Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності деревини сосни та проведено аналітичний опис механічного стану матеріалу за повторного навантаження до повної втрати несучої здатності матеріалу.

Встановлено розповсюдженість вад у різних зонах стовбура, визначено фізико-механічні показники деревини сучків й відповідних ним зон стовбура, одержано коефіцієнти всихання деревини сучка та стовбура для значного ареалу зростання деревини сосни. Запропоновано імітаційну модель сушіння круглого лісу й метод контролю внутрішніх напружень круглих сортиментів шляхом вимірювання вологості поверхні та центральної частини, що дозволяє дослідити вплив різних способів і режимів сушіння для забезпечення бездефектного проведення процесу. Визначено межу міцності деревини будівельних розмірів із сучками на стиск вздовж волокон та поперечний згин і залежність її від вологості. Розкрито різний вплив розташування найбільшого сучка в мутовці на межу міцності за статичного згину, який залежить від місця прикладання навантаження. Розглянуто розрахункові опори на згин круглих лісоматеріалів з вадами та без них, які майже у 2 рази перебільшують нормативні, що свідчить про можливість використання круглого лісу малих діаметрів у будівельних конструкціях, що дозволить заощадити лісоматеріали грубих діаметрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М113 + П381.1

Рубрики:

Деревина хвойних порід

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення поведінки деревини під навантаженням дасть змогу поглибити уявлення про протікання технологічних процесів та дати оцінку експлуатаційним характеристикам готової продукції. Вплив основних сортоутворюючих вад, а саме - сучків, на міцність та деформативність стовбурів малих діаметрів майже не досліджувався. Тому визначення показників механічних властивостей деревини з вадами, з урахуванням їх вологості, дозволить визначити розрахункові опори в конструкційних елементах дерев'яних споруд. Сьогодні існують дослідження з визначення механічного стану деревини за різних способів прикладання навантаження, проте відсутні публікації, де висвітлювалися б питання прикладання навантаження до зразків будівельних розмірів із вадами. Одним з основних напрямів використання деревини є будівництво. Відомо, що деревні конструкції можуть бути у вигляді круглих лісоматеріалів хвойних і листяних порід. Наявність вад деревини (сучків, тріщин) істотно впливає на їх міцність. Зазначено, що експериментальні й теоретичні результати досліджень впливу вад деревини на її міцність відносяться лише до наявності сучків у пиломатеріалах. Залежність міцнісних показників круглих лісоматеріалів від вад і вологості вивчена недостатньо. У зв'язку з цим виникла необхідність визначення цих залежностей і можливості використання колод малих діаметрів у будівельних конструкціях. Мета статті - визначення залежності деформації круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості при стискуванні уздовж волокон. Наведено результати дослідження закономірностей розвитку деформацій круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості деревини. У зразків із сучками і з вологістю вище за межу насичення клітинних стінок деформація була вища, ніж у контрольних. У сухих зразках, з W 16 - 18 % відмічено менше значення деформації як для контрольних зразків, так і для зразків із сучками. Визначено загальну величину залишкових деформацій сухої деревини. Необхідно зауважити наявність залишкових деформацій у сухій деревині після 30-го циклу навантаження. Висновки: встановлено, що за дії повторного статичного навантаження під час стискування уздовж волокон із верхньою межею навантаження нижче умовної межі пропорційності процес розвитку деформації деревини без сучків і з сучками практично однаковий. Контрольні зразки деформувалися менше й величина деформації зразків із сучками мала більше чисельне значення і зростала зі збільшенням розмірів сучків.

Досліджено особливості формування резонансної деревини ялини європейської (ЯЄ) за лісорослинних умов Українських Карпат. Удосконалено алгоритм вивчення акустичних властивостей деревини ЯЄ. Вивчено лісівничо-таксаційні характеристики деревостанів за участю дерев ЯЄ з резонансною деревиною. Досліджено макроскопічні показники та фізичні характеристики деревини залежно від зміни висоти над рівнем моря та типів лісу. Виділено три висотно-екологічні пояси ялинових деревостанів за макроструктурою й об'ємною масою деревини.

Вивчення поведінки деревини під навантаженням дасть змогу поглибити уявлення про протікання технологічних процесів та дати оцінку експлуатаційним характеристикам готової продукції. Вплив основних сортоутворюючих вад, а саме - сучків, на міцність та деформативність стовбурів малих діаметрів майже не досліджувався. Тому визначення показників механічних властивостей деревини з вадами, з урахуванням їх вологості, дозволить визначити розрахункові опори в конструкційних елементах дерев'яних споруд. Сьогодні існують дослідження з визначення механічного стану деревини за різних способів прикладання навантаження, проте відсутні публікації, де висвітлювалися б питання прикладання навантаження до зразків будівельних розмірів із вадами. Одним з основних напрямів використання деревини є будівництво. Відомо, що деревні конструкції можуть бути у вигляді круглих лісоматеріалів хвойних і листяних порід. Наявність вад деревини (сучків, тріщин) істотно впливає на їх міцність. Зазначено, що експериментальні й теоретичні результати досліджень впливу вад деревини на її міцність відносяться лише до наявності сучків у пиломатеріалах. Залежність міцнісних показників круглих лісоматеріалів від вад і вологості вивчена недостатньо. У зв'язку з цим виникла необхідність визначення цих залежностей і можливості використання колод малих діаметрів у будівельних конструкціях. Мета статті - визначення залежності деформації круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості при стискуванні уздовж волокон. Наведено результати дослідження закономірностей розвитку деформацій круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості деревини. У зразків із сучками і з вологістю вище за межу насичення клітинних стінок деформація була вища, ніж у контрольних. У сухих зразках, з W 16 - 18 % відмічено менше значення деформації як для контрольних зразків, так і для зразків із сучками. Визначено загальну величину залишкових деформацій сухої деревини. Необхідно зауважити наявність залишкових деформацій у сухій деревині після 30-го циклу навантаження. Висновки: встановлено, що за дії повторного статичного навантаження під час стискування уздовж волокон із верхньою межею навантаження нижче умовної межі пропорційності процес розвитку деформації деревини без сучків і з сучками практично однаковий. Контрольні зразки деформувалися менше й величина деформації зразків із сучками мала більше чисельне значення і зростала зі збільшенням розмірів сучків.

Індекс рубрикатора НБУВ: М113

Рубрики:

Деревина хвойних порід

Шифр НБУВ: Ж70157 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено науково-практичне завдання ресурсозбереження деревинної сировини завдяки використанню лісоматеріалів із сухостійної деревини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) як конструкційних матеріалів. Встановлено раціональні параметри термічного оброблення деревини із сухостійних дерев сосни звичайної різних груп всихання для запобігання розвитку грибів із збереженням її міцнісних характеристик. Визначено основні фізико-механічні показники сухостійної деревини сосни звичайної та отримано залежності між цими показниками. Розроблено імітаційну модель прогнозування довговічності конструкційних елементів із цільної деревини сосни залежно від їх розмірів та граничного прогину. Запропоновано рекомендації з визначення довговічності та раціональних розмірів конструкційних елементів із деревини сосни для виробників конструкційних пиломатеріалів, які впроваджено на двох лісопиляльно-деревообробних підприємствах.