Розглянуто питання силікатоутворення в шихтах, одержаних із матеріалів різної природи: кристалічної, частково аморфної та синтезованої за золь-гель технологією. Встановлено фактори, які впливають на зниження температури топлення таких шихт - ступінь дисперсності й аморфності.

Рассмотрены вопросы силикатообразования в шихтах, полученных из материалов различной природы: кристаллической, частично аморфной и синтезированной по золь-гель технологии. Установлены факторы, которые влияют на снижение температуры плавления таких шихт - это степень дисперсности и аморфности.

The problems concerning silicate formation in batches obtained from sucg e materials of various nature as crystalline, partially amorphous and synthesized by sol-gel technology are considered. The parameters effecting on melting temperature.

Рассмотрены вопросы автоматизированного управления тепловым режимом стекловаренной печи. Приведен алгоритм стабилизации температурного режима печи. Предложен способ автоматического контроля теплового режима данной печи, который позволяет снизить брак, уменьшить расход топлива, сократить продолжительность варки стекла и повысить удельный суточный съем стекломассы.

Розглянуто питання підвищення ефективності використання палива у виробництві скломаси в агрегатах ванного типу з урахуванням реальних умов роботи технологічного ланцюга скловарна піч - регенератор. Подано методику та результати досліджень щодо визначення кількості економії палива у теплотехнологічній установці на базі моделювання теплових режимів регенераторів. Наведено рекомендації щодо вибору параметрів системи регенерації, що забезпечують підвищення температури підігріву повітря горіння, для оцінки можливого рівня економії палива. Подано практичні рекомендації щодо промислового впровадження заходів, що забезпечують підвищення ефективності роботи агрегатів.

Викладено принципи еколого-енергетичного аналізу ефективності використання енергетичних ресурсів у скловарених виробництвах, основним принципом яких є повномасштабний облік емісії диоксида вуглецю. Розглянуто методику розрахунку структури Повного еквівалента глобального потепління (TEWI) стосовно до виробництва скляних виробів. Сформовано нові еколого-енергетичні індикатори, що відображають антропогенний вплив скловареного виробництва на довкілля, пов'язаний з витратою енергетичних ресурсів і втратою сировини в процесі виробництва скляних виробів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л430.3

Рубрики:

Варення (плавлення) скла

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вирішено задачу підвищення ефективності технологічних хімічних реакторів ванного типу для виробництва скла на підставі оптимізації режимів повітряного охолодження та вибору раціональних конструктивних параметрів систем охолодження та вогнетривких огороджень реакторів. Запропоновано нову модель розрахунку періоду стійкості стінового огородження плавильних реакторів, яка базується на експоненційній залежності швидкості корозії вогнетриву від температури. Реалізовано удосконалений розрахунок теплообмінних процесів для стінки плавильного реактора - басейну. Одержано залежність стійкості стінових вогнетривів від інтенсивності охолодження зовнішньої поверхні. На підставі техніко-економічних показників у вигляді задачі оптимального керування розроблено методику визначення закономірностей оптимального повітряного охолодження та параметрів стінових огороджень варильних басейнів скловарних печей. Як критерії оптимізації використано додаткові питомі витрати та питомий прибуток упродовж кампанії печі за рахунок витрат на охолодження реактора та холодний ремонт печі. Задачу зведено до пошуку екстремуму функції багатьох змінних за кусково-сталої апроксимації керування. Визначено оптимальні процеси охолодження та параметри стінового огородження плавильного реактора з дискретно-струминним і струминно-канальним способами охолодження, що дозволило обгрунтувати вибір охолодження та оптимальну розкладку вогнетривів.

Розглянуто наукові засади розробки та вдосконалення конструкцій і регламентів експлуатації повітряних регенераторів (ПРГ) силікатного виробництва. Обгрунтовано та верифіковано нові методики визначення теплового стану ПРГ з використанням тривимірних числових моделей складного радіаційно-конвективного теплообміну та даних натурного експерименту. Розроблено на базі виконання числового аналізу гідродинаміки та теплообміну методику проведення комплексного оцінювання енергетичної й економічної ефективності ПРГ з різною конструкцією насадки та регламентом експлуатації. Визначено вплив зміни теплових режимів роботи регенератора на економічні параметри та геометрію його насадки, а також можливості скорочення витратних статей теплового балансу.

Рассмотрены вопросы построения математической модели для стекловаренной печи, как сложного теплового объекта, вычислены граничные условия. Все данные, которые использовались при расчетах и построении температурних полей, получены эмпирическим путем. В дальнейшем полученную модель можно использовать для выведения передаточной функции объекта управления, а также для разработки системы управления технологическим процессом.

Показано залежність параметрів технологічного регулювання апаратури під час виробництва скла та від його хімічного складу.

Представлены сведения о моделировании стекловаренных печей, учитывающие основные положения теории подобия. На модели реально действующей электрической стекловаренной печи установлены параметры, обеспечивающие возможность оптимизации ее гидродинамической работы, при этом получен ряд зависимостей, обеспечивающих адекватность имитации процессов варки стекла. Полученные результаты являются базовыми для физико-математического моделирования и выявления оптимальных параметров процессов и конструкции эффективных стекловаренных печей.

Проаналізовано результати досліджень особливостей спікання порошків трьох видів фосфатів кальцію з порошком скла S - B - Na за однакових технологічних умов. Зроблено висновок, що спікання скла із біогенним або синтетичним гідроксиапатитом чи сумішшю синтетичних фосфатів супроводжується появою рідкої фази, роль якої виконує розплав скла. Значне пороутворення у процесі спікання обумовлене переважним видаленням оксидів вуглецю та парів води, які з'являються в результаті розпаду основних компонентів шихти скла та його кипіння. Подано параметри зеренної та порової мікроструктури кераміки до і після першого та другого спікання, а також значення механічної міцності і біорозчинності одержаних зразків.

Виконано термодинамічний аналіз можливості протікання реакцій між оксидами плівки на олов'яній бронзі та захисного склопокриття. Встановлено, що частина домішкових компонентів бронзи за температур її плавлення утворює силікатні та боратні сполуки, а решта розчиняється у склорозплаві. Побудовано криві залежності значень вільної енергії Гіббса утворення силікатів від температури.

Изложены результаты исследования теплообменных процессов и эффективности теплоутилизаторов стекловаренных печей в условиях запыленности поверхностей нагрева. Приведены критерии оценки максимально допустимой степени загрязнения теплообменных поверхностей теплоутилизаторов различного типа и результаты расчета рекомендуемых сроков их очистки.

Надано результати моделювання температурного розподілу у скловарній печі, побудованого на базі математичної моделі. Наведено дослідження одержаних температурних полів у різних перетинах скловарної печі. Одержано точку температурного максимуму, підтримка у якій заданої температури надасть можливість одержувати якісну скломасу. Сформульовано результати дослідження температурних полів у скловарній печі з точки зору можливостей подальшого їх використання.

Розроблено методику синтезу натрієво-боратного скла, активованого мікрочастинками вуглецю. Досліджено закономірності теплового випромінювання вуглецевих мікрочастинок у склі у процесі збудження випромінюванням неодимового лазера з модуляцією добротності. Вигоряння світіння скла, спостережене експериментально, пояснено зменшенням розміру частинок вуглецю внаслідок лазерного опромінення.

Разработан алгоритм расчета температурных полей и конфигурации поперечного сечения огнеупорного бруса бокового ограждения пламенной ванной стекловаренной печи при условии разрушения под воздействием агрессивного высокотемпературного расплава стекломассы. На базе разработанного алгоритма создан программный комплекс, позволяющий получить распределение температуры в огнеупорных и теплоизоляционных материалах ограждения, конфигурацию огнеупора в зоне расплава и длительность работы огнеупорного бруса в данном сечении.

Изложены методика и результаты многоуровневой оптимизации теплоутилизационной установки, предназначенной для предварительного нагрева воздуха, поступающего в регенераторы стекловаренной печи. Приведены значения оптимальных режимных и конструкционных параметров теплоутилизационной установки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л430.3-51-04

Рубрики:

Варення (плавлення) скла

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ