Ключ. слова: bacterial lectins, heterocyclic bis-adducts, biological activity
Індекс рубрикатора НБУВ: Л662.262.2 + Р562.3-52

Рубрики:

Похідні імідазолу

Саркома

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Л662.262.2

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Похідні імідазолу

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Осуществлен синтез [(имидазол-5-ил)метилен]изоникотиногидразидов, среди которых обнаружены соединения с противотуберкулезной активностью.

Недосконалість ліків потребує створення нових препаратів. Мета роботи - синтез і пошук речовин з фармакологічною активністю. На базі етилових естерів заміщених оксанілових кислот синтезовано калієві солі R-бензолоксамідоетанових кислот та 2-(R-бензолоксамідометил)-бензімідазоли. Діуретичну, протизапальну, анальгетичну активність і гостру токсичність досліджено за стандартними методиками. Гостра токсичність речовин 1098 - 2266 мг/кг. Сполуки збільшували видільну функцію нирок на 26,6 - 170,1 %; зменшували розвиток експериментального набряку на 9,8 - 48,6 %. Калієва сіль 4-метоксикарбонілбензолоксамідоетанової кислоти зменшувала больову чутливість на 46,2 %. Висновок: синтезовано нові групи хімічних сполук - калієві солі R-бензолоксамідоетанових кислот та 2-(R-бензолоксамідометил)-бензімідазоли, знайдено речовини з вираженою фармакологічною активністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82 + Г262.3-4 + Л662.262.2

Рубрики:

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Похідні імідазолу

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 с + Г262.3-4 + Л662.262.2

Рубрики:

Фармакологія

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Похідні імідазолу

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезовано водорозчинну та водонерозчинну іонні рідини на основі катіона 1-додецил-3-метилімідазолію, хлорид і тетрафтороборат відповідно. Одержано комплекси включення іонних рідин з beta-циклодекстрином (beta-ЦД) у мольному співвідношенні 1:1, структуру яких підтверджено методами ІЧ спектроскопії та диференційної сканувальної калориметрії. Встановлено антимікробну активність іонних рідин та їх комплексів з beta-ЦД проти тест-культур Staphylococcus aureus (ATCC-25923), Escherichia coli (ATCC-25922), Pseudomonas aeruginosa (ATCC-27853), Candida albicans (M 885 ATCC 10231) та Candida albicans (клінічний ізолят). Показано, що комплексоутворення іонних рідин з beta-ЦД призводить до зниження їх токсичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л662.262.2 + Р281.81

Рубрики:

Похідні імідазолу

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.3-4 + Л662.262.2 + Р281.77/79

Рубрики:

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Похідні імідазолу

Засоби, які впливають переважно на процеси тканинного обміну

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено препаративно зручний метод синтезу [(5-форміл-1H-імідазол-4-іл)тіо]алканкарбонових кислот. Здійснено функціоналізацію положення 5 4-тіозаміщених 5-формілімідазолів алкенільними фрагментами. Вивчено реакції конденсації формілімідазолілтіооцтових кислот з NH- та СН-нуклеофільними реагентами. Запропоновано методи одержання аміно(гідрокси)метил(імідазол-4-іл)тіооцтових кислот. Встановлено структуру одержаних сполук сучасними фізико-хімічними методами дослідження (ІЧ- та ЯМР-спектроскопія, хромато-мас-спектрометрія). Проведено комп'ютерне прогнозування можливих видів біологічної активності за допомогою програми PASS Online[[p]]®[[/p]]. Здійснено дослідження біологічних властивостей синтезованих сполук та встановлено закономірності "структура-дія". Виявлено найбільш активні сполуки для їх поглибленого вивчення.

Мета роботи - вивчити in vitro антимікробну активність нових похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та пропан-1-онів як основу для наступного цілеспрямованого синтезу нових протимікробних препаратів. Дослідження антимікробних властивостей нових сполук хімічного синтезу - 8 похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та 9 похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропан-1-онів - проведено з використанням загальноприйнятої методики дворазових серійних розведень у рідкому живильному середовищі та визначенням мінімальних бактеріо(фунгі)статичних і бактери(фунгі)цидних концентрацій сполук щодо референс-штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922 та Candida albicans АТСС 885-653. Встановлено, що мінімальні бактеріостатичні концентрації переважної більшості досліджених похідних 2,4-дизаміщених 3-(1-арил-імідазол-5-іл)пропен-1-онів та пропан-1-онів щодо референс-штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Escherichia coli АТСС 25922 знаходяться в межах 31,25 - 125 мкг/мл. Показано, що антикандидозна активність досліджених сполук переважає над їх антибактеріальною дією. Мінімальні фунгістатичні концентрації для переважної більшості вказаних сполук щодо Candida albicans АТСС 885-653 знаходилися в межах від 15,62 до 31,25 мкг/мл, а мінімальні фунгіцидні концентрації відповідно від 15,62 до 250 мкг/мл. Встановлено, що введення толільного замісника в положення 1 імідазольного циклу та атомів Флуору в арильний фрагмент приводить до збільшення антимікробної активності досліджуваних сполук по відношенню до грампозитивних бактерій. Висновки: досліджені сполуки проявляють помірну протимікробну активність як до грампозитивних і грамнегативних бактерій, так і до дріжджоподібних грибів. Встановлено, що антимікробна активність досліджених сполук залежить від їх хімічної структури. Одержані результати надають змогу рекомендувати подальший цілеспрямований синтез нових сполук з прогнозованими протимікробними властивостями.

В оглядовій роботі вперше систематизовано й узагальнено літературні джерела, які стосуються хімії всіх типів алкенілфункціоналізованих імідазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для конструювання біологічно активних речовин. Детально розглянуто два підходи до їх синтезу: формування імідазольного ядра на базі функціональних алкенільних сполук; алкенілфункціоналізація різноманітних похідних імідазолу. Другий варіант є домінуючим і включає в себе конденсації метилімідазолів із карбонільними сполуками, реакції формілімідазолів із метиленактивними реагентами та ілідами фосфору, а також реакції дегідратації та дегідрогалогенування заміщених імідазолів. Детально проаналізовано методи одержання алкенілзаміщених імідазолів, окреслено їх препаративні межі та розкрито синтетичний потенціал. Увагу приділено власним дослідженням авторів з одержання нових типів 4-хлоро-5-алкенілзаміщених імідазолів на основі відповідних 5-формілімідазолів. Аналіз хімічних властивостей алкенілфункціоналізованих імідазолів надв змогу провести їх строгу класифікацію та систематизувати найтиповіші перетворення. До них, у першу чергу, варто віднести реакції циклоконденсації, які зазвичай реалізуються за участі алкенільного фрагмента та іншого функціонального замісника або атома азоту гетероциклу. Не менш значимими є різноманітні перетворення алкенільного замісника: гетероциклофункціоналізація, окиснення та відновлення. Доречно відзначити, що процеси гетероциклофункціоналізації є новими в хімії алкенілімідазолів, вдало розкриті на прикладах їх 5-(2-нітроалкеніл)- та 5-(2-ароїлвініл)заміщених представників і надають змогу одержувати нові біоперспективні гібридні структури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81 + Л662.262.2 + Л662.262.5

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Похідні імідазолу

Тіазолін

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - синтез і визначення протигрипозної активності похідних бензімідазолу, структури яких попередньо відібрані за допомогою QSAR-технологій. З використанням QSAR-технологій було відібрано, а в подальшому здійснено синтез похідних бензімідазолів, вивчено їх протигрипозну активність, яку визначали на культурі тканини хоріон-алантоїсних оболонок 11 - 14-добових курячих ембріонів і перещеплюваній культурі клітин МDCK. Процедурі визначення противірусної активності сполук передувало виявлення рівня їх токсичності на тих самих моделях клітинних культур. Встановлено, що серед досліджених сполук високий рівень противірусної активності відносно штамів вірусу грипу людини A/Гонконг/1/68 (H3N2) і A/PR/8/34 (H1N1), а також вірусу грипу птахів H5N3 на двох моделях клітинних культур мали 2-аміноалкіл(арил)- і 2-метил-4-діалкіламіноалкіл-5-гідроксибензімідазоли. Їх противірусна дія була на рівні активності референс-препарату - таміфлю. Експериментально підтверджено прогнозовану противірусну активність у третини синтезованих сполук. Найбільший внесок у прояв протигрипозної активності надає природа замісників у другому, 4-му та 5-му положеннях бензімідазольного циклу, у той час як замісники в першому положенні нівелюють прояв будь-якої активності. Сполуки з високим рівнем протигрипозної активності, які мали високий хіміотерапевтичний індекс, є перспективними для подальшого дослідження на моделях in vivo з метою створення нових противірусних препаратів.

Досліджено антимікробні властивості ряду імідазолієвих солей. Розроблено QSAR моделі для прогнозування антибактеріальної та протигрибкової активності досліджених сполук. Проведено експериментальні дослідження широкого спектру антимікробних властивостей і гострої токсичності досліджених імідазолієвих солей. Як ефективний інструмент для пошуку та конструювання нових сполук в ряду імідазолієвих солей як перспективних біоцидів запропоновано стабільні класифікаційні та регресійні QSAR моделі на основі оригінальних інформаційних баз даних про активність досліджених сполук проти широкого спектра мікробних культур. Експериментальні дослідження засвідчили, що важливим фактором набуття антимікробної активності сполуками є довжина алкільного ланцюга С12 та наявність невеликих метальних, бутильних, алільних або 2-гідроксиетильних радикалів для асиметричних імідазолієвих солей, а для симетричних - алкільний ланцюг С6-С8. Найбільш ефективними для успішного пошуку нових імідазолієвих солей як потенційних біоцидних агентів визначено класифікаційні QSAR моделі. Класифікаційну QSAR модель протигрибкової активності імідазолієвих солей проти штаму С. albicans запропоновано як доцільну для пошуку та конструювання нових сполук цього ряду як ефективних фунгістатичних засобів проти широкого спектра Candida spp. Встановлений рівень гострої токсичності дозволив віднести більшість імідазолієвих солей, як симетричних, так і асиметричних, до малотоксичних сполук. Вперше продемонстровано перспективність використання комплексу β-циклодекстрину з імідазолієвими солями як одного із ефективних шляхів зниження гострої токсичності активних сполук.

Мета дослідження - визначення потенційної противірусної активності похідних N-бензімідазол-сульфонаміду на моделі "фаг-бактерія". У роботі використано 5 похідних N-бензімідазол-сульфонаміду. З використання методу серійних розведень визначено їх антибактеріальні властивості щодо Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853. За допомогою миодифікованого методу Граціа визначено вплив похідних на літичну активність комерційних фагів, специфічних щодо бактерій тест-штамів. У досліджених сполук виявлено здатність до пригнічення росту Staphylococcus aureus АТСС 25923 на 41 - 45 % та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853 - до 35 % у середовищі Luria-Bertani. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід знижували літичну активність як стафілококового, так і псевдомонадного фагів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід викликав збільшення кількості негативних колоній стафілококового та псевдомонадного фагів на 28,4 та 35,5 % відповідно. Висновок: N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід володіють потенційною противірусною активністю щодо ДНК-вірусів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід посилює продукцію фагових часток.