За допомогою методів світлорозсіювання та ДСК досліджено вплив наповнювача на температуру фазового розділення, теплоту і ентропію змішування поліметилметакрилату з полівінілацетатом. Показано, що зі збільшенням концентрації наповнювача температури фазового розділення збільшуються, а ентальпії й ентропії змішування зменшуються.

Приведены результаты исследования модели гравитационного смесителя с вертикальными трубами, у которых на боковых поверхностях по их высоте имеются отверстия для забора материала с разных мест объема смесителя с целью смешивания (усреднения материала). При проведении исследований изучался характер истечения гранулированных полимерных материалов через отверстия в трубах различной формы сечения. Экспериментально определены производительность отверстий круглой, овальной, треугольной, ромбической и квадратной форм. Обработка экспериментальных данных позволила выявить, что минимальная площадь отверстия любой формы должна быть более 7 квадратных сантиметров для обеспечения устойчивого истечения через них гранул. Установлено также, что наибольшая производительность у отверстий квадратной и круглой формы; получена формула для определения производительности этих отверстий в зависимости от площади сечения отверстий, их количества и числа труб в корпусе смесителя.

За допомогою методів світлорозсіювання та оптичної мікроскопії досліджено сумісність і фазове розділення сумішей поліхлоропрену з етиленвінілацетатним кополімером. Одержано фазову діаграму та показано, що це є система з нижньою критичною температурою змішування. Сумісність і фазове розділення цієї системи можуть бути зумовлені диполь-дипольними взаємодіями C=O і C-Cl і їх ослабленням у разі підвищення температури. Показано, що на початкових стадіях фазове розділення протікає за спінодальним механізмом із утворенням просторовоперіодичних взаємопов'язаних структур.

Запропоновано методику розрахунку потужності приводу змішувача із врахуванням руху перероблюваного матеріалу не лише в коловому, а й в осьовому напрямку змішувальної камери. Показано, що потужність, яка витрачається на осьовий рух перероблюваного матеріалу, зазвичай не перевищує 15 % потужності, яка витрачається на його рух у коловому напрямку. Порівняно теоретичні та експериментальні дані, та зроблено висновок про адекватність розробленої методики результатам експлуатації промислового обладнання.

За допомогою методів ширококутового розсіювання рентгенівських променів і диференціальної сканувальної калориметрії досліджено структуру сумішей полівініловий спирт - полівінілпіролідон (ПВС - ПВП). Установлено, що кристалічна структура ПВС є більш досконалою, ніж у вихідному стані цього полімеру, коли масова концентрація аморфного ПВП у сумішах становить 10 - 50 %. Це поліпшення кристалічної структури ПВС супроводжується екстремальним зниженням температури плавлення його кристалітів у процесі зростання інтенсивності під час формування інтерполімерних комплексів.