Изложены основные требования, предъявляемые к полистироловым сцинтилляторам для ядерной энергетики, рассмотрены уровень существующих технологий их обработки, результаты экспериментальных исследований и сведения о ходе разработки нового процесса полирования сцинтилляторов, обеспечивающего эти требования.

Розроблено дослідну технологію з'єднання полімерних, зокрема, поліетиленових труб, що мають припуски на на зовнішний діаметр, із застосуванням низькочастотного ультразвуку. Проаналізовано ефективність застосування розробленої дослідної технології з'єднання.

Цель работы - решение актуальной проблемы формирования функционального поверхностного слоя полимерных изделий биоинженерного назначения в процессе алмазной лезвийной обработки и осуществление контроля микро- и субмикрогеометрических параметров на основании выбранного критерия функциональности микрорельефа обработанной поверхности.

Fractal analysis has been used to estimate the fraction of interfacial regions in polymer nanocomposites. It is shown that the fraction of interfacial regions plays a defining role in the reinforcement together with a volume degree of filling. The important role in the reinforcement belongs also to the geometry of filler particles or, more precisely, the area of polymer-filler contact, where interfacial phenomena are realized and interfacial regions are formed. The aggregation of filler particles and the molecular structure of a polymer matrix contribute essentially to the reinforcement mechanism of polymer nanocomposites.

Проведен анализ современного состояния вопроса в области холодного газодинамического напыления (ХГН) металлических покрытий на композиционные материалы, который показал, что ХГН является перспективным методом формирования покрытий на неметаллах.

Досліджено процес свердління ряду нових конструкційних матеріалів таких як вуглепластики та інші полімери, що мають анізотропну структуру, високі міцнісні і пружні властивості в поєднанні з низькою теплостійкістю. Таке поєднання властивостей унеможливлює просте перенесення положень існуючих технологій обробки класичних матеріалів на аналізований новий клас. У місці з тим існуючий інструмент не може забезпечувати задану якість обробленої продукції при збереженні колишньої продуктивності та стійкості інструменту. Мета роботи - підвищення ефективності процесу свердління композиційних полімерів шляхом розробки нових конструкцій алмазних свердел. Одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні даної задачі є алмазно-абразивний тип інструменту. Розглянуто і класифіковано існуючі типи алмазних свердел за призначенням і принципом роботи. Проведено літературний аналіз відомих недоліків процесу свердління, якості обробленої і прилеглих поверхонь. Експериментальні дослідження автора доводять негативну значимість вже відомої, але залишаємої в стороні обставини і блокування керна. Виявлено найбільш значущі фактори і конструктивні особливості, які впливають на процес свердління вуглепластиків, при маніпуляції якими, був створений ряд унікальних конструкцій алмазних свердел різного призначення. Представлені запатентовані моделі мають різну схему розподілу припуску та сил різання, чим задовольняють виробничі вимоги до якості, продуктивності, стійкості інструменту та розміру отвору при обробці зазначеного класу матеріалів.

Виконано розрахунок геометричних розмірів мідної оболонки, сформованої методом хімічного осадження на сферичній поліетиленовій гранулі. Показано, що основним чинником, який визначає товщину сформованого шару міді, є початковий розмір гранули поліетилену. Розглянуто процеси руйнування сформованої на поліетиленовій гранулі мідної оболонки під час теплового розширення полімеру. Розраховано значення граничних температур, за яких мідна оболонка ще зберігає цілісність залежно від її товщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.56

Рубрики:

Оздоблення виробів

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ