Подано характеристику круп із зерна різних культур і норми їх якості, схему технологічного процесу й обладнання крупорушок сільськогосподарського типу. Наведено види, типи та сорти борошна, технології його виробництва та зберігання.

Викладено основі питання щодо створення автоматизованих систем (АС) контролю та керування технологічними процесами зернопереробних підприємств від вивчення й аналізу об'єктів керування до визначення структур систем та їх компонентів. Послідовно описано АС контролю та керування на всіх операціях зернопереробки - від приймання зерна до фасування та відпускання готової продукції, зокрема, АС оперативно-диспетчерського керування млином, АС обліку продукції.

Изложены основные вопросы о создании автоматизированных систем (АС) контроля и управления технологическими процессами зерноперерабатывающих предприятий с изучения и анализа объектов управления до определения структур систем и их компонентов. Последовательно описаны АС контроля и управления на всех операциях зернопереработки - от принятия зерна до фасовки и отпуска готовой продукции, в частности, АС оперативно-диспетчерского управления мельницей, АС учета продукции.

Наведено підхід щодо створення автоматизованих систем інтерпретації аварійних ситуацій у промисловості, застосований на методах штучного інтелекту. Розглянуто моделі представлення та інтерпретації фрагментів ситуацій на основі нечіткої математики.

Подано результати досліджень із вивчення реологічних та хлібопекарських властивостей борошна ярої м'якої пшениці. Ідентифіковано сортозразки з високим рівнем прояву цих ознак.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л822.911 + Е422.384.3*725.111.4в764

Рубрики:

Соєве борошно

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано межі виділення дрібної фракції у процесі переробки українського зерна.

Установлено, что зародыш из зерна тритикале обладает сбалансированным аминокислотным, жирнокислотным, минеральным составом и может служить основой для создания ассортимента хлебобулочных и мучных кондитерских изделий функционального назначения, обладающих профилактическим действием.

Обгрунтовано вибір факторів та оптимізовано склад суміші борошна пшеничного вищого сорту і борошна льону-довгунцю. Досліджено фізичні властивості суміші.

Досліджено проблему подрібнення зернової сировини. Запропоновано новий спосіб подрібнення та конструкцію подрібнювача, в якому здрібнення відбувається за рахунок стискно-зсувних деформацій кульками за умов багаторазового деформування. Одержано дані щодо впливу конструктивно-кінематичних параметрів подрібнювача на гранулометричний склад кінцевого продукту. Запропоновано методику розрахунку сил, які діють з боку кульки на подрібнювану частинку. Обгрунтовано раціональні конструктивно-кінематичні параметри, методику визначення якості одержаного кінцевого продукту та продуктивності подрібнювача. Доведено ефективність використання нового способу для здрібнення зернової сировини з різними структурно-механічними властивостями. Виготовлено промислово-експериментальний зразок даного подрібнювача та проведено його випробування.

Проведено теоретичні й експериментальні дослідження статичних режимів процесу транспортування зерна та продуктів розмолу. Визначено залежності втрат тиску від витрат повітря у пневмомережі млина за умов завантаження матеріалопроводів на 80 %, 100 % і 120 %. Розраховано потужність вентиляційної установки, яка забезпечує потрібні значення технологічних параметрів пневмомережі за різного її завантаження. Обгрунтовано способи регулювання швидкості руху аеросуміші, які передбачають енергозаощадження. Розроблено математичну модель динаміки пневмотранспортної установки млина, що дозволяє здійснювати дослідження динаміки пневмотранспорту. Запропоновано спосіб регулювання частоти обертання вентиляційної установки з використанням регульованого електроприводу, який передбачає застосування частотного перетворювача з векторним керуванням. Даний спосіб дозволяє керувати електроприводом вентиляційної установки за значеннями електроенергетичних параметрів асинхронного електродвигуна без зовнішніх датчиків фізичних величин, а також вибрано комплект електрообладнання для реалізації даного способу.

Дисертацію присвячено дослідженню засобів підвищення харчової цінності пшеничного борошна і крупи на основі доцільного використання периферичних частин зерна в суміші з борошном. Для характеристики сировинної бази в роботі вивчено хімічний склад і технологічні властивості пшениці і продуктів її переробки по різних регіонах України. Встановлено, що периферичні частини зерна характеризуються підвищеною протеолітичною, ліполітичною, оксидоредуктазною і пониженою beta-амілазною активностями і в сумішах із сортовим борошном здатні підсилювати біохімічні процеси хлібопекарського виробництва, укріплювати клейковину і поліпшувати якість хліба. Розроблено технології виробництва нових сортів борошна, крупи нешліфованої і пластівців з підвищеним вмістом оболонкових продуктів зерна. На всі нові зернові продукти розроблені і затверджені ТУ України.

Обгрунтовано об'єктивну необхідність і розроблено наукові засади та методи комплексної інтенсифікації процесу та технології здрібнювання зерна пшениці та жита в борошно. Наведено нові технологічні схеми та режими систем оббивних і сортових помелів даних рослин за умов застосування нових способів здрібнення та відцентрового вальцьового верстата. Скорочено кількість систем у оббивному помелі пшениці до двох, у житньому - до трьох. Одержано борошно оббивне пшеничне високодисперсне з покращеними хлібопекарськими властивостями.

Розроблено методи покращання та стабілізації хлібопекарських властивостей борошна на борошномельних підприємствах, які переробляють зерно різної якості. Установлено, що сучасні сорти української пшениці мають високий генетичний потенціал для одержання зерна високої якості, але несприятливі умови та низький рівень агротехніки вирощування зерна обумовлюють появу партій зерна низької якості. Вивчено існуючі методи визначення кількісно-якісних показників клейковини та установлено, що об'єктивними є вітчизняні методи, які дозволяють враховувати якість зерна, ушкодженого клопом-черепашкою. Науково обгрунтовано необхідність удосконалення методів підготовки зерна до помелу та збагачення готової продукції солодом, аскорбіновою кислотою та йодатом калію. Запропоновано технологію збагачення сортового пшеничного борошна покращувачами для борошноземельних підприємств з розвинутою схемою технологічного процесу. Розроблено проект нормативної документації на збагачене борошно.

Розроблено технологію виробництва борошняних композиційних сумішей з борошна різних зернових культур. Науково обгрунтовано доцільність і можливість підвищення харчової цінності борошна пшеничного хлібопекарського вищого сорту, розширення асортименту продукції, що виробляється на борошноземельних заводах, за рахунок складання композиційних сумішей. Проведено порівняльний аналіз хімічного складу та біохімічних властивостей борошна пшеничного вищого сорту, гречаного, ячмінного, вівсяного, кукурудзяного, рисового та тритикалевого. На підставі цих досліджень обгрунтовано якісний і кількісний склад борошняних композиційних сумішей. Установлено, що змішування сортового пшеничного борошна з борошном круп'яних культур у кількості 10 - 15 % дозволить підвищити її харчову та біологічну цінність: збільшити вміст білка, поліпшити його амінокислотний склад, збагатити борошно вітамінами, мікро- і макроелементами, баластними речовинами. Запропоновано технологію виробництва борошняних композиційних сумішей. Розроблено проект нормативної документації на борошняні суміші підвищеної харчової цінності. Технологію апробовано за виробничих умов.

Установлено можливості підвищення ефективності харчового використання природних ресурсів зерна на підставі удосконалення технології відбору зародка на борошномельних заводах у процесі сортового помелу пшениці. Досліджено вміст зародка в зерні та потоках зернопродуктів. Розглянуто характер і ступінь впливу технологічних факторів (вологості зерна, режимів здрібнювання) у системах первинного здрібнювання на вихід зародкових пластівців і продуктів. Розроблено технології відбору нових видів харчових продуктів під час сортових помелів (зародкових продуктів великого та дрібного). Установлено: отримані продукти мають високу харчову цінність, що обумовлює доцільність їх використання в хлібопекарській промисловості для поліпшення якості виробів.

На підставі комплексних досліджень гідродинаміки потоків у криволінійних каналах вихрових камер створено вихрову ресурсозберігальну установку та спосіб одержання структурно незруйнованого зародка з зернових продуктів. Визначено режимні параметри одержання зародка з покращанням якості та збільшенням виходу продукту зі зменшенням енерговитрат. Запропоновано математичну модель двофазного вихрового потоку в циліндричній вихровій камері з n-кратним підведенням енергоносія та врахуванням режимних і конструктивних параметрів камери, встановлено емпіричні залежності для коефіцієнтів, які визначають профіль швидкості. Вперше виявлено вплив визначальних факторів на процеси обробки: n-кратного підведення енергоносія, шершавості поверхонь, геометричних характеристик перфорованих перепон, межі відцентрової нестійкості та зміни визначальних факторів. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено режимні параметри одержання зародка у вихровій установці з поєднанням короткочасної пропарки гарячою парою з наступною обробкою у вихровому потоці. Доведено ефективність способу стадійної обробки зернових продуктів у вихрових камерах з шершавими поверхнями та їх подрібнення під дією сил вихрового потоку. Розроблено та реалізовано теоретичні засади створення ефективної вихрової установки та способу одержання високоякісного структурно незруйнованого зародка. Визначено раціональні режимні та геометричні параметри вихрових камер, що забезпечують необхідну якість одержання продуктів обробки та продуктивність установки.

Розроблено технологію одержання та концентрації ліпаз з відходів переробки зерна (зародків і висівок) пшениці та їх використання у виробництві фруктово-овочевих майонезів. Наведено параметри екстракції ліпази з зародків і висівок зерна пшениці, концентрації та очистки. Найбільший вплив на осадження білків і ліпази з зародків або висівок зерна пшениці здіснюють пектинові речовини зі ступенем етерифікації 52 %. Розроблено способи одержання високоактивного комплексу пектин-ліпази з зародків і висівок зерна пшениці. Охарактеризовано фізико-хімічні властивості ліпази та комплекс пектин - ліпаза. Питома ліпазна активність становить 0,16 мкМоль/хв.мг для ліпази з зародків і 1,20 мкМоль/хв.мг - для ліпази з висівок. Установлено оптимальні параметри процесу гідролізу тригліцеридів оливкової або соняшникової олій вільною ліпазою та пектин-ліпазою комплексів. Визначено закономірності впливу на ступінь гідролізу тригліцеридів температури, масової частки субстрату та ферменту та часу гідролізу. Розроблено технологію виробництва фруктових і овочевих майонезів на основі продуктів гідролізу тригліцеридів. Розроблено нормативну документацію на фруктові й овочеві майонези.

  Скачати повний текст

Визначено оптимальні режими та терміни зберігання продукції озимого жита залежно від її цільового призначення. Досліджено можливість зберігання та використання в хлібопеченні зерна жита з підвищеним вмістом пророслих зерен. Встановлено оптимальний термін зберігання зерна з вмістом пророслих зерен 15 % і одержаного з нього борошна - шість місяців. Проведено комплексні дослідження з одночасним вивченням змін якості зерна та борошна озимого жита сортів вітчизняної селекції в процесі зберігання за різних режимів. Висвітлено доцільність і ефективність використання хлібопекарських поліпшувачів у процесі зберігання зерна та борошна озимого жита та виявлено найкращі поліпшувачі для певної його якості.

Розглянуто питання підвищення ефективності борошномельної продукції на основі наукового обгрунтування доцільності повторного застосування спрямованих повітряних потоків (СПП) аспіраційних та пневмотранспортних установок борошномельного заводу (БМЗ) та удосконалення технології виробництва борошна з використанням СПП. Встановлено вплив вологості проміжних продуктів помелу на якість борошна під час розмелювання, досліджено температуру зерна за різних параметрів повітря та якісні показники борошна. Визначено вплив відносної вологості повітря на зольність, загальний вихід та вологість борошна. Обгрунтовано вплив повітрообміну на параметри повітряного середовища у виробничих приміщеннях БМЗ. Досліджено та розраховано теплові втрати під час роботи аспіраційних та пневмотранспортних установок. Визначено доцільність повторного використання СПП та ефективність роботи фільтрів-циклонів РЦІ та РЦІЕ.