Розроблено та досліджено електродегідратор (ЕДГ) з поляризаційним наповнювачем для високоефективної тонкої очистки неполярних робочих рідин авіаційних гідрооливних систем від емульсійної води та механічних домішок. Охарактеризовано оптимальну конструкцію поляризаційного ЕДГ, яка забезпечує безперервне вилучення дисперсної фази з зони фільтрації у зону накопичення емульсійної води та механічних домішок для утилізації. Установлено керівні параметри роботи ЕДГ і ступінь впливу на ефективність очистки неполярних рідин. Відзначено, що в роботі ЕДГ домінують поляризаційні ефекти взаємодії між дисперсною фазою забруднень і волокнами ниткоподібного вовняного наповнювача. Отримано аналітичний вираз ефективності роботи ЕДГ. Визначено оптимальні діапазони значень конструктивно-технологічних параметрів ЕДГ розв'язанням задачі нелінійного програмування.

Дисертаційну роботу присвячено розробці нового типу роторного апарата (зі спеціальною конструкцією плівкоутворюючого елемента), який дозволяє здійснити регенерацію машинних масел на малотонажних установках. З використанням методів фізичного та математичного моделювання процесів гідродинаміки та теплообміну, які відбуваються в роторних тонкоплівкових апаратах, було досліджено ефективність різноманітних конструкцій плівкоутворюючих елементів і показано високу ефективність запропонованої конструкції. Запропоновано метод розрахунку розмірів апарата, який дозволяє перейти від дослідної установки до промислової, розроблено апаратурно-технологічну схему процесу регенерації відпрацьованих масел.

Розглянуто механізм впливу продуктів спрацьовування на концентрацію молекул поверхнево-активних речовин, що знаходяться в рідині, в процесі її обробки зовнішнім електростатистичним полем.

Розглянуто НПП Банвел, діючою речовиною якого є диметиламонієва сіль 2-метокси-3,6-дихлорбензойної кислоти. Визначено техногенні ризики у разі одержання бензоатів та дитіокарбаматів металів і продуктів реагентної переробки НПП як додатків до регенерованих індустріальних олив. Протиспрацьовувальні та антифрикційні властивості "чистої", регенерованої та модифікованої оливи І-40А досліджено за традиційною методикою на машині тертя типу СМЦ-2. Техногенні ризики реагентної переробки НПП оцінено як різницю між статичними та динамічними показниками ризиків поводження з НПП. Розроблено принципову схему модифікації регенерованих індустріальних олив додатками, одержаними шляхом реагентної переробки непридатних пестицидних препаратів. З використанням екотоксичності вихідних хімічних речовин і продуктів реагентної переробки НПП Банвел показано зменшення техногенних ризиків зберігання непридатних до застосування пестицидних препаратів. Розраховано економічну ефективність застосування 2-метокси-3,6-дихлорбензоататів і диметилдитіокарбаматів 3d-металів як модифікаторів регенерованих індустріальних олив.