Ключ. слова: флуоресценция, n-пентил-n'-цианобифенил (5ЦБ), нанопористые стекла
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.35 + В374 + Л434.42

Рубрики:

Рідкі кристали

Оптичні властивості твердих тіл. Оптичні властивості кристалів (кристалооптика)

Піноскло і мікропористе скло

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: флуоресценция, n-бутил-n'-метоксиазоксибензол, нанопористые стекла
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.35 + В374 + Л434.42

Рубрики:

Рідкі кристали

Оптичні властивості твердих тіл. Оптичні властивості кристалів (кристалооптика)

Піноскло і мікропористе скло

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.42

Рубрики:

Піноскло і мікропористе скло

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розв'язано проблему одержання захисного матеріалу від електромагнітного випромінювання на основі барієво-боратного піноскла для використання в електронній техніці та медицині. Створено математичну модель здатності піносила для встановлення залежності коефіцієнта відбивання від значень пористоті та діелектричної проникності піноскла. Показано, що нова технологія одержання піноскла дозволяє надати необхідні фізико-хімічні властивості барієво-боратному піносклу. Вивчено технологію спінення розплаву за рахунок введення силікату натрію. Досліджено макро- та мікроструктуру піноскла. На підставі одержаних результатів визначено оптимальний склад піноскла. Запропоновано п'ять складів барієво-боратного піноскла: два без домішок (один з яких одержано витримкою в розчині HCl), три з домішками нітрату міді, окису титану, вуглецю. Досліджено захисні властивості піноскла з різними значеннями пористості та діаметра пор від електромагнітних хвиль у діапазоні від низьких до рентгенівських частот. Описано основні механізми захисту за допомогою піноскла. Розроблено спеціальні екрани для захисту електронної техніки від дії електромагнітного випромінювання. Досліджено можливості використання піноскла для захисту моделі біооб'єкта. Виготовлено маскуючий матеріал, призначений для захисту людини від дії рентгенівського випромінювання.

Розглянуто основні переваги піноскла перед іншими поширеними теплоізоляційними матеріалами. Наведено порівняльну характеристику фізико-механічних властивостей теплопровідності, паро- та повітропроникності, міцності, морозостійкості.

Досліджено модифіковані теплоізоляційні матеріали на основі піноскла. Показано, що основними найбільш небезпечними пошкодженнями є втрата теплопровідності в результаті зволоження і руйнування від впливаючих агресивних чинників. Систематизовано основні теплоізоляційні матеріали, які найширше застосовуються в будівництві, досліджено їх властивості і вибрано найбільш ефективний теплоізоляційний матеріал - піноскло, яке відрізняється високими теплотехнічними властивостями і маєє якнайкращі екологічні показники, а також стійкість до дії агресивних чинників. Розвинуто уявлення про механізм впливу модифікатора на процеси структуроутворення теплоізоляційного матеріалу на основі піноскла, який полягає у тому, що в процесі нагріву золи-виносу ТЕС відбувається розм'якшення її неорганічної складової за температури термообробки нижче на 50° С, ніж неорганічна складова склобою або склогрануляту і вигоряння вуглецю в частинках золи-виносу. Рекомендовано оптимальні склади з метою визначення експлуатаційних властивостей. Досліджено фізико-механічні властивості модифікованого піноскла. Вдосконалено технологію виготовлення модифікованого піноскла, яка дозволяє знизити витрати у процесі його виробництва на 17 - 19 % в результаті ефективного вибору матеріалів, часу помелу і температурного режиму. Обгрунтовано використання розробленого матеріалу.

Приведен анализ экспериментальных исследований по влиянию синтеза исходной смеси на образование пористой структуры (ПС). На основании проведенного анализа выяснены основные агенты-порообразователи, а также найдены взаимосвязи свойств материала от синтеза исходных компонентов. Показано отсутствие (на данном этапе научных открытий) возможности качественного управления ПС синтезом исходной смеси, но предложены комплексные показатели ПС, которые позволят разработать новую методологию управления ПС.

Досліджено вплив газоутворювальних агентів на властивості та фазовий склад піноматеріалів на основі рідкого скла. Встановлено, що використання перекису водню як газоутворювача в процесі виготовлення таких матеріалів шляхом термічного спучення у НВЧ-установці дозволяє одержати структурно-однорідний матеріал з достатньо високими показниками міцності.

Піноскло виготовлено на основі летючого попелу і скляного порошку з добавками карбонату натрію як агента для спінювання і тринатрійфосфату, що стабілізує піноутворення. Вплив кількості летючого попелу і карбонату натрію, температури і часу спінювання на міцність до стиску, та вигин, щільність і теплопровідність піноскла досліджено з використанням ортогонального плану експерименту, у процесі якого встановлено оптимальні технологічні умови його одержання. За допомогою Occhio Scan v750, Nano Measurer, SEM і XRD вивчено структуру пор, морфологію, розподіл пор за розмірами та створення кристалічної фази піноскла. Встановлено, що на механічну міцність і теплопровідність піноскла значно впливає кількість летючого попелу, на щільність - температура спінювання, а середній розмір пор залежить від вмісту карбонату натрію. У 9 видах зразків розподіл загальної кількості пор за розмірами відповідає нормальному, число пор із середніми розмірами 0,1 - 2,0 мм перевищує 85 %. Усередині піноскла знаходиться певна кількість кристалічного матеріалу, причому основна і вторинна кристалічні фази є нефеліном і диопсидом відповідно.