Вперше розроблено й оптимізовано метод енергоощадного гартування скла охолодженням його поверхні водою через шар теплопровідних пластин. Встановлено вищу ефективність контактного методу гартування у порівнянні із повітряним завдяки збільшенню товщини поверхневого стисненого шару та зменшенню величини напружень розтягу всередині скла. Поглиблено наукові уявлення про структурні особливості поверхневого шару гартованого скла та їх вплив на експлуатаційні властивості. Одержало подальший розвиток положення про домінуючу роль інтервалу склування у механізмі утворення залишкових гартувальних напружень. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність ступеневого нагрівання скла під час гартування.