Конденсацією арилсульфонілацетону з відповідними арилазидами у середовищі метанолу та за наявності метилату натрію синтезовано похідні 1-арил-4-(п-бромфенілсульфоніл)-5-метил-1,2, 3-триазолу(1Н). Структуру одержаних речовин доведено за даними елементного аналізу та спектроскопії ЯМР 1Н. Чистоту підтверджено методом ТШХ. За прогнозом фармакологічної активності передбачається посилення протисудомної активності сполук у цьому ряду, імовірно, внаслідок підвищення ліпофільності молекули.

Конденсацией арилсульфонилацетона с соответствующими арилазидами в среде метанола и в присутствии метилата натрия были синтезированы производные 1-арил-4-(п-бромфенилсульфонил)-5-метил-1,2,3-триазола(1Н). Структура полученных веществ доказана данными элементного анализа и спектроскопии ЯМР 1Н. Чистота подтверждена методом ТСХ. По прогнозу фармакологической активности ожидается усиление противосудорожной активности веществ в этом ряду, вероятно, вследствие повышения липофильности молекулы.

The derivatives of 1-aryl-4-(p-bromphenylsulfonyl)-5-methyl-1,2,3-triazole(1H) have been synthesized by the condensation of arylsulfonylacetone with the corresponding arylazides in the methanol medium and in the presence of sodium methylate. The structure of the substances obtained has been confirmed by the ultimate analysis and the NMR-spectroscopy. Their purity has been proven by the thin-layer chromatography. According to the pharmacological activity prognosis the anticonvulsant activity in this series of the substances is expected to be increased, probably, due to the lipophilicity increase of the molecule.

На підставі попередніх досліджень встановлено, що одночасне визначення вмісту карбамазепіну й тіотриазоліну ускладнюється такими факторами, як відмінність у розчинності та значна різниця хроматографічної рухливості речовин (малополярного карбамазепіну та сильнополярного тіотриазоліну). При ізократичному елююванні не вдалося вдало вибрати умови одночасного визначення цих речовин, за яких об'єм утримування тіотриазоліну міг би істотно відрізнятися від "мертвого" об'єму колонки. Для вирішення цього питання нами було використане градієнтне елюювання. За умов градієнтного елюювання можливо вирішити поставлену перед нами задачу одночасного визначення діючих компонентів. Однак є недолік таких умов, що пов'язаний з низьким оптичним поглинанням тіотриазоліну та необхідністю проведення аналізу за довжини хвилі 220 нм. При спробі проведення аналізу при 230 нм зменшилась чутливість виявлення компонентів.