Розглянуто технології біохімічної очистки стічних вод коксохімічних підприємств. З метою підвищення ефективності очистки введено стадії нітріфікації та денітріфікації, які забезпечують одночасну очистку стоків від органічних та азотвмісних компонентів, а також адсорбційну доочистку та попередню очистку, флотаційну доочистку, обробку очищеної на біохімічній установці води електрохімічними способами, зокрема, за допомогою об'ємного мікродугового розряду. Економічною й ефективною є біологічна очистка стічних вод з одночасним додаванням коксового пилу з установки сухого гасіння коксу. Наведено переваги безперервного контролю та регулювання процесу очистки.

Проведены исследования по извлечению германия из надсмольных вод коксохимии соосаждением его с гидроксидами алюминия, железа, магния, титана и циркония. Определены оптимальные условия (рН соосаждения, соотношение компонентов, температура процесса) для количественного извлечения германия. Разработаны новые способы извлечения германия из надсмольных вод с применением гидроксидов магния, титана и циркония.

Розроблено технології з використання біологічно очищених стічних вод коксохімічного виробництва для підживлення систем оборотного охолоджувального водопостачання. Запропоновано метод запобігання карбонатним відкладенням, що базується на конкуруванні біологічних процесів нітрифікації в оборотних системах за лужність оборотної води з процесами накипоутворення. Наведено рекомендації й алгоритм розрахунку усіх якісних і кількісних характеристик використання біологічно очищених стічних вод для підживлення систем оборотного водопостачання. Визначено економічну ефективність використання біологічно очищених стічних вод для підживлення систем оборотного водопостачання ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод".

Висвітлено питання захисту водного басейну. Розроблено ефективний метод очищення стічних вод, що базується на дії електричних мікророзрядів. Досліджено процес мікродугової деструції хімічних сполук коксохімічних стоків на модельних і реальних розчинах у разі впливу змінної напруги. Запропоновано та досліджено способи інтенсифікації мікродугового розряду. Теоретично аргументовано, підтверджено розрахунками та експериментально спосіб підвищення ефективності мікродугової деструкції хімічних сполук стічних вод в імпульсному режимі введення електричної потужності. Отримано технологічні характеристики й умови ефективного режиму обробки води. Розроблено дослідно-промисловий реактор мікродугового знешкодження стічних вод. Показано можливість глибокого очищення стічних вод від фенолів, масел, інших органічних сполук і роданідів. Розглянуто варіанти використання методу в схемах очищення стічних вод коксохімічного виробництва.

Досліджено та розроблено замкнені системи оборотного водопостачання коксохімічних виробництв. Висвітлено спосіб підготовки (кондиціонування) стічних вод коксохімічного виробництва для подальшого використання в замкнених системах оборотного водопостачання коксохімічних заводів, який складається з реагентної обробки, механічного й адсорбційного фільтрування та стабілізаційної обробки. Визначено закономірності реагентної обробки та вплив основних технологічних параметрів (швидкості фільтрування, доз реагентів) на якість оброблених стічних вод. Досліджено кінетику та визначено константи сорбції органічних домішок стічних вод коксохімічних виробництв на гідроксидах алюмінію та заліза, основні параметри доочищення за допомогою активованого вугілля. Для визначення механізму процесів кондиціонування використано положення хімічної термодинаміки. Розроблено схему та конструкції окремих вузлів установки кондиціонування.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексну технологію знешкодження екологічно-небезпечних рідких відходів коксохімічних виробництв (КВ). Проаналізовано особливості проходження процесів нейтралізації та біологічної очистки даних відходів. Доведено ефективність застосування нейтралізації як першої стадії знешкодження рідких токсичних відходів (РТВ) для зниження надзвичайно високих концентрацій аміаку, фенолів, піридину, солевмісту в РТВ, а також ефективність застосування біологічної доочистки для видалення амонію як другої стадії комплексної технології. Досліджено динаміку вмісту основних забруднювальних речовин та осадження продуктів реакцій залежно від зміни pH. Встановлено Anammox-процес в активних мулах очисних споруд України. Визначено оптимальні технологічні умови проходження даного процесу в РТВ КВ та ефективність його застосування для очистки РТВ від амонію. Доведено, що використання текстурованого волокнистого носія "ВІЯ" інтенсифікує Anammox-процес.

Вперше науково обгрунтовано склад паливної композиції й умови переробки сумішей твердих побутових відходів (ТПВ) і побічних продуктів коксохімічних заводів (КХЗ), які забезпечують підвищення екологічної безпеки процесу утилізації відходів за рахунок зниження кількісних показників викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря, а також зменшення частки фітотоксичної форми важких металів у твердому залишку спалення відходів. Вдосконалено теоретичні уявлення у галузі поводження з відходами виробництва та споживання у частині обгрунтування доцільності сумісної утилізації ТПВ і кам'яновугільних фусів як побічного продукту коксохімічних виробництв для одержання альтернативного палива. Вперше, на основі комплексного дослідження складу та властивостей паливних композицій ТПВ з відходами КХЗ встановлено, що застосування кам'яновугільних фусів у якості теплотворної домішки у суміші з побутовими відходами дозволяє підвищити теплоту згоряння та величину виходу летких речовин палива, зменшити вміст золи та вологи в порівнянні з безпосередньою термічною утилізацією ТПВ. Вперше розроблено імітаційну модель процесу термічної утилізації сумішей ТПВ з відходами КХЗ, що відрізняється від існуючих урахуванням стохастичності процесів емісії продуктів згоряння, і дозволяє оцінити стан забруднення атмосферного повітря в зоні впливу гіпотетичного підприємства зі спалення відходів.

Исследованы модифицированные углеродные материалы и слоистые двойные гидроксиды в качестве сорбентов для удаления смолистых веществ из избыточных вод коксохимического производства. Проведены эксперименты по удалению смолистых веществ и дана сравнительная характеристика сорбентов.

Визначено коалесцувальні властивості мінерального волокнистого матеріалу на основі природних мінералів. Визначено, що запропонований матеріал має високу коалесцувальну здатність, тому його можна рекомендувати для укрупнення часток водних кам'яновугільних емульсій із подальшим їх розділенням за допомогою гравітаційного методу.

Виробництво вторинного палива на основі компонентів твердих побутових і промислових відходів є актуальною природоохоронною проблемою. В цьому разі перспективним виглядає використання як теплоутворюючих компонентів окремих видів відходів коксохімічного виробництва, а саме кам'яновугільних фусів. Обгрунтування технології виробництва вторинного палива на основі побутових відходів і кам'яновугільних фусів потребує вивчення характерних особливостей поведінки компонентів паливних сумішей на всіх етапах технологічного процесу. Наведено результати стендових випробувань пресування штампів з кам'яновугільними фусами. Визначено характер залежності величини зусилля пресування від глибини занурення штампу його довжини та кута загострення.

Предложено использование углеродных наночастиц, полученных из побочных продуктов коксования каменного угля (коксовой пыли), для армирования цинковых матриц. Исследована кинетика катодных процессов формирования наноструктурированных композиционных электролитических покрытий цинк - углеродные наночастицы. Установлено, что применение предварительно несепарированного и неочищенного углеродного сырья для осаждения композиционных электролитических покрытий не ухудшает декоративных свойств покрытий. Показано повышение коррозионной стойкости модифицированных наноструктурами покрытий по сравнению с индивидуальными цинковыми покрытиями.

Представлены результаты исследований влияния ингибиторов коррозии и нитрификации на основе роданидов, силикатов и фосфатов, а также добавок коагулянтов на коррозионную активность оборотной воды цикла охлаждения коксового газа при использовании очищенных сточных фенольных вод. Применение указанных ингибиторов значительно тормозит коррозионные процессы, что дает возможность существенно сократить использование чистой природной воды за счет утилизации фенольных вод коксохимического производства.

Приведены сравнительные данные показателей эмиссии для отдельных производств коксохимических заводов. Разработаны показатели (удельные выбросы) загрязняющих веществ в атмосферный воздух для коксохимических предприятий Украины в связи с внедрением природоохранных мероприятий. Рассмотрены экологические проблемы коксохимических производств.

Ammoniac waters of coke-chemical production, including ammonia-tar liquor and condensate of primary gas coolers, are made up more than 50 % of total effluent of catching chemical products department. Ammoniac waters contain impurities of aromatic tars and oils (coal tar substances) in the number of 300 - 2200 mg/l. The presence of tars and oils in ammoniac waters complicates their further processing, reduces the effectiveness of technological processes, contaminates equipment with tar deposits. The gravitational method can not provide effective purification of ammoniac waters from fine disperse tar particles which radius is smaller than 20 microns. Therefore, for enlargement of tar phase particles the coalescence was suggested. In earlier works it was proved that mineral fiber material of diabase group leads to increased sizes of disperse particles of coal tars and oils, and redistribution of the fraction in the direction of larger particles. The effect of coalescence is 75 - 78 % depending on the temperature, flow rate, packing density of mineral fiber material. It is shown that preliminary processing of ammoniac water by passing it through a coalescing filter intensifies the gravitational settling of coal tar impurities in the settling tanks. Based on theoretical and experimental studies it is suggested to include a coalescing filter on coke-chemical plants technological scheme of ammoniac water purification from coal tar impurities. In the present technological scheme the process of coalescence is auxiliary. However, due to a coalescing filter high efficiency of ammoniac water purification can be provided. Coalescence method can be attributed as a regenerative method, as during the processes tar water emulsion is separated into two phases, one of which is tar. Recycling of tar can be an additional economic achievement in implementation of this method.

За динамічних умов визначено ступінь ефективності сорбційного очищення аміачних вод з використанням волокна МВД. Встановлено, що активація поверхні волокна збільшує сорбційну ємкість та ефективність очищення аміачних вод від смолистих речовин. Досліджено вплив температури, швидкості потоку та часу контакту аміачної води з МВД на ефективність очищення.

Технология утилизации мелкодисперсных железосодержащих отходов металлургического производства путем ввода их в состав агломерационной шихты после предварительной грануляции ранее рассматривалась и была внедрена на Енакиевском металлургическом заводе. На ряде коксохимических предприятий Украины скопилось значительное количество (десятки тыс. т) углеродсодержащих отходов коксохимического производства. Рассмотрена целесообразность их использования в качестве компонента шихты при гранулировании мелкодисперсных железосодержащих шламов.

Описано застосування біоконвеєрної установки для очистки рідких токсичних відходів ВАТ "Маркохім". Сконструйовано пілотну установку та досліджено зміну концентрацій забрудників під час її функціонування. Показано, що ХСК в аеробній секції (АС) знизилась із 1700 до 1014 мг/л, в анаеробній (АнС) - із 1896 до 634 мг/л; концентрація аміаку в АС зменшилася з 740 до 610, в АнС - із 680 до 249 мг/л.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523.094

Рубрики:

Перероблення стічних вод коксохімічних заводів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523.094

Рубрики:

Перероблення стічних вод коксохімічних заводів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ