Запропоновано методологію побудови лабораторних методик визначення протиспрацьовувальних властивостей матеріалів за критеріями трибологічних властивостей вторинних структур, утворюваних у відповідних мастилах.

Проанализирован и выявлен недостаток процесса регенерации отработанных железнодорожных смазок. Предложена принципиальная схема лабораторной установки для физико-химической очистки сточных вод в процессе регенерации отработанных пластичных смазок. Установлены оптимальные условия процесса: доза коагулянта, время перемешивания и время отстаивания. Показано влияние температуры на оптимальную дозу коагулянта: чем выше температура, тем меньшее количество коагулянта требуется для протекания процесса.

Досліджено зневоднення відпрацьованої оливи за допомогою деемульгаторів. Одержано кінетичні криві щодо вмісту деемульгатора та сольвента і доочищення природним сорбентом-бентонітом.

Досліджено можливість використання деемульгаторів для відділення води від водовмісних відпрацьованих олив (ВО) та адсорбційного очищення їх природними сорбентами - активованими бентонітами, для видалення з них продуктів їх деструкції, що утворилися в процесі експлуатації. Розроблено принципову комплексну технологічну схему регенерації ВО. Встановлено витрати реагентів, оптимальні режимні параметри реалізації процесу та орієнтовні вхідні та вихідні характеристики ВО на кожній стадії запропонованої технології.

Досліджено доочищення відпрацьованої оливи (ВПО) із застосуванням природних дисперсних сорбентів. Одержано кінетичні криві щодо видалення смол та асфальтенів із ВПО.

Проаналізовано негативний вплив відпрацьованих олив на навколишнє середовище. Запропоновано технологію регенерації відпрацьованих олив, яка включає стадії очищення від води, яка потрапляє у оливу в процесі її експлуатації та зберігання, асфальтенів, які утворюються в оливі в процесі експлуатації внаслідок деструкції її компонентів та твердих частинок, які потрапляють в оливу в процесі її експлуатації внаслідок зносу поверхонь тертя. Всі стадії технології успішно апробовано за лабораторних та промислових умов, що дозволяє стверджувати про її ефективність.

Наведено результати дослідження анодного окиснення солей карбонових кислот з метою оцінювання можливості електрохімічної регенерації відпрацьованих моторних олив. Виконано контроль зниження граничного дифузійного струму та прямі вимірювання зниження концентрації розчинів (фотометрія, потниціометрія). Показано, що за умов перебігу реакції Кольбе спостерігається ефективне перетворення кислотних продуктів окиснення олив з високим виходом.

Зазначено, що реальні об'єми збитку, які створюють економіці, навколишньому середовищу та здоров'ю людей за умов неправильного поводження з відпрацьованими оливами, можна оцінити, лише беручи до уваги, що в Україні кожний рік утворюється значна кількість відпрацьованих олив. Відпрацьовані оливи вносять найбільшу частку в глобальне забруднення планети і насамперед водних ресурсів.

Зазначено, що поява нових методів і засобів вирішення проблеми утилізації, створення досконалих, безвідходних технологій регенерації відпрацьованих олив, проблеми екології та охорони довкілля зумовлюють постійну увагу дослідників.

Наведено результати аналітичних досліджень регенерації осаджувальних поверхонь очисників інерційного типу. Запропоновано методику оцінювання тертя ковзання та кочення окремих частинок забруднення.

Розроблено та досліджено електродегідратор (ЕДГ) з поляризаційним наповнювачем для високоефективної тонкої очистки неполярних робочих рідин авіаційних гідрооливних систем від емульсійної води та механічних домішок. Охарактеризовано оптимальну конструкцію поляризаційного ЕДГ, яка забезпечує безперервне вилучення дисперсної фази з зони фільтрації у зону накопичення емульсійної води та механічних домішок для утилізації. Установлено керівні параметри роботи ЕДГ і ступінь впливу на ефективність очистки неполярних рідин. Відзначено, що в роботі ЕДГ домінують поляризаційні ефекти взаємодії між дисперсною фазою забруднень і волокнами ниткоподібного вовняного наповнювача. Отримано аналітичний вираз ефективності роботи ЕДГ. Визначено оптимальні діапазони значень конструктивно-технологічних параметрів ЕДГ розв'язанням задачі нелінійного програмування.

Розроблено комплексну технологію регенерації відпрацьованої оливи з різними початковими показниками вологості, вмісту асфальтенів і механічних домішок. На основі даних моніторингу зроблено висновок про значний рівень забруднення навколишнього середовища відпрацьованими оливами і високий рівень екологічної небезпеки, виникнення якої обумовлено даним забрудненням. Встановлено, що ефективним методом виділення невеликих кількостей води й асфальтенів з відпрацьованих олив є їх адсорбційне очищення з використанням активованих бентонітів або бентонітів у нативній формі. Експериментально визначено оптимальні режимні параметри даного процесу. Для зневоднення сильно заводнених відпрацьованих олив запропоновано використовувати метод деемульгування. Експериментально доведено, що найефективнішим є застосування деемульгатора Sot, а у ролі розчинника - толуолу. Встановлено оптимальні режимні параметри процесу деемульгування відпрацьованих олив. Тверді частинки з відпрацьованих олив (механічних забруднень і відпрацьованого сорбенту) запропоновано відділяти центрифугуванням. На підставі аналізу даних досліджень розроблено комплексну технологію регенерації відпрацьованих олив різного ступеня забрудення, яку успішно апробовано за лабораторних умов.

Досліджено проблему зниження екологічної небезпеки мастильно-охолоджувальних рідин (МОР) і продовження терміну її експлуатації у технологічних лініях великої протяжності. Розроблено способи й устаткування очистки та знезараження МОР, що дозволяє функціонувати їм у технологічних лініях більше одного року без скиду в навколишнє природне середовище та зі збереженням функціональних властивостей. Проаналізовано екологічну небезпеку МОР для природного середовища. Визначено напрямки досліджень стосовно розробки способів і устаткування очистки та знезараження МОР, що дозволяють їм функціонувати у технологічних лініях більше одного року без скидів і замін на нову зі збереженням їх функціональних властивостей. Проведено аналіз існуючих способів і устаткування для очистки та знезараження МОР. Розроблено спосіб і пристрої регулювання концентрації домішок у МОР. Вивчено вплив бактерій на фізико-хімічні властивості МОР. Досліджено бактерії, що розвиваються у МОР. Визначено властивості їх середовища, що впливають на швидкість розподілу бактеріальних клітин. Розроблено модель процесу розвитку бактерій у вигляді передатної функції промислового об'єкта. Досліджено залежність зростання об'єму біомаси бактерій за різних режимів руху емульсій у технологічних лініях та у стаціонарному стані. Вивчено властивості синьо-зеленої глини та показано можливість її застосування як активованого завантаження для фільтрів очистки МОР. Проведено економічне оцінювання результатів впровадження розроблених способів і устаткування.

Дисертаційну роботу присвячено розробці нового типу роторного апарата (зі спеціальною конструкцією плівкоутворюючого елемента), який дозволяє здійснити регенерацію машинних масел на малотонажних установках. З використанням методів фізичного та математичного моделювання процесів гідродинаміки та теплообміну, які відбуваються в роторних тонкоплівкових апаратах, було досліджено ефективність різноманітних конструкцій плівкоутворюючих елементів і показано високу ефективність запропонованої конструкції. Запропоновано метод розрахунку розмірів апарата, який дозволяє перейти від дослідної установки до промислової, розроблено апаратурно-технологічну схему процесу регенерації відпрацьованих масел.

Розглянуто питання забруднення та очищення мастильно-охолоджувальних рідин у технологічних процесах відновлення деталей.

Зазначено, що відновлення властивостей відпрацьованих моторних олив (ВО) і повторне їх використання здобуває для народного господарства України важливе значення, тому що ця проблема забезпечує реальну економію ресурсів країни, ліквідує екологічну загрозу, потенційно можливу внаслідок потрапляння відпрацьованих олив в довкілля.

Рассмотрены основы процессов ингибирования трансформации водных технологических сред, к которым относятся смазочно-охлаждающие, травильные и моющие среды, используемые на промышленных предприятиях. Предлагаемые подходы к решению актуальных проблем производства позволят обеспечить экологические и ресурсосберегающие требования к применению воды для технологических потребностей.

Представлена теплофизическая модель силового взаимодействия закипающих в результате резкого сброса давления частиц дисперсной фазы эмульсии, которая позволяет определить эффект дробления данных частиц. Указана возможность применения разработанной модели для изучения процессов дробления дисперсной фазы.

Розглянуто питання організації збору та розробку конкретних заходів з метою регенерації відпрацьованих олив для повторного використання.

Зазначено, що правильна організація збирання, регенерації, обліку та аналізу показників регенерації відпрацьованих масел дозволяє виявити резерви подальшого зниження собівартості продукції і до того ж сприяє економному використанню такого цінного для народного господарства матеріалу, як нафтова олива.