Установлено зв'язок між формою та структурою забруднень коренеплодів цукрових буряків. Диференція забруднень показує необхідність урізноманітнення способів поетапного очищення за рахунок застосування пофракційної обробки сировини.

Досліджено способи удосконалення технології зберігання цукрових буряків з використанням дезінфектантів нового покоління для обробки коренеплодів під час закладання в кагати. Встановлено залежність ступеня ураження коренеплодів кагатною гниллю і показників технологічної якості цукрових буряків від видового складу асоціативної групи мікроорганізмів. Досліджено ефективність застосування дезінфікційних засобів на основі натрієвої солі дихлорізаціанурової кислоти, полігексаметиленгуанідину гідрохлориду (ПГМГХ), цитросайду, монензину натрію, природних оксикислот з метою пригнічення розвитку мікробіологічних процесів під час зберігання цукрових буряків. Розроблено способи дезінфекції коренеплодів цукрових буряків під час зберігання у кагатах. Встановлено високу ефективність застосування основного сульфату алюмінію та ПГМГХ у складі комплексного реагенту для освітлення поляриметричних розчинів під час визначення вмісту сахарози у сировині та соках виробництва (Патент України на корисну модель № 55205).

За останні роки бурякоцукровий комплекс України змінює підходи у питаннях проведення селекційної роботи, технології вирощування, збирання, збереження і переробки цукрових буряків (ЦБ), що надало свої результати: збільшилася урожайність, цукристість і вихід цукру з 1 га бурякового поля. В собівартості готової продукції сировина складає близько 60 % від загальної, тому для виробництва якісного цукру необхідна якісна сировина. Основною вимогою бурякоцукрового виробництва є повне очищення буряків від сторонніх домішок і зв'язаних забруднень. Нині це є великою проблемою для цукрової галузі України. Зміна в останні роки погодно-кліматичних умов в Україні (друге півріччя року майже без морозів) надає змогу подовжити термін збирання ЦБ, переробляти їх із колісі без закладання сировини на довготривале збереження. Такий підхід надає змогу змінювати загальну схему, споруди і обладнання призаводських бурякопунктів і бурякопідготовчих відділень цукрових заводів. Розглянуто 3 варіанта схем роботи з буряками, схеми і обладнання бурякопідготовчих відділень цукрових заводів, описано їх переваги і недоліки, виявлено основні проблемні питання. Рекомендовано з метою інтенсифікації процесу відмивання буряків використовувати кінетичну енергію струменів води високого тиску і потенційну енергію стисненого повітря. На основі проведених в останні роки науково-дослідних робіт теоретично й експериментально визначено кількісні величини параметрів: робочий тиск води P, витрати води V, швидкість виходу води із щілини сопла v, потужність потоку води W, якими визначається ефективність дії пласкої струмини води на видалення зв'язаної землі (грунту) із борозенок і заглиблень коренів буряків. Визначено основні ділянки схем, де відбувається найбільше масове подрібнення коренів буряків, запропоновано рішення щодо їх зменшення.

Загальні втрати цукрози в коренеплодах під час зберігання зумовлені в основному біохімічними процесами, що пов'язані з диханням коренеплодів, і мікробіологічними процесами, які залежать від фізичного стану коренеплодів, умов і термінів зберігання. У перші дні після надходження буряків на завод втрати цукрози зумовлені біохімічними процесами. Тому на початку зберігання необхідно створювати умови для швидкого заживлення пошкоджень, що сприятиме зменшенню середньодобових втрат цукрози. Особливо важливим є визначення впливу факторів на інтенсивність дихання з тим, щоб розробити організаційно-технічні заходи щодо зменшенню втрат цукрози. Проведено аналіз факторів, які впливають на втрати цукрози під час зберігання цукрових буряків (ЦБ). Встановлено ефективність засобу "Корцид" на основі полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Рекомендовано шляхи, які надають можливість зменшити втрати цукрози, зберегти технологічні якості ЦБ під час їх зберігання. Для зменшення втрат цукрози за зберігання ЦБ необхідно: додержуватись технології вирощування, своєчасного внесення збалансованих норм мінеральних і органічних добрив, особливо азотних, збирання ЦБ проводити в оптимальні терміни, першочерговим фактором у разі визначеня строків збирання буряків має бути фактор технічної стиглості ЦБ; для зменшення негативного впливу кагатної гнилі під час зберігання буряків доцільно застосовувати сучасні біоцидні препарати, зокрема на основі полігексаметиленгуанідину (ПГМГ), за зберігання для зменшення температури в кагатах, втрат цукрози необхідно застосовувати активну вентиляцію зі зволоженням повітря. У разі відсутності вентиляційних майданчиків застосовувати самоплинну вентиляцію коренеплодів у кагатах, використовуючи для цієї цілі діючі гідротранспортери. Виконання цих заходів надасть змогу покращити збереження технологічних якостей буряків, знизити втрати маси і цукру під час зберігання та збільшити вихід цукру з кожної тони заготовленої сировини.

The objective of this study was to investigate the effects of different microwave-assisted drying methods on the physical properties, bioactive compounds and antioxidant activity of beetroots. Beetroots were subjected to high-power microwave drying followed by low-power microwave drying (HMD + LMD), high-power microwave drying (HMD), low-power microwave drying (LMD), high-power microwave drying followed by hot air drying (HMD + HAD), hot air drying followed by low-power microwave drying (HAD + LMD), high-power microwave drying followed by vacuum drying (HMD + VD), and vacuum drying followed by low-power microwave drying (VD + LMD). The drying time, moisture content, hardness, color, microstructure, betalains, ascorbic acid, total flavonoids, 2,2'-azino-bis-(3-ethylbenzothiazoline-6-sulfonic acid) (ABTS) radical scavenging activity and ferric reducing antioxidant power (FRAP) of beetroots were analyzed. The shortest drying time (67,0 min) was observed in HMD, while VD + LMD required the longest drying time of 308,0 min. There was no significant difference in the moisture content of dried beetroots prepared by different microwave-assisted drying methods. Beetroots dried by HMD + HAD showed the highest hardness of 1332,0 g, VD + LMD led to the most desirable color with the lowest total color change. Porous structures were found in beetroots produced by HMD + LMD, HMD and LMD. Beetroots prepared by VD + LMD displayed the highest content of betacyanin, betaxanthin and total flavonoids. While beetroots dried by HMD illustrated the highest ascorbic acid content of 272,3 mg/100 g dry weight (DW). In terms of antioxidant activity, the highest FRAP value of beetroots obtained using VD+LMD was 14,95 mg trolox equivalent (TE)/g DW. Meanwhile, beetroots dried by VD + LMD exhibited the largest ABTS radical scavenging activity (16,92 mg TE/g DW). Compared to other microwave-assisted drying methods, VD + LMD is a more promising method for drying beetroots.