: РА405118 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено степінь сорбції цезію з рідинних середовищ природними, модифікованими та комплексними сорбентами. Встановлено оптимальні співвідношення природних і модифікованих сорбентів для інтенсифікації процесів зовнішньої дифузії цезію з рідких радіоактивних відходів. Запропоновано методику розрахунку теоретичних коефіцієнтів масовіддачі - для оцінки інтенсивності сорбції радіоактивних елементів комплексними природними сорбентами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.092.206

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л293 + Л362.092.207

Рубрики:

Адсорбенти. Засоби для очищення води

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.092.207

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Очищення радіоактивно забруднених вод в Україні, як правило, здійснюють методом дистиляції. Кондиціонування утвореного сольового плаву вимагає проведення складних і дорогих технологічних операцій. Тому в розробках зарубіжних вчених, що стосуються переробки рідких радіоактивних відходів, спостерігається тенденція до мінімізації об'ємів активних вод. Одними з найбільш перспективних напрямків вилучення речовин із рідких середовищ є сорбційні технології. До їх переваг можна віднести простоту апаратурного оформлення, низькі енергозатрати та високу ефективність. Розкрито необхідність попереднього зниження органічної складової трапних вод АЕС перед початком процесу адсорбції дозоутворювальних радіонуклідів. Обгрунтовано ефективність окиснення органічної складової цих вод за допомогою плазмової обробки, при отриманні плазми шляхом бар'єрного розряду на поверхні тонкого шару води. Встановлено, що найбільш ефективними є перші 2 енергетичних вклади, завдяки яким отримано високі показники енергоефективності обробки води на перших стадіях близько 50 % за загальної ефективності 51,3 %. Виявлено, що подальше підвищення енергетичного вкладу без зміни зовнішніх умов є малоефективним і призводить до збільшення концентрацій азотних сполук. Спричинене цим ефектом суттєве підвищення концентрацій окисів азоту в оброблюваній рідині провокує збільшення загального хімічного споживання кисню (ХСК). Розроблено регресійну модель зміни ХСК - вкладена енергії та наведено напрями подальшої інтенсифікації цих процесів. Як напрями підвищення ефективності електророзрядної обробки є можливим застосування киснево-інертної газової без азотної суміші, або проведення процесу у кисневій атмосфері. Також можливим є напрям нейтралізації азотних сполук і похідних від них кислот за рахунок введення лугів і підвищення рН оброблюваних розчинів до 10 - 12.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.092.209

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено на підставі розвитку фізико-хімічних уявлень про механізм процесів сорбції системного підходу до цілеспрямованого регулювання сорбційних властивостей шаруватих силікатів під час їх модифікування з метою видалення сполук важких металів і радіонуклідів. Для поліпшення сорбційних властивостей зазначених мінералів, збільшення їхньої селективності, розширення сфери можливого їх застосування у природоохоронних технологіях поверхню шаруватих силікатів модифіковано із застосуванням органічних і неорганічних речовин, наночастинок активних металів тощо. Успішне цілеспрямоване регулювання властивостей поверхні шаруватих силікатів дало змогу розширити сферу застосування нових сорбційних матеріалів для очищення поверхневих, підземних й стічних вод різних типів, забруднених сполуками важких металів і радіонуклідів. Розглянуто результати практичного використання нуль-валентного заліза для очищення вод від сполук урану й доведено його ефективність на підземних активних реакційноздатних бар’єрах, споруджених поблизу хвостосховища переробки уранових руд у м. Жовті Води.