Одержано зразки та досліджено фізико-хімічні властивості бромованого вуглецевого волокна на основі поліакрилонітрилу. Показано, що бромовані волокна є активними прекурсорами для одержання сірковмісних кислотно-основних каталізаторів. Досліджено каталітичну активність сірковмісних вуглецевих волокон у реакції дегідратації ізопропанолу в газовій фазі. Встановлено, що попереднє бромування значно збільшує активність одержаних каталізаторів.

Уперше проведено реакцію Радзишевського у водному середовищі за умов опорядження волокнистих матеріалів на основі кополімерів акрилонітрилу з перетворенням частини нітрильних груп на амідні, що забезпечує одержання волокнистих матеріалів зі збільшеною гідрофільністю. Уперше враховано процеси в міжфазній ділянці волокно-фарбувальної ванни за термодинамічного аналізу спорідненості волокон на основі кополімерів акрилонітрилу до катіонних барвників. Уперше визначено відносну зміну вільної енергії за змочування за зазначеного аналізу процесу змочування. Показано, що іонізація амідних груп у кислій ділянці призводить до збільшення змочуваності волокон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л732.28

Рубрики:

Волокна із поліакрилонітрилу і сополімерів поліакрилонітрилу

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы комплексообразующие свойства волокнистого комплексита на основе полиакрилонитрила по отношению к ионам меди (II) в смесях вода-1,4-диоксан. Определены константы устойчивости комплексов меди (II) c гидроксамовыми группами полимера, стехиометрический состав полученных комплексов. Установлено влияние сольватационных параметров комлексита на процесс комплексообразования.

Досліджено комплексоутворювальні властивості волокнистого комплекситу НАГ по відношенню до іонів нікелю (II) у змішаному розчиннику вода-1,4-діоксан. Спектральні дані свідчать, що поглинання волокнистим комплекситом НАГ іонів нікелю (II) відбувається за механізмом комплексоутворення. Встановлено фактори, що впливають на комплексоутворення комплекситу НАГ з іонами нікелю (II) у сумішах вода-1,4-діоксан, розраховано константи стійкості гідроксамових та амідоксімних груп залежно від значень рН середовища та складу розчинника. Встановлено вплив сольватаціонного параметра на склад і стійкість досліджуваних комплексів НАГ з іонами нікелю (II). Сольватаційні характеристики комплекситу НАГ і комплексів з іонами нікелю (II) залежать від природи змішаного розчинника, в якому відбувається реакція комплексоутворення. Сольватаційні ефекти в суміші вода-1,4-діоксан із мольною часткою діоксану 0,00 - 0,17 нівелюють стійкість комплексів, що утворюються. Показано, що області значень рН 6,2 - 3,8 змішаного розчинника утворюються умови для існування ширшого за складом і будовою асортименту координаційних вузлів високомолекулярних комплексних сполук (ВМКС) із різною часткою вмісту їх в полімері. Під час комплексоутворення тут беруть участь крім гідроксамових, і депротоновані амідоксимні групи. Краща фіксація функціональних груп на поверхні волокна НАГ призводить до високої локальної концентрації реакційних центрів, підсилює кооперативність процесу, сприяючи легкій орієнтації груп у процесі формування змішанолігандних координаційних вузлів ВМКС. Оцінено константи стійкості депротонованих амідоксимних груп комплекситу НАГ з іонами нікелю (II). Встановлено їх залежність від складу розчинника.