Статья посвящена усовершенствованию технологического процесса получения A-бактерина, а именно отработке технологии производства сухого препарата A-бактерин, используя глубинное культивирование на промышленных ферментерах. Для накопления биомассы аэрококков целесообразно использовать казеиновый агар с аминным азотом 180 мг % как оптимальную среду, но возможно использование и МПА на Хоттингеровском бульоне. Добавление глюкозы стимулирует рост антагонистов, к тому же глюкоза обладает ярко выраженным индуцирующим эффектом на продукцию непероксидного компонента клетками аэрококка. Показана возможность производства и отработки производственного регламента A-бактерина на жидких питательных средах.

Разработана технологическая схема производства нового оригинального лекарственного средства антисептического действия - леденцов с полигексаметиленгуанидин фосфатом. Предложенная технология производства позволяет получить продукцию, соответствующую требованиям ГОСТ 6477, и укладывается в производственные схемы, принятые в отечественном кондитерском производстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.113

Рубрики:

Протитуберкульозні речовини та препарати

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено розробці та впровадженню рекомендацій з оптимізації виробництва та реалізації протиінфекційних лікарських засобів (ЛЗ). Проведено комплексне маркетингове дослідження фармацевтичного ринку. Визначено рівень попиту та пропозиції для ЛЗ, раціональність та перспективність існуючого асортименту ЛЗ протиінфекційної дії. Розглянуто конкурентоспроможність протиінфекційних ЛЗ за розрахунками швидкості їх реалізації, обгрунтовано оптимальний перелік ЛЗ протиінфекційної дії. За розробленою методикою розраховано ємність ринку для нового противірусного ЛЗ. Розроблено методику вивчення переваг споживачів ЛЗ. Встановлено критерії формування споживацького вибору протиінфекційних ЛЗ. Запропоновано моделі оцінки інформації відвідувачами аптек при купівлі ліків. Обчислено показники споживання протиінфекційних ЛЗ у лікарнях. Проведено розрахунки вартості медикаментозного лікування інфекційних хворих для обгрунтування бюджетних асигнувань. Створено автоматизовану інформаційно-управлінську маркетингову систему і розроблено модельну структуру державної системи накопичення комерційної інформації про ринок ЛЗ.

Уперше теоретично та експериментально обгрунтовано склад та технологію нового комплексного лікарського препарату з антимікробними та імуномодулювальними властивостями на основі біологічно активних речовин біомаси великої бджолиної вогнівки та лікарської рослинної сировини, а також вивчено фізико-хімічні властивості, якісний склад та кількісний вміст основних діючих біологічно-активних речовин одержаного препарату. Встановлено, що розроблений комплексний препарат "Мелофіт" у визначенні притаманних фармакологічних властивостей поєднує широкий спектр антимікробної активності на грампозитивні та грамнегативні бактерії, мікобактерії туберкульозу та патогенні гриби. Вияви антимікробних властивостей суміщаються з імуностимулювальним впливом на системи неспецифічної резистентності та імунореактивності. Експериментально обгрунтовано доцільність використання комплексного препарату "Мелофіт" як імуномодулятора під час специфічної профілактики туберкульозу вакциною БЦЖ.

На підставі результатів фізико-хімічних, реологічних, біологічних досліджень обгрунтовано оптимальний склад та розроблено технологію гелю з триклозаном і алантоїдом як засобу цілеспрямованої антимікробної дії для лікування піодермії. Опрацьовано методики визначення діючих речовин (триклозану й алантоїну) у розробленому гелі. Вивчено стабільність даного гелю за різних температурних режимів. Визначено оптимальні умови зберігання розробленого засобу протягом двох років. Установлено наявність широкого спектра антимікробної активності та доведено біологічну дію і безпечність запропонованого препарату "Піотриал".

Розроблено та досліджено нові антисептичні засоби з полігексаметиленгуанідину фосфатом у вигляді гелю та композиційного розчину з умовною назвою "Біоцид". Уперше теоретично й експериментально обгрунтовано склад таких засобів, підібрано оптимальну концентрацію антисептика, запропоновано технологію виробництва та проведено стандартизацію. Створені антисептичні засоби характеризуються стабільністю фізико-хімічних, біофармацевтичних й антимікробних властивостей за тривалого (понад 24-х місяців) зберігання. Установлено, що гель і композиційний розчин "Біоцид" мають широкий спектр протимікробної активності, а також виявляють протизапальну та ранозагоювальну дію. Запропоновано технологічні схеми виробництва та методики стандартизації опрацьованих антисептичних засобів з полігексаметиленгуаніцину фосфатом.

Розроблено технологію одержання субстанції на основі синтетичного цеоліту NaA, яка проявила адсорбційну, антимікробну активність і пролонговану дію. Обгрунтовано застосування синтетичного цеоліту NaA у фармації як основи для фіксування препаратів з антимікробними властивостями. Підібрано лікарський препарат - "Декаметоксин", що має антимікробну дію та здатність до іонного обміну з синтетичним цеолітом. Висвітлено технологію іонного обміну синтетичного цеоліту з декаметоксином. Побудовано й описано математичну модель процесу, проведено її технологічну оптимізацію. Запропоновано раціональну технологічну схему виробництва субстанції, умовно названої "Декацеол", розроблено регламент на її одержання та проект ТФС. Проведено комплекс хімічних, фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень, які довели отримання субстанції та її комплексну антимікробну дію, що визначила перспективу її використання для боротьби з інфекційними процесами мікробного походження з вираженим інтоксикаційним ефектом. Відповідно до розробленого регламенту напрацьовано експериментальні зразки субстанції та передано для подальших технологічних і мікробіологічних досліджень.

Запропоновано новий підхід до створення лікарських засобів для лікування кишкових захворювань: комплексне поєднання антимікробних та адсорбційних властивостей, що надає синергічний характер їх дії. Проведено комплекс теоретичних та експериментальних досліджень з вивченням умов одержання та властивостей синтетичного цеоліту та лікарських субстанцій, одержаних шляхом іонного зв'язку між синтетичним цеолітом та біологічно-активними речовинами. Розроблено технологічні умови на виробництво синтетичного цеоліту NaA для косметичних та фармацевтичних цілей. Установлено адсорбційну активність синтетичного цеоліту. Запропоновано заходи для збільшення продуктивності та надійності роботи технологічного обладнання, втілені в діюче виробництво. Розроблено математичні моделі виробництва синтетичного цеоліту NaA, кількісного вмісту біологічно-активних речовин, зв'язаного з цеолітом іонообмінним шляхом, пролонгованого вивільнення декаметоксину з комплексного препарату "Декацеол" у шлунково-кишковому тракті. Запропоновано склад та методи стандартизації препаратів "Цеоліт" та "Декацеол". Створено технологію таблеткової форми комплексного лікарського препарату "Декацеол" та "Цеоліт".

Дисертація містить результати теоретичних та експериментальних досліджень. Для інтенсифікації виробництв у складі живильних середовищ Str. avermetilis та Act. aureofaciens , були використані екстракт і гідролізати топінамбура, які одержували за допомогою високоефективних фізичних методів: мікрохвильової енергії, ультразвуку та електрохімічної обробки. Запропонований двостадійний спосіб внесення вуглеводного компонента у живильне середовище Str. avermetilis. Приводяться позитивні результати по ефективності удосконаленої технології одержання аверсекту та біовіту на виробництві.

На підставі результатів експериментальних і теоретичних досліджень встановлено загальні закономірності впливу температурних параметрів сушіння на характер кінетичних залежностей теплового переносу. Вперше обгрунтовано можливість проведення процесу розпилювального сушіння бакпрепаратів "Лактин-К", "БПС-44р", "Біфацил", "ФГ-5" за підвищених температурних режимів без зниження якості порошкового продукту. Досліджено кінетику зневоднення одиничних крапель біосуспензій у системі біомаса - захисне середовище. Встановлено, що введення у біомасу компонентів захисного середовища обумовлює відсутність періоду кипіння та зниження темпу нагріву краплі в сушильній стадії, що дозволяє проводити розпилювальне сушіння за підвищених температур теплоносія (повітря). Вперше досліджено вплив різних захисних компонентів на інтенсивність випаровування вологи у процесі сушіння препарату "ФГ-5". Розроблено удосконалену математичну модель сушіння окремих крапель бакпрепартів за умов розпилювальної камери з урахуванням кінетичних особливостей і зміни температурних умов в активній зоні. Визначено тривалість і ступінь термічного впливу на продукт під час його перебування у сушильній камері. Експериментально встановлено залежність реологічних параметрів біосуспензії від масового співвідношення її компонентів, які впливають на зміну розміру факела розпилу й обумовлюють адгезійні явища у камері сушарки. Експериментально досліджено вплив на дисперсний склад та якісні показники порошків гідродинамічної обробки біосуспензії перед сушінням і різних методів її диспергування у сушильній камері.

Проведено розрахунковий аналіз ефективності роботи циклонних апаратів для розпилювальних сушарок типорозмірів РЦ - 1,2 та СУМ - 1,5.

Наведено результати дослідження чутливості бактерій до антисептиків, антибіотиків; швидкості формування резистентності госпітальних ізоляторів стафілококу, C. albicans до лікарських антисептичних препаратів (АСП). Вивчено вплив слабкокислого та слабколужного середовища, білкового навантаження, різного мікробного навантаження на антимікробні властивості досліджуваних АСП. Проведено експериментальне обгрунтування дії АСП на адгезивну здатність стафілококу, C. albicans. Вивчено вплив протимікробних препаратів на гістологічну структуру тканин внутрішніх органів тварин. Одержані результати досліджень вказують на добру перспективу застосування таблетованих АСП септефрилу, себедину, септолете, ефізолу, аджисепту для лікування, профілактики гнійно-запальних захворювань ротової порожнини та горла.

Вперше науково обгрунтовано й експериментально підтверджено склад і технологію високоефективних і стабільних фармакотерапевтичних засобів з натрію гіпохлоритом - м'якої лікарської форми для зовнішнього застосування й інфузійного розчину. Вперше всебічно вивчено фізико-хімічні, технологічні, мікробіологічні та біофармацевтичні властивості розроблених лікарських форм натрію гіпохлориту та запропоновано методики їх стандартизації. Експериментально встановлено на підставі фармакологічних досліджень специфічну активність й доведено біологічну нешкідливість засобів з натрію гіпохлоритом для зовнішнього та парентерального використання. З'ясовано умови зберігання, температурний режим, стабільність та терміни придатності даних композицій.

Вперше запропоновано науково-методичний підхід до створення спрею з комплексною протигрибковою та антимікробною дією, що містить у своєму складі тербінафіну гідрохлорид і бензалконію хлорид для лікування грибкових уражень шкіри. Теоретично й експериментально обгрунтовано склад і раціональну технологію комбінованого препарату у вигляді спрею, що містить дві діючі речовини з різним спектром активності і як розчинник - раціонально підібрану суміш води, етанолу, пропіленгліколю, поліетиленокиду-400 та формальдегіду. Вивчено вплив допоміжних речовин на протигрибкові й антимікробіологічні властивості тербінафіну гідрохлориду та бензалконію хлориду у складі спрею. Досліджено технологічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні та мікробіологічні властивості розробленого лікарського засобу.

Розглянуто процес виробництва інтерферону та обгрунтовано необхідність введення автоматизованої системи контролю головних технологічних параметрів на кожному етапі, що дозволить одержувати більш чистий і високоякісний фармацевтичний продукт і звільнити людину-оператора від додаткової роботи та постійного контролю технологічного процесу виробництва.

Розроблено методику кількісного визначення сульфаніламідів у комбінованих лікарських засобах, яка базується на одержанні кольорового продукту азосполучення діазотованого сульфаніламіду з кислотним моноазобарвником тропеоліном О. Встановлено, що визначенню вмісту сульфаніламідів у комбінованих протимікробних лікарських засобах не заважають допоміжні речовини та інша діюча речовина триметоприм. Одержані, за допомогою розробленої методики, результати добре узгоджуються з даними, одержаними арбітражним методом високоефективної рідинної хроматографії.

Досліджено способи іммобілізації ізоніазиду та стрептоміцину на полімерній матриці за допомогою методів ІЧ- і ПМР-спектрометрії. Встановлено, що іммобілізація стрептоміцину на полімерному носії відбувається переважно за рахунок утворення водневих зв'язків. Показано можливість одержання полімерної форми гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) за рахунок хімічної взаємодії аміногрупи ГІНК з ізоціанатними та епоксидними групами ЕПУ основи. Можлива також часткова фізична іммобілізація ГІНК.

Вивчено основні технологічні параметри культивування клітин-продуцентів інтерферону I типу (б/в-ІФН) у створеній дослідній установці з використанням як індуктора молекулярного комплексу дріжджова РНК-гідрохлорид тилорону, іммобілізованого на гранулах Сферону-300 (ІММК). Визначено оптимальні співвідношення кількості клітин-продуцентів та частинок ІММК у середовищі культивування й оптимальні для культивування клітин швидкості перемішування культурального середовища.

Розроблено методику одержання магніточутливих нанокомпозитів комбінованої (хіміо- та імунотерапевтичної) дії на основі магнетиту, модифікованого гідроксоапатитом із іммобілізованим цисплатином, кон'югованого моноклональним антитілом CD95. Досліджено цитотоксичний вплив одержаних моделей на клітинну лінію карциноми молочної залози людини MCF-7. Показано, що використання магнітокерованого нанокомпозита, до складу якого входить протипухлинний препарат та моноклональне антитіло CD95, перевищує спільну цитотоксичну дію контрольних доз препаратів в середньому на 50 %.

Разработана технология получения липосомальной формы интерферона и рассмотрены вопросы ее стандартизации. Предложена схема получения липосом, содержащих рекомбинантный интерферон. Изучено влияние метода получения на размер частиц липосом, степень включения интерферона в липосомы. Проведено сравнение физико-химических свойств липосомальных образцов в жидкой и лиофилизированной формах. Доказана стабильность лиофилизированного интерферона, включенного в липосомы. Установлено снижение токсических свойств липосомальных форм интерферона. Предложена следующая технология: получение раствора липидов; получение липидной пленки; получение крупных липидных частиц; получение липосом; отделение не включенного в липосомы интерферона; стерилизующая фильтрация продукта; лиофилизация; герметизация в атмосфере азота или инертного газа; контроль продукта.