Розглянуто можливість повторного використання скопу - відходу целюлозно-паперової промисловості. Встановлено вплив скопу на фізико-механічні властивості зразків паперу, отриманих із його використанням. Досліджено вплив різноманітних реагентів на процеси зневоднення скопу. Визначено ефективні реагенти та оптимальні умови їх застосування. Зроблено висновок про недоцільність повторного використання скопу для отримання паперу.

Розглянуто вплив скиду стічних вод целюлозно-паперових виробництв на екологічний стан водних об'єктів і здоров'я населення.

Досліджено процеси катіонування поліакриламіду з використанням аміаку та етилендіаміну за реакцією Манніха. Визначено вплив одержаних продуктів катіонування на ефективність зневоднення скопу за допомогою методу фільтрування. Показано, що продукти катіонування, одержані з використанням аміаку й етилендіаміну, за своєю ефективністю не поступаються продуктам, одержаним з використанням диметиламіну. Флокулянти, одержані в разі зневоднення скопу, за ефективністю не поступаються кращим імпортним флокулянтам.

Розглянуто проблему підвищення ефективності очистки стічних вод виробництв целюлозно-паперової промисловості на локальних очисних спорудах. Проведено дослідження щодо визначення ефективності очистки стоків відстоюванням, напорною флотацією та фільтруванням. На підставі одержаних даних запропоновано принципову ресурсо- та енергоощадну технологію очистки зворотних вод на локальних очисних спорудах.

Наведено технології очищення стічних вод целюлозно-паперового виробництва та дослідження з очищення стічних вод одного з підприємств цієї галузі за допомогою фізико-хімічного методу з використанням різних коагулянтів на основі алюмінію. Встановлено, що у разі використання коагулянту, який вміщує солі алюмінію та феруму (3), ступінь очищення води складає 92 - 96 % у процесі відділення коагуляційних частинок за допомогою методу відстою та фільтрації. Наведено результати дослідження з переробки шламу (скоп) водоочищення, що утворюється реально на підприємстві, яке має можливість для переробки шламу в теплоізоляційний матеріал.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л770.94

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние разных видов скопа на морозостойкость теплоизоляционных материалов. Установлено, что скоп влияет на плотность и структуру материала, характер пористости, изменяет химический состав раствора в порах, что определяет морозостойкость изделий. Определено, что теплоизоляционные материалы c содержанием скопа Обуховского картонно-бумажного комбината имеют марку по морозостойкости F15, а Жидачевского целлюлозно-бумажного комбината - F25, что соответствует требованиям к данному виду материалов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л770.9 + Л800.9

Рубрики:

Відходи целюлозно-паперового виробництва та їх використання

Відходи харчових виробництв та їх використання

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

В останні роки бутанол, одержаний за мікробіологічним способом, розглядають як перспективне біопаливо. Бутанол може стати альтернативою викопному паливу у разі його однржання з використанням поновлювальних та економічно вигідних джерел. З цього погляду таким джерелом є лігноцелюлозні матеріали як основні компоненти органічних відходів сільського та лісового господарств, целюлозно-паперової, деревообробної та харчової промисловості, а також побутових відходів. Оскільки для одержання біобутанолу в основному використовують представників роду Clostridium, метою даного огляду є аналіз сучасної наукової літератури щодо одержання бутанолу на лігноцелюлозних відходах з використанням клостридій. Узагальнено матеріали про джерела вуглецю й енергії для виробництва бутанолу за мікробіологічним способом. Розглянуто різні способи гідролізу та зброджування лігноцелюлозних відходів. Наведено дані наукових досліджень останніх восьми років щодо різних способів попередньої обробки вказаної сировини, ферментативного гідролізу та концентрації бутанолу за культивування клостридій на целюлозовмісних субстратах. Показано можливість використання у біотехнології бутанолу генетично модифікованих клостридій, що здатні до одночасного споживання глюкози і ксилози та зброджування субстрату з високим виходом бутанолу. Наведено дані щодо природних немодифікованих продуцентів, які мають такі ж властивості, а також можуть споживати лігноцелюлозні відходи без попередньої обробки та ферментативного гідролізу. Для широкомасштабного виробництва біобутанолу за допомогою клостридій з використанням лігноцелюлозних відходів потрібно розв'язати ряд проблем. Зокрема, розробити ефективні методи попередньої обробки вихідного субстрату. Застосувавши методи метаболічної і генної інженерії, вдосконалити існуючі продуценти з метою синтезу ними целюлолітичних ферментів, міксотрофного споживання суміші вуглеводів, синтезу великої кількості бутанолу та відсутності ацетону в процесі бродіння як побічного продукту. Також необхідно оптимізувати існуючі технології з метою одержання високого виходу бутанолу та розробити альтернативні способи його виділення.