Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти переробки технічних олій в мастильно-холодильні засоби (МХЗ) для процесів обробки металів. Викладено сутність інноваційного підходу до розробки методів та технологій одержання якісних та екологічно безпечних МХЗ у контексті запропонованого проекту комплексної переробки олій. Запропоновано таку системну побудову проекту, коли первинні методи та процеси модифікації олій забезпечують проміжними продуктами виробництво не лише будь-яких типів МХЗ, а й біопалива та нових мастильних композицій. Встановлено закономірності впливу, будови та властивостей МХЗ на трибохімічну активність головних їх компонентів, а також і на триботехнічні показники процесів обробки металів у нових технологічних середовищах.

Приведены результаты экспериментальных исследований по очистке и сепарации подсолнечного масла в бегущем электрическом поле. Обоснованы технологические параметры процесса (величина напряжения, подаваемого на многорядную систему электродов; частота; время), которые обеспечивают эффективную очистку масла от нежировых примесей и гидратированных фосфатидов, а также их разделение в двух встречно бегущих полях.

Досліджено теплофізичні та діелектричні властивості рафінованої соняшникової олії з різною термічною передісторією. Розглянуто природу релаксаційних і фазових переходів, що спостерігалися на температурних залежностях питомої теплоємності та комплексної діелектричної проникності. На підставі цього вивчено зміни структури та хімічного складу соняшникової олії у результаті її нагрівання за умов звичайного використання.

Исследовано прямое амидирование низкокачественного рапсового масла аминоэтилэтаноламином. Установлено, что снижение давления в системе оказывает влияние на превращение свободных жирных кислот и ацилглицеринов. Рассчитаны кинетические параметры взаимодействия компонентов рапсового масла с амином и установлено, что константы скорости взаимодействия низкокачественного рапсового масла с амином на ≈ 15 % меньше этих показателей для рафинированного рапсового масла. Снижение давления способствует ускорению получения алкилимидазолинов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.322

Рубрики:

Рафінація олій

Шифр НБУВ: Ж69443 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові наукові дані щодо вилучення вільних жирних кислот із жирної коріандрової олії методом селективної екстракційної рафінації етиловим спиртом, включаючи показники складу і якості. Одержані дані дозволили в порівнянні з лужною рафінацією олій розробити нову ресурсоощадну технологію екстракційної рафінації та розробити технологію фракціювання одержаної рафінованої олії. Вперше встановлено, що екстракційна рафінація жирної коріандрової олії з використанням етилового спирту як екстрагента забезпечує вилучення вільних жирних кислот і не впливає на вміст природного хлорофілу у рафінованій олії. Визначено, що застосування етилового спирту під час екстракційної рафінації жирної коріандрової олії забезпечує зниження вмісту пероксидних сполук. Набуло подальшого розвитку застосування методу ферментативної етерифікації вільних жирних кислот у складі олії етиловим спиртом, що зумовлює підвищення фізіологічної цінності олії за рахунок утворення етилових ефірів жирних кислот. Зазначено, що використання аніоніту у процесі рафінації жирної коріандрової олії підвищує ефективність вилучення вільних жирних кислот. Вперше одержано фракцію напівтвердого жиру з жирної коріандрової олії, що містить 96,7 % ненасичених жирних кислот і не містить транс-ізомерів. Експериментально та за допомогою апроксимаційного моделювання визначено ефективні технологічні параметри (швидкість охолодження, тривалість кристалізації) одержання напівтвердої фракції жирної коріандрової олії петрозелінового типу.