Виявлено перехідні процеси в ході дослідження електрофізичних характеристик сополімеру метилметакрилату з метакриловою кислотою, що використовується для виготовлення везикулярних фотоматеріалів. Зазначено, що складна структура кривої термодеполяризації вказує на наявність декількох центрів захоплення. Дослідження кінетики дозволило встановити значення енергії захоплення носіїв локальним центром та енергії активації звільнення пастки.

Досліджено особливості та закономірності гранульної співполімеризації оксиетиленметакрилату з полівінілпіролідоном. Визначено вплив природи та кількості стабілізатора, інтенсивності перемішування на середній діаметр полімерних частинок та розподіл їх за фракціями. Вивчено сорбційну здатність синтезованих співполімерів до лікарських препаратів.

Метод оберненої газової хроматографії використано для оцінки складових поверхневої енергії поліметилметакрилату і співполімеру метилметакрилату з бутилакрилатом. За допомогою цього методу були оцінені дисперсійні та кислотно-основні параметри поверхневої енергії цих полімерів для температур, нижчих за їх температури склування. Показано, що обидва полімери є амфотерними, тобто проявляють як кислотні, так і основні властивості, причому останні є переважними.

За допомогою методів диференціальної сканувальної калориметрії та малокутової рентгенографії досліджено структуру сополімерів олігоефіруретанакрилатів з метилметакрилатом. Мікрофазове розділення термодинамічно несумісних поліефірних та уретанакрилатних фрагментів зшитих сополімерів залежить від їх співвідношення та концентрацій хімічних зв'язків між ними. Встановлено взаємозв'язок між структурою співполімерів та їх адгезійними і фізико-механічними властивостями.

Досліджено фотополімеризацію бутилметакрилату в ізопропанолі за участю наночастинок широкозонного напівпровідника ZnO. Встановлено можливість сенсибілізації наночастинок ZnO до видимого світла рядом галогенпохідних флуоресцеїну. Показано, що швидкість фотоініціювання полімеризації в досліджених системах визначається головним чином швидкістю процесу переносу електрона з фотозбуджених молекул сенсибілізатора в зону провідності напівпровідникових наночастинок.

Експериментально досліджено поширення тріщини в поліметилметакрилаті за дії ударного навантаження імпульсним магнітним полем. Проаналізовано поверхні динамічного руйнування поліметилметакрилата залежно від відстані від надрізу за допомогою мікроструктурних методів дослідження. Побудовано діаграму зміни типу руйнування залежно від тривалості імпульсу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г712.71 + Л712.62-1

Рубрики:

Хімічні властивості полімерів

Полімери складних ефірів ненасичених кислот

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезированы новые олигоуретанацилсемикарбазид-акрилаты, содержащие функциональные группы различной природы и назначения. Методами ИК-спектроскопии, дифференциальной сканирующей калориметрии, широко- и малоуглового рассеяния рентгеновских лучей изучено влияние ацилсемикарбазидных фрагментов, ионных центров на характер микрофазового разделения олигомеров. Обнаружено, что введение в химическую структуру олигомеров фрагментов биологически активного соединения с целью придания полимерам на их основе фунгицидных и бактерицидных свойств способствует упорядочению микрогетерогенной структуры олигомерной системы. Показана возможность получения водных дисперсий на основе полимеризационноспособных иономерных олигоуретанацилсемикарбазид-акрилатов.

Досліджено фізико-механічні властивості, розчинність і характеристичну в'язкість блочних акрилатних кополімерів метилметакрилату (ММА) з метилетакрилатом (МЕА). Встановлено збільшення мікротвердості, зменшення розчинності кополімерів ММА-МЕА пропорційно до вмісту МЕА внаслідок збільшення енергії міжмолекулярних взаємодій.

Досліджено ініційовану сополімеризацію 1,1,5-тригідро-перфторамілметакрилату с метилметакрилатом на початкових стадіях. Визначено швидкості ініціювання та сополімеризації в температурному інтервалі 328 - 348 К при різному початковому співвідношенні компонентів.

Досліджено вплив структурних перетворень у полімері бутилакрилат-метилакрилат-метакрилова кислота на колоїдно-хімічні властивості дисперсій, фізико-механічні та фізико-хімічні властивості плівок та розподіл модифікуючих домішок (МД) у них за змін рН середовища під дією гідроксидів літію, натрію, калію, триетаноламіну та морфоліну. Показано, що структурні перетворення впливають на міжмолекулярні взаємодії, стан адсорбційного шару частинок та розподіл МД у плівці.

За допомогою методу мас-спектрометрії досліджено вплив наповнювача антифрикційного призначення (НАП) на термодеструкцію поліакрилової кислоти (ПК). Показано, що процес термодеструкції ПК за присутності НАП, як і індивідуального полімеру, відбувається в дві стадії. За присутності НАП термодеструкція полімеру на обох стадіях відбувається зі значним зниженням загальної питомої інтенсивності виділення летких продуктів. Визначено вплив НАП на температуру термодеструкції полімеру.

Досліджено гранулометричний склад полімерних суспензій на основі гідроксиетилметакрилату та полівінілпіролідону. Встановлено вплив природи та концентрації стабілізатора, мономерної фази, ініціатора радикальної полімеризації, параметра розчинності на форму та розмір полімерних частинок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.62-382

Рубрики:

Полімери складних ефірів ненасичених кислот

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.62-4 + Л712.62

Рубрики:

Полімери складних ефірів ненасичених кислот

Полімери складних ефірів ненасичених кислот

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено закономірності поведінки за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових біфункціональних мономерів з тетрагідрофталімідними та малеїмідними фотоактивними фрагментами. Виявлено, що за умов термоініційованого процесу паралельно з полімеризацією метакрилатного подвійного зв'язку відбувається температурна активація імідних фрагментів з утворенням зшитих продуктів. У разі фотоініційованої полімеризації за кімнатної температури та низької інтенсивності опромінення полімеризація триває виключно за метакрилоїльним зв'язком, і залишає вільними подвійні зв'язки імідних циклів у бічних ланцюгах. Синтезовано та досліджено полімеризаційну здатність за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових рядів мономерів - тетрагідрофталімідо- та малеїмідоарил(мет)акрилатів, установлено вплив типу замісника та типу ароматичної системи на полімеризаційну здатність та фотохімічні властивості синтезованих мономерів та відповідних полімерних матеріалів. Вивчено кополімеризацію нових мономерів з мономерами різної активності та полярності, а саме, стиролом, метилметакрилатом, N-фенілмалеїмідом і його похідними, N-вінілпіролідоном та запропоновано перспективи застосування досліджених мономерів для створення світлочутливих композицій для фоторезистних технологій.

Доведено, що у системі епоксид/метакрилова кислота (МАК) або монометакриловий естер етиленгліголю (МЕГ) за присутності трифенілсульфонійгексафторфосфату одночасно відбуваються три основні процеси: полімеризація епоксидних груп за катіонним механізмом, гомополімеризація акрилатних груп за радикальним механізмом та реакція епоксидних груп з карбоксильними або гідроксильними групами акрилатних мономерів. Результатом цих процесів є утворення поліепоксиакрилатів (ПЕА) сітчастої будови. Установлено кінетичні закономірності проходження фотохімічно ініційованих процесів радикальної та катіонної полімеризації та естерифікації або етерифікації. Показано можливість суттєвого впливу на загальну швидкість одностадійного утворення ПЕА та на індивідуальні швидкості кожного з процесів, що відбуваються в системі зміною співвідношень концентрацій співреагентів, їх хімічної будови та режиму опромінення або введення в систему інгібіторів. Це дозволяє змінювати напрямок і ступінь завершення хімічних реакцій, які відбуваються в реакційній суміші та варіювати структурні й фізико-механічні властивості одержаних полімерів. Виявлено, що за середніх мольних концентрацій вихідних речовин одержані матеріали характеризуються наявністю процесів мікрофазового поділу.

Дисератція присвячена питанню розробки технології одержання акрилових монометрів з beta-лактонів. Розроблено ефективний спосіб одержання beta-пропіолактону реакцією взаємодії кетену з формальдегідом в присутності каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Досліджено кінетичні закономірності гідролізу beta-пропіолактону. Приведені експериментальні дані про кінетичні закономірності етерифікації 3-метилкротонової кислоти спиртами в умовах гомогенного каталізу. Синтезовано 12 нових похідних 3-метилкротонової кислоти та визначені їх фізико-хімічні характеристики. Розроблені основи технології одержання beta-пропіолактону та складних ефірів 3-метилкротонової кислоти.

Розроблено модифіковані багатофункціональні поліметакрилатні присадки до олив. Як модифікувальний комономер запропоновано та синтезовано базовий мономер - дециметакрилат і модифікувальний комономер - тетраметиленсаліцилатметакрилат. Установлено основні закономірності синтезу модифікованих поліметакрилатних присадок й визначено оптимальні умови процесу їх одержання. Вивчено функціональні властивості модифікованих поліметакрилатних присадок з використанням модельних мастильних композицій на основі олив І-20А та ОБ-300. Досліджено реологічні, низько- та високотемпературні властивості загущених олив залежно від кількості присадок та вмісту модифікувальної домішки у їх складі. Установлено, що модифіковані моліметакрилатні присадки переважають немодифіковані за стійкістю до механічної та термічної деструкції. З'ясовано, що антиокиснювальна та депресорна дія присадки зростає зі збільшенням вмісту модифікувальної домішки. Запропоновано мастильну композицію з використанням модифікованої поліметакрилатної присадки. Розглянуто технологічні аспекти та запропоновано принципову технологічну схему виробництва модифікованої поліметакрилатної присадки. Зроблено розрахунок матеріальних балансів і проведено технологічний розрахунок. Розроблено товарну форму даних присадок.

  Скачати повний текст