Досліджено експлуатаційні характеристики вуглепластиків на основі поліаміду 6. Наведено результати лабораторних випробувань у режимі сухого тертя і за умов змащення різними змащувальними середовищами. Успішні виробничі випробування довели доцільність застосування вуглепластиків у рухомих з'єднаннях машин і механізмів.

Исследованы эксплуатационные характеристики углепластиков на основе полиамида 6. Представлены результаты лабораторных испытаний в режиме сухого трения и при смазке различными смазывающими средами. Успешные производственные испытания доказали целесообразность применения углепластиков в подвижных сочленениях машин и механизмов.

Operational characteristics of carbon plastics based on polyamide 6 are investigated. Results of laboratory researches at a dry friction condition and at greasing by various greasing environments are submitted. Successful industrial tests have shown about expediency of application carbon plastics in mobile joints of machines and mechanisms.

Досліджено зміну дифузійних характеристик полімерних модифікованих матеріалів для антикорозійного захисту металевих поверхонь. Визначено вплив інгібіторів і пластифікаторів на проходження та зміну бар'єрних властивостей матеріалів під час довготривалого старіння.

Показано ефективність комплексного поєднання інгредієнтів епоксидного композиційного матеріалу для забезпечення найвищої зносостійкості за умов сухого тертя. Визначено максимально допустимі навантажувально-швидкісні параметри для певної трибосистеми. Установлено, що введення кремнієорганічного лаку в оптимальній кількості підвищує термостійкість матеріалу і сприяє утворенню проміжних самоорганізованих структур у вигляді фрагментів плівки перенесення. Виявлено кореляцію між інтенсивністю термостатування на стадії формування системи та її поведінкою за умов фрикційного навантаження. Показано доцільність використання розроблених матеріалів у вигляді покриттів.

Досліджено можливість застосування методу лазерної абляції (ЛА) та термічного спікання при виготовленні полімерних мікрофлюїдних пристроїв. Наведено експериментальні залежності геометричних розмірів поперечного перерізу мікроканалів у матриці з поліметилметакрилату від параметрів лазерного випромінювання і відповідні залежності після спікання. Показано, що при цільовому виборі параметрів лазерного випромінювання технологія ЛА дає можливість сформувати в ПММА-пластинах відтворювальні структури, які після герметизації за допомогою методу термічного спікання досягають розмірів від 50 до 170 мкм.

Проаналізовано літературні джерела щодо хімічно стійких матеріалів, які застосовуваються у гальванічному виробництві, а також сучасний стан застосування фізичних методів модифікації полімерних композиційних матеріалів (ПКМ). Розроблено полімерні компаунди та досліджено процеси інтенсифікації структурування ПКМ на основі поліестерних сполучних у полі низькочастотної вібрації. Визначено оптимальні рецептури ПКМ та режими структурування ПКМ у полі низькочастотної вібрації. Досліджено хімічну стійкість ПКМ та встановлено, що низькочастотна вібрація та механоактиваційна обробка наповнювача впливають на технологічні, фізико-механічні та експлуатаційні властивості досліджуваних ПКМ. На підставі одержаних результатів розроблено маловідхідну технологію футерування гальванічних ван за рахунок комплексного використання вихідних матеріалів, яка забезпечує стабільність та незмінність властивостей ПКМ у процесі експлуатації, а також сприяє підвищенню терміну служби гальванічного обладнання.

Уперше розроблено полімерні композиції триботехнічного призначення на основі фенілону модифікованого комплексними сполуками міді з гетероциклічним тіоамідним лігандом і визначено їх оптимальний склад. Уперше розроблено технологію виготовлення триботехнічних полімерних композицій для вузлів тертя на основі фенілону з використанням як субстрату газоармованої бронзи (газару). Вперше виявлено вплив хімічної будови, структури та складу модифікуючої домішки на рівень фізико-механічних, триботехнічних і теплофізичних властивостей. Досліджено вплив режимів експлуатації на триботехнічні властивості розроблених покриттів. Виконано порівняльний аналіз розроблених композицій з існуючими аналогами, які працюють у вузлах тертя. Розроблено рекомендації щодо застосування покриттів у вузлах тертя машин і механізмів.

Уперше встановлено вплив хімічної будови полі-\i м \i0-феніленізофталаміду (фенілону) та його кополімерів на їх фізико-механічні та триботехнічні властивості за умов термічної дії. Уперше визначено температурно-часові параметри процесу термообробки композитів на основі полі-\iм -, п\i0 -феніленізофталаміду (фенілону Cl) у процесі формування виробів з високими експлуатаційними властивостями. Уперше із застосуванням високотемпературної електродугової поверхневої обробки фенілону С2 одержано високі показники триботехнічних характеристик виробів. Уперше запропоновано математичну модель теплових процесів у процесі виготовлення та оброблення заготовок із композитів на основі фенілону для деталей вузлів тертя.

Наведено дослідження перспектив застосування для виробництва зубчастих зачеплень пластмас, які мають конструкційні мастильні властивості, або ж сумішей, до складу яких введені домішки, що знижують коефіцієнт тертя у випадку зіткнення поверхонь тертя, з метою підвищення експлуатаційних якостей механізмів.