Розглянуто питання керування процесом сушіння цілих ядер і лузги бавовняного насіння в підготовчих відділеннях олійних заводів. Описано метод "вибухового" лущення, який дозволяє одержувати ціле ядро насіння та неподрібнену лузгу, збільшити кількість продукту.

Наведено результати порівняльних трибологічних випробувань на машинах тертя нової осьової оливи "Ольвіт-ВО" марок Л і З виробництва ВАТ "Львівський дослідний нафтомастилозавод" та осьової оливи виробництва Росії. Показано, що обидві оливи мають приблизно однакові антифрикційні та протизношувальні властивості, що дає підставу для проведення експлуатаційних випробувань "Ольвіт-ВО" у тепловозах та електровозах.

За допомогою рідинного фракціонування одержано ліпофільний комплекс з трави розторопші плямистої та олію з насіння даної рослини методом холодного пресування на ВАТ "Фармацевтична компанія "Здоров'я". Визначено їх якісний склад та знайдено тривимірні спектри поглинання та флуоресценції ліпофільного комплексу трави та масла з насіння розторопші плямистої.

Досліджено компонентний склад стеринової фракції деяких жирних рослинних олій. Зроблено висновок про необхідність строгого контролю вмісту неомилюваного залишку для олій, біологічно активні речовини яких знаходяться саме в ньому. Запропоновано використання хроматографічного профілю неомилюваного залишку деяких олій для їхньої додаткової ідентифікації. Встановлено, що для ідентифікації олій, стериновий склад яких близький, необхідно використовувати комплексний підхід, який включає визначення компонентів жирних кислот, компонентів стеринової фракції, хроматографічного профілю неомилюваного залишку.

Исследован компонентный состав стериновой фракции некоторых жирных растительных масел. Сделан вывод о необходимости строгого контроля содержания неомыляемого остатка для ряда масел, биологически активные вещества которых находятся как раз в неомыляемом остатке. Предложено использование хроматографического профиля (ТСХ) неомыляемого остатка ряда масел для их дополнительной идентификации. Сделан вывод о том, что для идентификации масел, стериновый состав которых близок, необходимо использовать комплексный подход, предусматривающий определение компонентов жирных кислот, компонентов стериновой фракции, хроматографического профиля неомыляемого остатка.

The composition of sterene fraction of some vegetable fatty oils has been investigated. The conclusion has been made about the necessity of a strict control of the unsaponificated residue of the oils, the presence of biologically active substances of the thin layer chromatography profile of the unsaponificated residue of the oils for their additional identification. For identification of vegetable fatty oils with similar sterene fraction composition ii is necessary to use a complex approach includingdetermination of fatty acid components, components of the sterene fraction with the chromatographic profile of the unsaponificated residue.

Досліджено фосфоліпіди, одержані у процесі виробництва лецитину з рослинної сировини. За результатами досліджень визначено оптимальні умови процесу екстракції МКФ та лецитину з фосфатидного концентрату. Розглянуто фракційний склад та основні фізико-хімічні властивості МКФ та ОФК. Виявлено вплив технологічних мастил складових МКФ та ОФК на антифракційні властивості, розроблено високоефективні бромовані фосфоліпідні присадки до технологічних мастил.

Исследованы фосфолипиды, полученные в процессе производства лецитина из растительного сырья. В результате исследований определены оптимальные условия процесса экстракции МКФ и лецитина из фосфатидного концентрата. Определены фракционные составы и основные физико-химические свойства МКФ и ОФК. Показано влияние составляющих МКФ и ОФК на антифракционные свойства технологических смазок. Разработаны высокоэффективные бромированные фосфолипидные присадки к технологическим смазкам.

Complete phospholipid separation from each other and from accompanying lipids is a complex process since phospholipid solubilities in the various organic solvents are nearly the same in a value. Thus, newly developed non-waste composite technology forvegetable raw materials processing is proved to be one of the means providing air purity at the enterprises of biochemical industry.

Розглянуто сучасні технології зберігання й підготовки олійної сировини, видобутку й очищення рослинних олій та екстрактів. Показано вплив механічних, дифузійних і дифузійно-теплових процесів на структуру олієвмісного матеріалу. Наведено відомості про хімічний, жирнокислотний та ізомерний склад вихідної сировини, описано її структуру. Визначено властивості рослинних і модифікованих олій. Проведено порівняльний аналіз складу рослинних і не генетично модифікованих олій і жирів. Представлено методи проведення технохімконтролю виробництва, визначення якості та безпечності олійної сировини й рослинних олій. Розглянуто проблему дефіциту рослинного білка та сучасні технології одержання нових видів білкових і білково-ліпідних продуктів.

Рассмотрены современные технологии храненния и подготовки масляного сырья, добычи и очищения растительных масел и экстрактов. Показано влияние механических, дифузионных и дифузионно-тепловых процессов на структуру маслосодержащего материала. Приведены сведения о химическом, жирнокислотном и изомерном составе исходного сырья, описана его структура. Определены свойства растительных и модифицированных масел. Проведен сравнительный анализ состава растительных и не генетически модифицированных масел и жиров. Представлены методы проведения технохимконтроля производства, определения качества и безопасности маслянного сырья и растительных масел. Рассмотрена проблема дефицита растительного белка и современные технологии получения новых видов белковых и белково-липидных продуктов.

Охарактеризовано методи оцінки якості продукції тваринного походження та рослинних жирів, що застосовуються в процессі її контролю. Проаналізовано міжгалузеві стандартизовані методи визначення білків, жирів, цукрів, вологи та сухих речовин. Увагу приділено методології нормування та контролю якості харчової продукції. Описано методи контролю м'ясної, молочної, рибної, яєчної та жирової продукції. Розкрито вимоги до організації виробничих лабораторій харчових виробництв.

Охарактеризованы методы оценки качества продукции животного происхождения и растительных жиров, применяемые в процессе ее контроля. Проанализированы межотраслевые стандартизированные методы определения белков, жиров, сахаров, влажности и сухих веществ. Уделено внимание методологии нормирования и контроля качества пищевой продукции. Описаны методы контроля мясной, молочной, рыбной, яичной и жировой продукции. Раскрыты требования к организации производственных лабораторий пищевых производств.

Розглянуто сучасні механізовані процеси та технологічне обладнання борошномельного, круп'яного, олійного та комбікормового виробництва. Наведено загальні відомості про машинні технології переробних виробництв. Визначено властивості зернопродуктів як об'єктів переробки та зберігання. Описано будову, принцип дії, функції, технологічні схеми, технічні характеристики та методи розрахунку технологічного обладнання для зберігання зернових продуктів, виконання підготовчих, основних і завершальних операцій зернопереробних виробництв. Розкрито особливості функціонування комплектного обладнання та технологічних ліній з переробки зерна й олійних культур.

Рассмотрены современные механизированные процессы и технологическое оборудование мукомольного, крупяного, маслиничного и комбикормового производства. Даны общие сведения о машинных технологиях перерабатывающих производств. Определены свойства зернопродуктов как объектов переработки и хранения. Описаны строение, принцип действия, функции, технологические схемы, технические характеристики и методы расчета технологического оборудования для хранения зерновых продуктов, выполнения подготовительных, основных и заключительных операций зерноперерабатывающих производств. Раскрыты особенности функционирования комплектного оборудования и технологических линий по переработке зерна и маслиничных культур.

Досліджено вплив олеїнової кислоти на структурно-реологічні, трибологічні властивості і термостабільність ріпакового масла та показано характер їх зміни в процесі довготривалого зберігання композицій.

Проаналізовано склад і властивості побічних продуктів від виробництва рослинних олій. Вивчено колоїдно-хімічні властивості емульсій та емульсійно-суспензійних систем на їх основі. Показано, що дисперсні системи характеризуються регульованими в'язкістю та стійкістю. Встановлено основні важелі керування важливими властивостями інвертних емульсій за допомогою зміни співвідношення водної та олійної фази, додаванням співемульгаторів, наповнювачів тощо. Визначено перспективні напрямки утилізації відходів олійноекстракційних заводів, з метою покращання екологічного стану навколишнього середовища та забезпечення нафтогазовидобувної промисловості ефективними технологічними розчинами.

Досліджено хімічний склад і структуру відходів різних технологічних процесів виробництва олії із застосуванням методів інфрачервоної, атомно-емісійної спектроскопії та мас-спектральної термодесорбції у комбінації з рідинною хроматографією, а також біохімічним аналізом на фосфатиди. Визначено кількісний вміст жирних кислот, мил і фосфатидів у продуктах, що досліджували. Встановлено, що в реакцію омилення вступають низько- і високомолекулярні гомологи.

Порівняно стійкості до окиснення високоолеїнової олії з соняшнику сорту "Еней" та пальмового олеїну - жиру з досить низькою точкою топлення, що мають близькі сфери застосування в маргариновій промисловості. Досліджено і порівняно можливість та доцільність стабілізації цих жирів з використанням сумішей антиоксидантів, таких як Grindox 204 (Danisko) і Antransine 55.

Изложены результаты ГХ-исследований легкоплавкой фракции жира из отходов переработки гусей, индюшек, уток, кур, перепелов и цесарок.

Досліджено вплив попереднього оброблення соєвої м'ятки в НВЧ полі на кількісний вихід пресової олії та деякі параметри якості олії й макухи. Показано, що попереднє мікрохвильове оброблення м'ятки збільшує ефективність вилучення пресової олії і прискорює інактивацію уреази та інгібіторів протеолітичних ферментів.

Вивчено антиоксидантну активність (АОА) деяких плодоовочевих порошків (ПОП) у процесі автоокиснення соняшникової олії за умов кімнатної та підвищеної температур. Показано, що помітна стабілізація олії порошками має місце у разі вмісту їх в олії у кількості 5 - 10 мас. %. Незалежно від умов окиснення олії найбільш виражену АОА виявив порошок перцю жовтого солодкого (ПЖС). Використання ПОП ПЖС, часника, хрону та моркви у кількості 10 мас. % дозволяє збільшити термін зберігання соняшникової олії за природних умов у 1,5 - 2 рази й одночасно підвищити біологічну та вітамінну цінність продукту.

В результате изучения линейной регрессии между долей высушенных куриных фолликул и выходом жира из них установлено, что при расчетной величине критерия Стьюдента в доверительном интервале 95 % выход жира из высушенных фолликул возможен в пределах от 19,94 % до 25,52 %. Причем на 96,96 % он зависит от доли сырья и только на 3,04 % от других причин.

Розглянуто доцільність використання рослинних олив у якості мастильних матеріалів та методи підвищення їх ефективності. Досліджено ІЧ-спектри рослинних олив та модифікованої ріпакової оливи. Наведено результати дослідження в'язкісно-температурних характеристик та триботехнічних властивостей модифікованої ріпакової оливи.

Наведено результати досліджень процесу екстракційного вилучення олії з амарантової сировини.

Досліджено нерадикальну хемілюмінесценцію хлорбензольних розчинів рослинних олій (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, рапсової та ін.), що реєструється за температури 333 - 353 K. Установлено, що джерелом випромінювання є продукти термічного розкладу речовин, що утворюються в оліях у процесі окиснення залишків ненасичених жирних кислот гліцеридів.

Приведены некоторые физико-химические данные и данные об усвояемости бараньего, говяжего, свиного, куриного, гусиного и утиного жиров, а также жирнокислотный состав некоторых отходов переработки кур.